Рішення № 22235649, 26.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р.Справа № 5017/249/2012 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 2156,68грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність;

ОСОБА_4 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні 26.03.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_4 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відкрите акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин в сумі 2156,68грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.2012р. порушено провадження по справі 5017/249/2012.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою „адресат не проживает” .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві та на яку здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.03.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

11.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (постачальник ) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №028055.

Відповідно п.1.1 договору Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Точка продажу електричної енергії межа балансової відповідальності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником електричної енергії та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Пунктом 2.2.2. договору визначено, що Постачальник зобов'язується, зокрема: постачати Споживачу електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням розділу 6 договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.2.3. договору споживач зобов'язувався: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки (п.2.3.2.); оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.2.3.3.); забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п.2.3.5.).

Пунктом 3.1. договору до прав Постачальника віднесено, зокрема: одержання від Споживача плати за поставлену електроенергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом ті інші платежі, обумовлені цим договором (п.3.1.1.); визначати у порядку, передбаченому розділом 5 договору, величини споживання електроенергії та потужності (п.3.1.3.); вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику внаслідок порушення Споживачем умов договору (п.3.1.4.); доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії (п.3.1.5.).

Згідно з п. 3.2.1. договору Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електроенергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.

Відповідно до п.4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт/год і більше.

Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1.- 4.2.2. договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок обставин непереборної сили (п.4.2.5 договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести в акт свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш двох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Узгоджені обсяги споживання електроенергії оформлені додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електроенергії (п.5.2 договору).

Договірні (граничні) величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для Споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВА (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт/год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності і доводяться Постачальником електричної енергії до відома Споживача письмовим повідомленням на пізніше ніж за 10 діб до початку наступного розрахункового періоду, що є невідємною частиною договору(п.5.3. договору).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що години контролю максимуму навантажень енергосистеми (межі тарифних зон) установлюються державним підприємством, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне управління об'єднанню енергетичною системою України) і доводяться Постачальником до відома Споживача письмовим повідомленням.

Відповідно до п.5.5. договору Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків" до цього договору, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до його закінчення, звернутись письмово до Постачальника за коригуванням договірної величини споживання електроенергії та договірної (граничної) величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у Постачальника електричної енергії.

Пунктом 5.7. договору встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії, про що Споживачу доводиться письмовим повідомленням.

Згідно з п.9.4. договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.08.2010р. Проте, додатковою угодою від 20.09.2010р., укладеною між сторонами по справі, п.9.4 договору викладено в наступній редакції, а саме: „Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р.

Згідно з умовами "Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач до 22 числа місяця, що передує розрахунковому здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем у розмір 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі згідно з умовами цього договору здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Додатком № 1 до Договору, між сторонами були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на кожен місяць 2010р.

Так, на серпень 2011р., відповідачем було заявлено електроспоживання на рівні 5000 кВт/год.

Фактично в серпні місяці 2011 року, відповідачем було спожито 7581 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію та виставленим рахунком.

Згідно до п. 2 Додатку № 1 та п. 4.4 ПКЕЕ, для коригування договірних величин електроспоживання у сторону збільшення Споживач має право звернутись письмово до Постачальника електричної енергії до дати закінчення розрахункового періоду. Коригування проводиться в залежності від здійсненої Споживачем оплати у даному розрахунковому періоді.

Відповідач до енергопостачальної компанії з заявою про збільшення обсягу споживання на серпень місяць 2011р. не звертався.

На виконання умов договору постачальником 31.08.2011р. за вих. №2700, споживачу було направлено Повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2011р., про що свідчить перелік поштових відправлень з повідомленням.

Як зазначає позивач, на дату подачі позову за відповідачем рахується заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання за серпень 2011р. у розмірі 2156,68 грн.

З огляду на невиконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України, останнім у серпні 2011р. було перевищено граничні величини споживання електричної потужності, встановлені позивачем на відповідний період.

Відповідно до п. 4.1. ПКЕЕ споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 13 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 441, споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідно з ч. 5 та 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Так, частиною 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, відповідно до якого заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання складає 2156,68 грн. вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 2156,68грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (м. Одеса, вул. Промислова, 28 б, на п/рахунок зі спеціальним режимом використання 2603730103777, в Одеському обласному управленні ВАТ „Ощадбанку” м. Одесі, МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713) 2156 (дві тисячі сто пятдесят шість)грн. 68 коп. - заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (м. Одеса, вул. Промислова, 28 б, на п/рахунок № 26001060262272 у Южному ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704, код ЄДРПОУ 00131713) 1609 ( одну тисячу шістсот девять)грн. 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний тектс рішення складено 27.03.2012р.