Постанова № 22234064, 02.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 р. Справа №2а-15575/11/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ПапушаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України

до Управління Держкомзему в м.Ялта АРКрим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1,

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011року до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просив суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого третій особі, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011000700100.

В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено, що відповідач є субєктом владних повноважень до компетенції якого, як структурного територіального підрозділу Державного комітету України по земельних ресурсах, віднесено реалізацію державної політики та управління у сфері земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, у тому числі ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Зважаючи, що в рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано третій особі державний акт на право власності на земельну ділянку, скасовано в судовому порядку, а рішень про передачу третій особі у власність земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством не приймалось, то відсутні правові підстави для наявності запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі про реєстрацію права власності третьої особи на земельну ділянку за №011000700100.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 09.12.11р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, в ході підготовчого провадження судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 02.02.11р.

Сторони належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.29-30).

Відповідач та третя особа, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про поважність причин неявки суд не сповістили, заперечення та пояснення по справі суду не надали.

Відповідач до канцелярії суду 01.02.12р. надав пояснення у справі, відповідно до змісту яких зазначив, що його дії, з положень частини 2 статті 19 Конституції України, повинні відповідати виключно підставам, в межах повноважень та способам, передбаченим Конституцією та Законами України, а тому з огляду на приписи пункту 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, повноважна особа скасовую запис лише за наявності відповідного рішення суду, а тому не зважаючи на визнання незаконними рішень, на підставі яких видано державні акти, за відсутності рішення суду відповідач не має права скасувати запис про державну реєстрацію документу, що посвідчує право власності гр.ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, хоча і вважає такі дії позивача, з огляду на наявні обставини, послідовними.

Представник позивача, з огляду на неявку осіб, які беруть участь у справі та їх повноважних представників, до початку судового засідання надав суду письмового клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті128 КАСУкраїни за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.17 КАС України, суд, зясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач Національний університет Біоресурсів і природокористування України юридична особа, ідентифікаційний код00493706, зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві Державною адміністрацією з 06.07.95р., відповідно до Статуту є правонаступником всіх майнових прав та обовязків Кримського сільськогосподарського інституту імені М.І. Калініна, у якого в постійному користуванні відповідно до державного акту серії І-КМ №003074 на право постійного користування землею, знаходиться земельна ділянка загальною площею 14.18га, що розташована на території смт.Форос АР Крим (а.с.5,6,45-52).

Відповідно до постанови Верховного суду України від 21.02.2011 року (а.с.7-9) позивач є правонаступником у тому числі і права користування земельною ділянкою загальною площею 14,18га, що підтверджується також документами про реорганізацію Інституту імені М.І. Калініна в Кримський державний аграрний університет, потім у Кримський державний агротехнологічний університет, після чого на його базі був утворений Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, як структурний підрозділ Національного аграрного університету, якій в подальшому був перейменований в Національний університет біоресурсів і природокористування України (а.с.45-52).

Відповідно до рішення Фороської селищної Ради 46-ї сесії 5-го скликання від 16.10.09року №03 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0402га, з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: м.Ялта, смт.Форос, вище за мис "Миколи"по вул.Північна, земельна ділянка №НОМЕР_1, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серіїЯЛ №451261, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011000700100 (а.с.22,57).

Фактично встановлені з матеріалів справи обставини, підтверджені належними доказами, свідчать про те, підставою оформлення третій особі прав на земельну ділянку та видачі вищевказаного державного акту стало рішення Фороської селищної ради 46-ї сесії 5-го скликання від 16.10.09року №03 "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СТІЗ "Фороський Бриз-2008" та передачі у власність земельної ділянки загальною площею 6,4670га за адресою: АРКрим, м.Ялта, смт.Форос, вище мису "Николай" по вул.Северной" з земель Фороської селищної ради", яке постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.10р. у господарській справі №5002-28/3808-2010 визнано незаконним (а.с.13-21).

Приписами статті 140 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громадимешканців села, селища, містасамостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими врегульовано питання щодо порядку обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження сільських, селищних, міських ради, вони є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.

Приписами статті 46 названого Закону встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно, в межах своїх повноважень, приймають нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення.

