Постанова № 22234317, 26.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року                               Справа № 0870/870/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю:

представника позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Правобережного районного центра зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до ОСОБА_1

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування не випадок безробіття (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 6165 грн. 35 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення до центру зайнятості був зареєстрований як фізична особа – підприємець. Позивач вважає, що приховавши факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, відповідач не законно отримав право одержувати допомогу по безробіттю, чим порушив вимоги чинного законодавства України.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надходило. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Наказом Правобережного міжрайонного центру зайнятості від 18.03.2009р. № НТ090318 був наданий статус безробітного громадянину ОСОБА_1 як застрахованій особі з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 18.03.2009р. по 12.03.2010 р.

Під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 па момент звернення до центру зайнятості був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

ОСОБА_1 власноруч у заяві на отримання статусу безробітного та призначення допомоги зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, тим самим надав спеціалістам центру зайнятості недостовірну інформацію.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.6.14 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20.11.2000р. № 307 повернути суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 6165 грн. 35 коп .

В ході розслідування даного випадку спеціалістами центру зайнятості 17.08.2011р. був складений акт № 81, згідно якого ОСОБА_1 дійсно зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітного до категорії зайнятого населення така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" до категорії зайнятого населення відноситься громадяни «.. які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю...».

Таким чином, ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітного належав до зайнятого населення (стаття 1 Закону України «Про зайнятість населення»), а тому не мав права на отримання статусу безробітного і, як наслідок, на отримання відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» матеріального забезпечення.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Наказ про порушення гр.. ОСОБА_1 законодавства та повернення отриманих ним коштів був виданий 19.08.2011р. за № 182. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно отримані кошти.

17.08.2011р. була отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій зазначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності була проведена 12.04.2010р. Тобто весь період знаходження на обліку в службі зайнятості відповідач мав статус підприємця відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець.

Лист-повідомлення про необхідність повернути отримані кошти в п'ятнадцяти денний строк був надісланий відповідачу 22.08.2011р. за № 2457.

В зазначений строк відповідач кошти не сплатив.

Відповідно до пункту 8 Порядку ( у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів провадиться у судовому порядку відповідно до законодавства) центр зайнятості отримав право на звернення до суду.

На час подання позовної заяви відшкодування коштів не здійснено.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає, що у порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1, як застрахована особа, не виконав покладені на нього обов’язки щодо надання інформації, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, а також зловживав наданими йому правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 6165 грн. 35 коп .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6165грн. (шість тисяч сто шістдесят п’ять) грн.35 коп. на користь Правобережного районного центру зайнятості (р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, Банк: УДК у Хортицькому районі м.Запоріжжя, ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 30.03.2012.

Суддя                     (підпис) Ю.В.Калашник