Постанова № 22234409, 16.03.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2012 р. Справа № 2a-4081/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.,

за участю секретаря Озара О.Я.,

представника позивача Солонини Р.Д.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина»до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000251520 від 18.04.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина»(далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000251520, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з сплати податку на додану вартість в розмірі 89726 гривень, в тому числі 89725 гривні за основним платежем та 1 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги, з урахуванням доповнення до адміністративного позову мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень статті 187 Податкового кодексу України, пункту 3.2 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 року виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у звязку із безпідставним висновком про відсутність у поданих деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2011 року задекларованих зобовязань з сплати податку на додану вартість в розмірі 61200, 24 гривень по фінансово-господарських операціях із товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто». Також вважає протиправним визначення 33066, 67 гривень податкових зобовязань з податку на додану вартість, що виникла внаслідок допущеної позивачем помилки у розрахунках податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Укрдрім», оскільки відповідачем не враховано суми відємного значення податку на додану вартість в розмірі 88622 гривень, задекларовані в січні 2011 року, що виключає виникнення податкових зобовязань, внаслідок зменшення цих податкових зобовязань за рахунок сум відємного значення податку, які є більшим за такі зобовязання.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві та доповненні до неї.

Відповідач заявленого позову не визнав, його представником суду надано письмове заперечення проти нього, мотивоване тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року встановлення декларування позивачем більших сум податкового кредиту з податку, ніж зазначено контрагентами позивача у поданих ними за місцем реєстрації декларацій з податку на додану вартість, а саме контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдрім», розбіжність суми податкового кредиту становить 33066,67 гривень, а податкові зобовязання в сумі 61200, 24 гривень податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто»позивачем не задекларовано взагалі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні, крім того суду пояснив, що твердження представника позивача про наявність у позивача за податковий період січня 2011 року відємного значення податку на додану вартість в розмірі 88622 гривень не відповідає дійсності, оскільки, згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року сума відємного значення податку на додану вартість, яка повинна зараховуватися до складу податкового кредиту лютого 2011 року складає 3622 гривні.

16.03.2012 року в судовому засіданні ухвалою суду, у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, який вибув внаслідок реорганізації його правонаступником Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина»зареєстроване Тисменицькою районною державною адміністрацією, взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, є платником податку на додану вартість.

11.04.2011 року Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина»у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за наслідками якої складено акт за №1028/15-20/30906118.

Проведеною перевіркою встановлено заниження суми податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 89725 гривень.

Висновок про заниження вказаних податкових зобовязань з сплати позивачем податку на додану вартість здійснений відповідачем, внаслідок виявлення декларування позивачем більших сум податкового кредиту з податку на 33066, 67 гривень, ніж зазначено контрагентом позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрім»у поданих ними за місцем реєстрації декларацій з податку на додану вартість, також не здійснення декларування податкових зобовязань в сумі 61200 податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто».

За наслідками розгляду зазначеного акта перевірки, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000251520 від 18.04.2011 року, яким визначено позивачу податкові зобовязань з сплати податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 89 725 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 гривні.

Досліджуючи правомірність визначення позивачу податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість в розмірі 61200 гривень по фінансово-господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто»суд дійшов висновку про протиправність визначення цих податкових зобовязань, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту «а»пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 16.02.2011 року позивачем поставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Класік Авто»товар (шкіру мокро солену та ветблу ВРХ) на загальну суму 367201, 44 гривні, в тому числі обсяг поставки 306001,2 гривень та податок на додану вартість в розмірі 61200, 24 гривень. Позивачем 16.02.2011 року на вказану господарську операцію виписано податкову накладну за №10.

Позивачем в поданій 21.03.2011 року податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року в Рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»Розділу І «Податкові зобовязання»задекларовано обсяг фінансово-господарської операції, проведеної 16.02.2011 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто»(а.с.28).

Крім того, в додатку №5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року в Рядку «Інші»Розділу І «Податкові зобовязання»задекларовано фінансово-господарську операцію, проведену 16.02.2011 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто», без зазначення індивідуального податкового номеру контрагента та відображено обсяг поставки 306001,2 гривень та суму зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 61200, 24 гривень(а.с.30).

