Постанова № 22234018, 31.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2012 р. Справа №2а-16146/11/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ПапушаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІОН ЮГ"

про визнання недійсною державної реєстрації та недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

19.12.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, у якому заявник, на виконання своїх владних повноважень, в інтересах держави в особі позивача просить суд прийняти рішення визнання недійсною державної реєстрації відповідача, визнання недійсним запису №11451020000000599 про державну реєстрацію відповідача, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Феодосійського міського суду від 22.08.11р. за кримінальною справою №1-356/11/0121 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2 ст.358, ч.2 ст.366 КК України ОСОБА_1, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.209 КК України ОСОБА_2, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.209 КК України ОСОБА_3 За вказаною кримінальною справою встановлено, що створено організовану злочинну групу іншою особою, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 для здійснення злочинних планів інша особа вказав ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформити фіктивне підприємство "АльбіонЮг", засновником та директором якого стала ОСОБА_2 В подальшому директором підприємства стала ОСОБА_3. ТОВ "Альбіон Юг" було використано членам злочинної групи для оформлення 31.07.08р. кредиту на суму 1500000грн.

Кредитні грошові кошти, оформлені на вказані фіктивні підприємства перераховувались на їх розрахункові рахунки, після чого знімались за грошовими чеками (переводили в готівку). Створена злочинна група функціонувала на території міста Феодосії з 2005року по травень 2009року.

Як вбачається з вироку Феодосійського міського суду по справі №1-356/11 від 22.08.11р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ТОВ"Альбіон Юг" носила фіктивний характер.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію підприємство зареєстровано 21.07.05р. Згідно задекларованих у Статуті мети та предмету підприємство дій на їх реалізацію не здійснювало.

Посилаючись на ст.3, 55-1 Господарського кодексу, прокурор наголосив на наявному випадку фіктивності підприємства, ознакою якого є його реєстрація без мети проведення фінансово-господарської діяльності. Посилаючись на реєстрацію підприємства з метою прикриття неправомірної господарської діяльності засновників підприємства, прокурор з посиланням на положення частин першої та шостої статті 59 та положення статті 247 Господарського кодексу України, зазначив, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого субєкта господарювання, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню

Засновником відповідача 24.01.12р. до канцелярії суду подано письмову заяву, за змістом якої засновник просив здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.

Прокурор, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження вимоги, викладені в позові, поданому прокурором в інтересах позивача, підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті128 КАСУкраїни за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені прокурором та позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, за вирішенням публічно-правового спору за зверненням субєкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, зясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає не задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Положення статті 16 Податкового кодексу України, що визначають обовязки платника податків, зокрема, пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4., зобовязують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами частини першої статті 55-1 Господарського кодексу України, що визначають фіктивну діяльність суб'єкта господарювання, визначено, що ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Вказаний перелік ознак є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема наявні матеріали справи не містять ознак, які б підпадали хоча б під одну із вказаних підстав для прийняття рішення про недійсність державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ст.238 ГКУкраїни за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративного-господарські санкції, тобто заходи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею239 ГКУкраїни передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація субєкта господарювання.

Згідно ст.247 ГКУкраїни у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації. З положень частини другої вказаної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

На вимогу п.4 частини шостої статті 59 ГК України суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Положеннями частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням

Проте, положення вищевказаних матеріальних норм права, що регулюють питання припинення юридичної особи, у тому числі державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування державної реєстрації, не дають підстав суду для прийняття рішення про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи та визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Також, суд зауважує, що позивач з положень статті 4 Закону України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу" є державним органом виконавчої влади та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної положеннями ст.20, п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України, має право на звернення до суду у межах його визначеної Законом компетенції.

Перелік прав органу державної податкової служби визначено положеннями ст.20 Податкового кодексу України, що з 01.01.2011р., регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, зокрема за змістом п.20.1.12 якої у випадках, встановлених законом, податковий орган має право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Зокрема, судом встановлено, що податковий орган, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної положеннями ст.20, п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України, звертався до суду з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації відповідача, про що свідчить постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.11р. у справі №2а-7438/11/0170/12, за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІОН ЮГ" про припинення юридичної особи, за результатами якої адміністративний позов задоволено, юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІОН ЮГ" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Челнокова, 80, кв. 68, ЄДРПОУ 33535825), зареєстровану 21.07.05р., припинено.

Ні прокурором ні позивачем не наведено суду належних доказів наявності обставин, внаслідок яких виникають підстави для прийняття судом рішення, яке не передбачено вимогами діючого законодавства та реалізація якого буде неможливою, оскільки діючи законодавство, що регулює припинення діяльності господарюючих субєктів, не визначає підстав та обставин за настанням яких може бути прийнято рішення про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, а також визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи.

З огляду на заявлені вимоги суд приходить до висновку, що Заступником прокурора м.Феодосії у поданому в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим адміністративному позові обрано неналежний захист прав та інтересів Держави.

Інші твердження заявника та позивача не спростовують зроблених судом висновків.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги щодо визнання недійсною державної реєстрації відповідача, визнання недійсним запису №11451020000000599 про державну реєстрацію відповідача, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також про припинення юридичної особи, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 94,159160,161,162,163,186,254КАСУкраїни, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В.Папуша