Рішення № 22236002, 27.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р.Справа № 5017/329/2012 За позовом: Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

До відповідача: Фермерського господарства "ЧОРНОМОРЕЦЬ Р"

про стягнення 14667,86 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: Чорноморець М.І. (за статутом);

СУТЬ СПОРУ: 06.02.2012 року за вх. № 486/2012 Публічне акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "ЧОРНОМОРЕЦЬ Р" (далі Відповідач) 14667,86 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому засіданні 27.03.2012 року проти позову заперечував, не надаючи жодних пояснень по справі.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

25 травня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз" та Фермерським господарством "ЧОРНОМОРЕЦЬ Р" був укладений договір поставки насіння С/К культур на умовах товарного кредиту № 8469-003 з додатками № /ЗП-10038-00344 від 25.05.2009 року та № /ЗП-10038-00351 від 26.05.2009 року.

18 травня 2010 року Закрите акціонерне товариство компанія "Компанія "Райз" було перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", що підтверджується витягом із статуту та копією свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ "Компанія "Райз".

Відповідно п. 1.1. основного Договору Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.

Позивач на виконання своїх зобов'язань по Договору здійснив поставку Товару на загальну суму 13 094,26 грн., що підтверджується відповідними документами.

Умови щодо відсотків за користування товарним кредитом, викладені в пп. 2.7-2.11 та згідно додатку № /ЗП-10038-00351 від 26.05.2009 року Договору. Розмір відсотків за користування товарним кредитом з 30.06.2009 року по 01.08.2009 року становить 100,38 грн.

Відповідач не виконав свого зобов'язання згідно Договору (додаток № /ЗП-10038-00351 від 26.05.2009 року) - не сплатив вартість Товару та відсотки за користування товарним кредитом в строки передбачені Договором. З урахуванням п. 2.2 Договору Загальна заборгованість Відповідача по Договору станом на 10.01.2012 року становить - 6 778,22 грн.

Згідно п.7.3 Договору Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, сплачує пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Розмір пені становить 2782,56 грн.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.5 Договору Покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості (ціни) Товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, сплачує на користь Постачальника проценти за неправомірне користування коштами у розмірі 32 (тридцять два) відсотка річних з простроченої суми. Таким чином , сума 32% річних за користування чужими коштами становить 5107,08 грн.

На основі вищевикладеного, Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" просить суд стягнути з Фермерського господарства "ЧОРНОМОРЕЦЬ Р" за невиконання своїх зобовязань за Договором суму збитків - 14667,86 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки насіння С/К культур на умовах товарного кредиту № 8469-003 з додатками № /ЗП-10038-00344 від 25.05.2009 року та № /ЗП-10038-00351 від 26.05.2009 року, Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість, сплативши визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач на виконання своїх зобов'язань по Договору здійснив поставку Товару на загальну суму 13 094,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ВН-10038-00519 від 14.07.2009 року, № ВН-10038-00504 від 30.06.2009 року, № ВН-10038-00512 від 03.07.2009 року.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що Позивач повністю виконав всі передбачені даним договором обов'язки, а саме: передав у власність Відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, однак Відповідач так і не сплатив грошову суму у розмірі передбачену договором за поставлену продукцію.

Відповідно до п. 5.4. Договору Покупець зобовязаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та строків, встановлених договором. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Однак, не зважаючи на умови договору Відповідач не виконав свої зобовязання належним чином.

Відповідно до п. 7.3. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті у встановленому договором терміни вартості (ціни) Товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, сплачує пеню в розмірі 0,3 % відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 7.6 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по Договору, припиняється в день виконання винною стороною зобов'язання за договором, забезпечених санкцією.

Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Також ст. 3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 2782,56 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом було самостійно здійснено розрахунок пені, відповідно до прострочення відповідача, на період з 01.08.2009 року по 01.02.2010 року, що становить 681,50 грн.

Враховуючи, п.7.5. Договору у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по оплаті вартості Товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 відсотка річних з простроченої суми.

Розрахунок 32 % річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір суми, що нараховані відповідачу становить 5107,08 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ЧОРНОМОРЕЦЬ Р" (66710, Одеська область, Фрунзівський район, село Марянівка, код ЄДРПОУ 32651880, р/р № 26005301001484 в Фрунзівське відділення ВАТ Ощадбанк, МФО 388380) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, п/р № 26005090016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) суму основної заборгованості 6 778,22 грн., суму пені 681,50 грн., суму 32% річних 5107,08 грн. та судовий збір у розмірі 1379,02 грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 27 березня 2012 року.