Рішення № 22229732, 27.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 5016/358/2012(3/26)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Примюст»

54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63

адреса для листування: 54003, м. Миколаїв, а/с 155

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доматик ЛТД»

54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1 в/3

про стягнення заборгованості в сумі 10000,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, норм ст.ст. 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач не виконав свого зобовязання перед позивачем щодо сплати за надані послуги в розмірі 10000,00 грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить як відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали так і поштове повідомлення.

Але, 19.03.12 р. відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому підтверджує факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 10000,00 грн. та зобовязується сплатити вказану заборгованість при надходженні грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Доматик ЛТД». Також, просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

27.03.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 1 та 2 ст. 205 ЦКУкраїни встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до приписів ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За правилами частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Матеріали справи свідчать, що за актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.02.12 р. позивач, як виконавець, за період з 01.08.11 р. по 01.02.12 р. надав відповідачу, як замовнику, наступні послуги:

- надання замовнику консультацій з питань складання та укладання господарсько-правових договорів;

- надання замовнику консультацій з корпоративних правовідношенням;

- надання замовнику консультацій з питань внесення змін до установчих документів;

- надання замовнику консультацій з питань податкового законодавства;

- надання замовнику консультацій з питань трудового законодавства;

- надання замовнику консультацій з питань господарського законодавства, а останній прийняв ці послуги на загальну суму 10000,00 грн. та повинен провести оплату виконаних робіт протягом 2-х календарних днів після підписання даного акту.

Як стверджує позивач, відповідач жодної проплати за актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.02.12 р. не здійснив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги за розрахунком позивача цілком вірно складають в розмірі 10000,00 грн.

За правилами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань, а саме повної сплати виконавцю заборгованості за отримані послуги.

За приписами п.1 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних відносинах прав та законних інтересів позивача, в звязку з чим позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доматик ЛТД»(54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1 в/3, код ЄДРПОУ 34992623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Примюст»(54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63, код ЄДРПОУ 36813527) 10000,00 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 30.03.2012 року.