Постанова № 22234381, 21.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 2a-3069/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представників позивача Симовоник Я.В., Герцюк О.Я.,

представників відповідача Глібчук В.Д., Девда С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Малого підприємства «Евріка»до Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000312301, №0000322301 від 07.09.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2011 року Мале підприємство «Евріка» (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області (далі відповідач) про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним акту ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області №997/23-0/13644360 від 23.08.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки малого підприємства «Евріка», визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000312301, №0000322301 від 07.09.2011 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Малого підприємства «Евріка» до ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області в частині позовних вимог про визнання неправомірним акту ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області №997/23-0/13644360 від 23.08.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки малого підприємства «Евріка»- відмовлено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 15.08.2011 року по 16.16.08.2011 року в приміщенні ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Малого підприємства «Евріка», за результатами якої складений акт №997/23-0/13644360 від 23.08.2011 року. Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені в правочинах, здійснених МП «Евріка» при придбанні товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, ст.655, ст.656 ЦК України. Встановлено відсутність обєкту оподаткування при придбанні товарів, які підпадають під визначення п.198.1, 198.2,198.6 ст.198 ПК України за березень 2011 року в сумі 36055,55 гривень.

Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги статті 19 Конституції України. Відповідач привласнив повноваження суду, оскільки недійсність правочинів, оформлених у господарські договори, укладеним між позивачем і господарюючими субєктами, № СД-003 від 01.02.2011 року та № ДЛ-006 від 01.03.2011 року, прямо не встановлена законом, а відповідачем заперечується їх дійсність, вважає, що відповідач вправі стверджувати про нікчемність вказаних правочинів тільки після визнання судом їх недійсними. Таким чином, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000312301, №0000322301 від 07.09.2011 року про порушення з боку позивача вимог ст.198 ПК України і збільшення суми грошового зобовязання за основним платежем на 19602,55 грн., та завищення суми відємного значення податку на додану вартість на 16453,00 грн., та штраф у розмірі 1 грн., - неправомірними та таким , що підлягають до скасування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у адміністративному позові та поданих письмових поясненнях які містяться в матеріалах справи(а.с.78,79 та а.с.133,134). Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову, заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні, що міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с.49-54). Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача, представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Позивач є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість.

В період з 15.08.2011 року по 16.08.2011 року відповідачем відповідно до наказу №636 від 11.08.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МП «Евріка»(код ЄДРПОУ 13644360) щодо підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» (код ЄДРПОУ 37287667) та товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2005» (код ЄДРПОУ 33665118) згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий, березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2011 року №997/23-0/13644360. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених МП «Евріка» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України. Також встановлено відсутність обєкту оподаткування при придбанні товарів, які підпадають під визначення п. 198.1, 198.2,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI за березень 2011 року в сумі 36055,55 гривень (а.с.10-24).

На підставі висновків, наведених в акті перевірки, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000322301 від 07.09.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 16453,00 грн., та №0000312301 від 07.09.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 19602,55 грн., штрафні санкції 1 гривень (а.с.29-32).

У судовому засіданні встановлено, що підставою проведення документальної невиїзної перевірки позивача стало наступне. Так, листом від 08.06.2011 року №24536/16 (вх.213/7 від 09.06.2011 року) Ленінська МДПІ у м.Луганську з метою збільшення надходжень до бюджету за рахунок руйнування схем мінімізації податкових зобовязань та залучення до бюджету коштів тіньової економіки розпорядженням ДПА України від 24.02.11 №48-р «Про відпрацювання підприємств» та на виконання наказу ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» направила акт «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ» Дельта», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року від 08.06.2011 року за №1026/16/37287667 для вжиття заходів згідно чинного законодавства. Згідно наданого акта «Про проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «ПКФ»Дельта» від 08.06.2011 року за №1026/16/37287667, угоди якими було сформовано податкові зобовязання ТОВ «ПКФ»Дельта» у березні 2011 року є нікчемними. У акті перевірки зазначено, що одним із контрагентів покупців ТОВ «ПКФ «Дельта» є МП «Евріка». Податковим органом в акті перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у березні 2011 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» та його контрагентами. В ході аналізу податкової звітності ТОВ «ПКФ «Дельта» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, станом на 08.06.2011 року за юридичною адресою не знаходиться, стан платника згідно баз даних АІС РПП-«10»-запит на встановлення місцезнаходження. Встановлено, що ТОВ «ПКФ «Дельта» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, фінансово-господарська діяльність здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ПКФ «Дельта» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (а.с.135-143).