На вимогу положень статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Зокрема, порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України, з положень статті 12 якого, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Відповідно до статті 78 ЗКУкраїни визначено, що право власності на землюце право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами, врегульовано главою 19 названого Кодексу, зокрема з положень статті 116 ЗКУкраїни громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серіїЯЛ №451261, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011000700100 (а.с.22), посвідчує право ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0402га, з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: м.Ялта, смт.Форос, вище за мис "Миколи"по вул.Північна, земельна ділянка №НОМЕР_1, проте, як то встановлено з наданих сторонами доказів, що містяться в матеріалах справи, рішення прийняте органом місцевого самоврядування, як підстава для видачі вказаного державного акту є незаконним, і ні відповідачем, і ні третьою особою не надано суду належних доказів прийняття Фороською селищною радою, як органом місцевого самоврядування, будь-якого рішення про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1.

Позивач, звернувшись 13.05.11р. до Управління Держкомзему в м.Ялта з листом (а.с.24), у якому просив вчинити визначені законодавством дії щодо скасування реєстрації записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки, які були видані в тому числі на підставі визнаного незаконним рішення Фороської селищної Ради, отримав від відповідача 27.05.11р.,на своє звернення, про направлення до Рескомзему АРКрим запиту для отримання інформації щодо можливості анулювання реєстраційних записів про державну реєстрацію державних актів на землю, про результат розгляду якого позивача буде повідомлено додатково (а.с.53-56).

На Державний комітет України по земельних ресурсах, що є уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно положень статті 204 ЗК України, покладено обовязок з ведення державного земельного кадастру, а також покладено функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру, про що вказано в Указі Президента України від 17.02.03р. №134 "Про заходи зі створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна і прав на них у складі державного земельного кадастру".

Держателем Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно, як то встановлено пунктом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. №1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", є Державний комітет по земельних ресурсах, який забезпечує створення і функціонування цього Реєстру. Адміністратором Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", який здійснює його формування, ведення, збереження і забезпечує доступ органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до зазначеного Реєстру з підстав і на умовах, передбачених Законом.

Відповідно до затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. №43, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.06.99р. за №354/3647, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, зокрема положень пункту2.14, державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів. Окрім цього, за пунктом3.3. Інструкції порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Відповідно до пункту 2.8 розділу 2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.03р. №174, зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.07.03р. за №641/7962, передбачено, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації.

З набуттям 01.01.11р. чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.09р. №1021, якою затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на вимогу пункту 4 якого, Книга записів відкривається та ведеться у паперовому вигляді територіальним органом Держкомзему, в електронному виглядіоператорамиструктурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Як убачається зі змісту пунктів 22,23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

З положень пунктів 27,28 повноваження на скасування (поновлення) запису у Поземельній книзі надано посадовій особі територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду, яке здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

За змістом статей 194, 195, 196 ЗКУкраїни, суд зауважує, що державна реєстрації прав фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки є складовою частиною державного земельного кадастру, оскільки його призначенням є забезпечення необхідною інформацією з метою регулювання земельних відносин, завданням, у тому числі є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки, земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Наявність у державному реєстрі, тобто у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, при відсутності правовстановлювального документу на таку земельну ділянку, не відповідає ані меті, ані завданням, які покладено законом на відповідача як субєкта владних повноважень щодо забезпечення ведення державного земельного кадастру, зокрема щодо повноти відомостей про всі земельні ділянки.

Діюче земельне законодавство не передбачає підстав, обставин та порядку скасування державних актів на право власності на земельну ділянку. Єдиний нормативний акт, що стосується створення та зберігання державних актів на землю Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі не передбачає порядку його скасування. Положеннями Земельного кодексу України також не встановлено підстав для скасування державного акту.

Проте, за відсутності правовстановлюючого документу рішення органу місцевого самоврядування, внаслідок його скасування, яке було підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, здійснення реєстрації внесення запису до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011000700100, зазначений запис підлягає скасуванню, тому як відомості про право на земельну ділянку не відповідають фактичній передачі цього права.

З положень пункту 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09р. №1021, суд є уповноваженим на постановлення судового рішення про скасування запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку в розділі Книги записів про державну реєстрацію прав на землю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість, підставність та доведеність, доказами наявними у матеріалах справи, позовних вимог щодо спонукання відповідача до вчинення певних дій, через що, зважаючи на повноваження суду, визначені приписами статті 162 КАС України, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 22.11.11р. №4823, підлягають відшкодуванню у повному обсязі

Керуючись статтями94,159,160,161,162,163,186,254 КАСУкраїни, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобовязати Управління Держкомзему в м.Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії із скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку державного акту на право власності на земельну ділянку серіїЯЛ №451261, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0402га, зареєстрованого в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за №011000700100.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління Держкомзему в м.Ялті АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 29,60грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В.Папуша