Також, в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року в Рядку 1 Розділу І «Видані податкові накладні»позивачем відображено відомості про видачу 16.02.2011 року податкової накладної за №10 товариству з обмеженою відповідальністю «Класик Авто»на господарську операцію загальною сумою постачання, включаючи податок на додану вартість 367201, 44 гривень, базою оподаткування 306001, 20 гривень та сумою податку на додану вартість 61200, 24 гривень (а.с. 59).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обовязки платника податків, згідно положень якої платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.)

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податку на додану вартість, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, який дорівнює 20 календарним дням, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України за №41 від 25.01.2011 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок) декларація з податку на додану вартість подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Згідно підпункту 14.5 пункту 14 розділу ІІІ Порядку додатком до декларації з податку на додану вартість є розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

У відповідності до пункту 1 розділу V Порядку декларація з податку на додану вартість складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обовязкових додатків. Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки.

Пунктом 3 розділу V Порядку встановлено порядок заповнення Розділ I декларації з податку на додану вартість «Податкові зобовязання», згідно підпункту 3.1 якого у рядках 1-6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у звязку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України. При визначенні обсягу постачання товарів / послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна "постачання послуг" відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу.

Згідно підпункту 3.2 пункту 3 розділу V вказаного порядку до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, поданій відповідачу 21.03.2011 року здійснено декларування зобовязань з сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 61200 гривень, за наслідками проведеної 16.02.2011 року господарської операції - поставки товарів товариству з обмеженою відповідальністю «Класик Авто».

Посилання представника відповідача на той факт, що позивачем, в порушення пункту 3 Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №1002 від 24.12.2010 року не було подано до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року реєстру виданих та отриманих податкових накладних не обґрунтовує заперечень проти позову в цій частині. Оскільки, допущення зазначеного порушення не виключає із задекларованих позивачем обсягів податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року суми податку за господарськими операціями, проведеними з контрагентами, в тому числі із товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Авто», а також допущення цього порушення не може слугувати підставою для зменшення відповідачем бази оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення за №0000251520 від 18.04.2011 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснина» податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 61200 гривень.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 28525 гривень, то суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині, виходячи з наступного.

Висновок про заниження позивачем вказаних податкових зобовязань, з урахуванням залишку відємного значення податку попереднього податкового періоду, здійснений відповідачем, внаслідок виявлення декларування позивачем більших сум податкового кредиту з податку на 33066, 67 гривень, ніж зазначено контрагентом позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрім»у поданих ними за місцем реєстрації декларацій з податку на додану вартість.

Позивач не заперечує факту допущення ним помилки у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, внаслідок якої ним безпідставно збільшено розмір податкового кредиту на суму 33066, 67 гривень по розрахунках з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдрім».

Однак, позивач вважає протиправним визначення 33066, 67 гривень податкових зобовязань з податку на додану вартість, оскільки відповідачем не враховано суми відємного значення податку на додану вартість в розмірі 88622 гривень, що відображені в податковій декларації попереднього податкового періоду січня 2011 року, що виключає виникнення податкових зобовязань, внаслідок їх зменшення за рахунок сум такого відємного значення податку, які є більшим за визначені зобовязання.

Зазначені позивачем, в обґрунтування позовних вимог доводи є такими, що не відповідають фактичним даним податкового обліку.

Судом встановлено, що позивачем в січні 2011 року здійснено коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації за січень 2011 року та, у звязку із помилковим проведенням накладної зменшено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 85000 гривень (а.с.70).

Таким чином, відповідачем правомірно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за №0000251520 від 18.04.2011 року визначено позивачу до сплати 28525 гривень податкових зобовязань з податку на додану вартість, і сума вказаних зобовязань у відповідності до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України зменшенню за рахунок відємного значення податку на додану вартість не підлягає.

У звязку із допущенням зазначеного порушення є правомірним застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 гривні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000251520 від 18.04.2011 року щодо визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснина» податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 61200 гривень є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а решта позовних вимог є безпідставними, а тому в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000251520 від 18.04.2011 року щодо визначення податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 28526 гривень слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000251520 від 18.04.2011 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснина» податкових зобовязань з сплати податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 61200 гривень.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.03.2012 року.