Згідно акту перевірки №997/23-0/13644360 від 23.08.2011 року відповідачем враховуючи висновки викладені у акті Ленінської МДПІ у м.Луганську від 08.06.2011 року за №1026/16/37287667 вказано, що правочини укладені між МП «Евріка» і підприємством постачальника ТОВ «ПКФ «Дельта» не спричинили реального настання юридичних наслідків, та відповідно до ч.1,2 ст.215, ст.216, ч.5 ст.203, ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Також, у акті перевірки відповідачем відображено, що перевіркою встановлено, що операції МП «Еврика» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місце знаходження майна. У звязку із чим посадові особи не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, так як відвантаження та отримання товару проведено 31.03.2011 року (видаткова накладна № ДЛ-600 від 31.03.2011 року (ТТН № 600 від 31.03.2011 року) на суму 113673,32 грн., та видаткова накладна № ДЛ-599 від 31.03.2011 року (ТТН № 599 від 31.03.2011 року) на суму 102660,00 грн.,) пункт навантаження м.Луганськ, а пункт розвантаження смт. Кути.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем МП «Евріка» (Постачальник) укладено з ТзОВ «Співдружність - 2005»(Покупець) договір № СД-003 від 01 лютого 2011 року про поставку товару. Відповідно до предмету договору Постачальник зобовязується продати, а Покупець прийняти й оплатити на умовах викладених у договорі, продукцію іменовану надалі «Товар». Загальна кількість «Товару» зазначено у виставлених рахунках. Ціна «Товару» вказується у виставлених рахунках і може бути змінена за згодою сторін у звязку із зміною рівня цін, якості «Товару» або обсягів поставки. Поставка «Товару» здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, відповідно до умов Інкотермс (редакція 2000 року) СРТ(Перевезення оплачене до складу Покупця) або ЕХW Франко-завод Постачальника самовивіз, покупець сплачує перевезення відповідно до виставлених рахунків. Поставка «Товару» здійснюється партіями, відповідно до усної або письмової заявки Покупця. Датою поставки вважається дота, яка зазначена в товаротранспортних документах (а.с.25-26).

Також, 01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» (Постачальник) та позивачем МП «Евріка» (Покупець) укладено договір № ДЛ-006 про поставку товару. Відповідно до предмету договору Постачальник зобовязується продати, а Покупець прийняти й оплатити на умовах викладених у договорі, продукцію іменовану надалі «Товар». Номенклатура «Товару» вказується в рахунках виставлених «Постачальником». Кількість «Товару» зазначено у виставлених рахунках. Ціна «Товару» вказується у виставлених рахунках і може бути змінена за згодою сторін у звязку із зміною рівня цін, якості «Товару» або обсягів поставки. Поставка «Товару» здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, відповідно до умов Інкотермс (редакція 2000 року) СРТ (Перевезення оплачене до складу Покупця). Поставка «Товару» здійснюється партіями, відповідно до усної або письмової заявки Покупця. Датою поставки вважається дата, яка зазначена в товаротранспортних документах (а.с.27-28).

Відповідно до вказаного договору № ДЛ-006 від 01.03.2011 року 31.03.2011 року по довіреності № 36 від 22.03.2011 року через ОСОБА_5 придбано в ТОВ «ПКФ «Дельта» - паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ на загальну суму 216333,32 грн., за наступними видатковими накладними: видатковою накладною № 599 від 31.03.2011 року, постачальник ТОВ «ПКФ «Дельта» м. Луганськ, квартал Героїв Брестської Фортеці, буд.4,кв.22, одержувач МП «Евріка» товар - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 29.000 тн., ціна без ПДВ 2950,00, сума без ПДВ - 85550,00 з ПДВ - 102660, 00 грн.(а.с.64); видатковою накладною № 600 від 31.03.2011 року, постачальник ТОВ «ПКФ «Дельта» м. Луганськ, квартал Героїв Брестської Фортеці, буд.4,кв.22, одержувач МП «Евріка» товар - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 32.11111 тн., ціна без ПДВ 2950,00 сума без ПДВ - 94727,77 з ПДВ - 113673, 32 грн.,(а.с.65).

Позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 36055,55 грн., по операціях з ТОВ «ПКФ «Дельта» у березні 2011 року по першій події, а саме відвантаження товару за податковими накладними: податкова накладна № 689 від 31.03.2011 року на паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 29.000 тн., ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ 2950,00 грн., обсяги постачання без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками 20% - 85550,00 грн., ПДВ 17110, 00 грн., загальна сума з ПДВ - 102660, 00 грн.(а.с.67); податкова накладна № 690 від 31.03.2011 року на паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 32.11111 тн., ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ 2950,00 грн., обсяги постачання без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками 20% - 94727,77 грн, ПДВ 18945,55 грн., загальна сума з ПДВ - 113673, 32 грн.(а.с.68);

Згідно товарно-транспортної накладної №599 від 31.03.2011 року відвантаження товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 29.000 тон, здійснювалось вантажним автомобілем марки DAF д.н.з. НОМЕР_3 з причепом д.н.з. НОМЕР_4 з пункту навантаження Луганська область м. Луганськ (вантажовідправник ТОВ «ПКФ «Дельта») до пункту розвантаження Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути (вантажоодержувач МП «Евріка») (а.с.66).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №600 від 31.03.2011 року відвантаження товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ кількість 32.11111 тон, здійснювалось вантажним автомобілем марки DAF-95 д.н.з. НОМЕР_5 з причепом д.н.з. НОМЕР_6 з пункту навантаження Луганська область м. Луганськ (вантажовідправник ТОВ «ПКФ «Дельта») до пункту розвантаження Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути (вантажоодержувач МП «Евріка») (а.с.63).

Відповідно до матеріалів справи, на виконання договору № ДЛ-006 від 01.03.2011 року укладеного між ТОВ «ПКФ «Дельта»(Постачальник) та МП «Евріка» (Покупеьц) у смт. Кути складено 31.03.2011 року акт приймання-передачі №1, товару - палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ в кількості 29.00 тон та 32.111 тон на загальну суму 216333,22 грн., (а.с.62).

Позивачем проведено оплату ТОВ «ПКФ «Дельта» за вказаний товар в сумі 25000,00 грн., платіжним дорученням № 28 від 28.04.2011 року (а.с.69).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків №11 від 28.10.2011 року між МП «Евріка» та ТОВ «ПКФ «Дельта» станом на 28.10.2011 року залишок на користь ТОВ «ПКФ «Дельта» складає 191 333,32 грн., (а.с.70).

Як вбачається з матеріалів справи, а також із наданих в судовому засіданні пояснень представників позивача, відповідно до договору № СД-003 від 01 лютого 2011 року про поставку товару укладеного між позивачем та ТОВ «Співдружність-2005», отримавши 31.03.2011 року від ТОВ «ПКФ «Дельта» - паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ в загальній кількості 61.1 тон, того ж дня 31.03.2011 року було реалізовано ТОВ «Співдружність-2005» відповідно до видаткової накладної №7 від 31.03.2011 року на суму 104400,00 грн.(а.с.83), та згідно видаткової накладної №8 від 31.03.2011 року на суму 115600,00 грн (а.с.80).

Вказаний товар відповідно до товарно-транспортних накладних №7, №8 від 31.03.2011 року (а.с.84, а.с.82) здійснювалось вантажним автомобілем марки DAF д.н.з. НОМЕР_3 з причепом д.н.з. НОМЕР_4 та вантажним автомобілем марки DAF-95 д.н.з. НОМЕР_5 з причепом д.н.з. НОМЕР_6 з пункту навантаження Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути (вантажовідправник МП «Евріка») до пункту розвантаження Луганська область м. Луганськ (вантажоодержувач ТОВ «Співдружність-2005»). Податкові накладні на вказаний товар (паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ в загальній кількості 61.1 тон) у березні 2011 року, позивачем не виписувались, виписані в лютому місяці 2011 року при оплаті товару в повному обсязі на розрахунковий рахунок. Відповідно позивачем виписано податкову накладну № 1 від 09.02.2011 року на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.(а.с.87), податкову накладну № 2 від 16.02.2011 року на суму 50 000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн.(а.с.86), податкову накладну № 4 від 23.02.2011 року на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ 11 666,67 грн. (а.с.85).

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Як уже зазначалось вище, 01 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» (Постачальник) та позивачем МП «Евріка» (Покупець) укладено договір № ДЛ-006 про поставку товару. На виконання вказаного договору контрагентом-продавцем 31.03.2011 року, відповідно до видаткових накладних № ДЛ-599 та № ДЛ-600 від 31.03.2011 року, податкових накладних № 689 та № 690 від 31.03.2011 року, товарно-транспортних накладних № 599 та № 600 від 31.03.2011 року поставлено, паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ в загальній кількості 61.11111 тон, на загальну суму 180227,77 грн., в тому числі податку на додану вартість в сумі 36055,55 гривень.

На підтвердження факту транспортування (поставки) у позивача були наявні та представлені у судовому засіданні товарно-транспортні накладні (а.с. 63, 66).

Згідно даних вказаних товарно-транспортних накладних перевізником товару був ТОВ «ПКФ «Дельта» (вантажовідправник) Луганська область, м.Луганськ із зазначенням транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_3 з причепом д.н.з. НОМЕР_4 (водій водій ОСОБА_1) та транспортного засобу DAF-95 д.н.з. НОМЕР_5 з причепом д.н.з. НОМЕР_6 (водій ОСОБА_7).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних 31.03.2011 року вказаний товар навантажений ТОВ «ПКФ «Дельта» (вантажовідправник) Луганська область, м.Луганськ та 31.03.2011 року доставлений, одержаний (прийнятий) 31.03.2011 року ОСОБА_5 згідно доручення №36 від 23.03.2011 року в смт.Кути, Косівського району, Івано-Франківської області. У вказаних товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв, які відповідно здійснювали перевезення товару, не вказано даних щодо подорожнього листа, відсутні дані, в графі вантажно-розвантажувальні операції.

В судовому засіданні представник позивача зазначала, що вказаний товар - паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ було 31.03.2011 року розвантажено злито у відповідні резервуари, після чого в подальшому товар був реалізований ТОВ «Співдружність -2005».

В наступному судовому засіданні представник позивача зазначила, що вказаний товар - паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ після його одержання 31.03.2011 року не розвантажувався (не зливався у резервуари) з автомобілів які його доставили, а того ж дня 31.03.2011 року позивачем МП «Евріка» відповідно до договору на поставку товару № СД-003 від 01.02.2011 року був реалізований та відправлений ТОВ «Співдружність-2005» (Вантажоодержувачу) в м. Луганськ ,Луганської області. Видано видаткові накладні №7, №8 від 31.03.2011 року (а.с.83, а.с.80), видано товарно-транспортні накладні № 7, № 8 від 31.03.2011 року(а.с.84, а.с.82). У вказаних товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв, які відповідно здійснювали перевезення товару, не вказано даних щодо подорожнього листа.

Також судом вживались заходи щодо встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, шляхом виклику за клопотанням представників позивача, в якості свідка уповноваженого представника ТОВ «ПКФ «Дельта», однак в судове засідання вказана особа двічі не зявилася, про дату час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та завчасно, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.164-167). Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до листа № 09-3-16/5696 від 12.12.2010 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області на запит податкового органу, вказано, що згідно з пунктом 3.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзвязку від 07 червня 2010 року №340 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року № 811/18106 для водіїв транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, змінний період керування не повинен перевищувати 8 годин. Змінний період керування це сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну). При направленні в рейс двох водіїв і наявності в кабіні автомобіля спального місця для відпочинку , сумарний змінний період керування водіїв за добу може бути не більше 16 годин (а.с.152).

Відповідно до листа ВДАІ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.12.2011 року № 529, на запит податкового органу, Відповідно до Наказу МВС України № 822 від 26.07.2004 року перевезення небезпечного вантажу в нічний час заборонено (а.с.153).

Таким чином, представниками позивача не доведено та не спростовано твердження податкового органу, щодо реальності здіснення поставки вказаного товару, з урахуванням реального часу здійснення операцій, віддаленості контрагентів один від одного.

Щодо поданого в судовому засіданні представником позивача листа повідомлення № 5 від 20.01.2012 року ТзОВ «Захід-Транс» адресованого директору М.П. «Евріка», щодо можливості надання експедиційних послу та послуг автомобільних перевезень за маршрутом Луганськ Кути., в якому вказано, що розрахунковий час у дорозі вантажного автомобіля в одну сторону становитиме орієнтовно 19-20 годи (при постійному русі в межах допустимої швидкості)(а.с.169), то суд зазначає наступне. Як вбачається у наданому листі не зазначено яким саме вантажним транспортним засобом (марка, модель, рік випуску, технічні характеристики), не вказано та не розраховано час у дорозі вантажного автомобіля за вказаним маршрутом з вантажем чи без, з причепом чи без, не вказано та не враховано специфіку перевезення окремих видів вантажу, кількості водіїв. З огляду на наведене вказаний лист не може бути взятий судом до уваги як належний доказ у даній справі.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.6. статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових - повідомлень рішень діяв у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України, з дотримання вимог діючого до спірних відносин законодавства України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2012 року.