Рішення № 22229723, 27.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 5016/81/2012(11/4)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ельф»

(55200, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Грушевського, 28 Б, код ЄДРПОУ 33342493, адреса для листування: 54017, м.Миколаїв-17, а/с-68)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Первомайський завод

будівельних матеріалів»

(55200, Миколаївська обл.. м.Первомайськ, вул. Гвардійців Родимцева, 54,

код ЄДРПОУ 00291285)

Суддя К.Л. Василяка

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_1., дов. б/н від 21.06.2011р.

від відповідача:

СУТЬ СПОРУ: зобовязання не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

В судовому засіданні 27.03.2012р. у відповідності до положень ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач заявою від 12.03.2012р. №7/18 уточнив позовні вимоги та просить суд зобовязати ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном а також зобовязати його усунути перешкоди в користуванні майном, а саме: навантажувачем ТОYОТА, 1998 р/в, кузов № 6FG18-31069; навантажувачем марки ТО-30, 1990 р/в, реєстраційний № 08100 МК; бункером приймання глини; вентилятором для печі ВНСН 16; транспортером стрічковий на 18 метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.; допустити представників ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»до складів та приміщень за адресою: АДРЕСА_1. для вивезення майна, що є власністю ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»; не чинити перешкод у фактичному доступі до вказаного майна.

Суд приймає заяву позивача та в подальшому справа розглядається з урахуванням такого уточнення.

Позивач з метою встановлення власника нерухомого майна, на території якого знаходиться спірне майно, надав суду клопотання про витребування у КП «ММБТІ»інформаційної довідки з реєстру прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Первомайський р-н, Миколаївська обл.

У звязку з цим, представник позивача просить суд відкласти розгляд справи.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем надано відомості щодо нового власника комплексу нежитлових приміщень за вказаною адресою, тому витребування такої інформаційної довідки не вплине на результат розгляду справи а призведе лише до затягування процесу та порушення строків, встановлених ст. 69 ГПК України. Окрім цього, позивач мав можливість заявити таке клопотання раніше в процесі розгляду справи, а не чекати закінчення процесуальних строків вирішення спору.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву відповідно до яких позовні вимоги не визнає, мотивуючи це тим, що на даний час власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 є не відповідач, а фізична особа ОСОБА_5.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Заслухавши в судових засіданнях представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕЛЬФ»звернулось до господарського суду з позовом про зобовязання ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном а також зобовязати його усунути перешкоди в користуванні майном, а саме: навантажувачем ТОYОТА, 1998 р/в, кузов № 6FG18-31069; навантажувачем марки ТО-30, 1990 р/в, реєстраційний № 08100 МК; бункером приймання глини; вентилятором для печі ВНСН 16; транспортером стрічковий на 18 метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.; допустити представників ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»до складів та приміщень за адресою: АДРЕСА_1. для вивезення майна, що є власністю ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»; не чинити перешкод у фактичному доступі до вказаного майна.

Свої позовні вимоги товариство обґрунтовує наступним.

Відкритому акціонерному товариству «Первомайський завод будівельних матеріалів»належить нерухоме майно цегельний завод, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

На території цього заводу знаходиться рухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ», а саме: навантажувач ТОYОТА, 1998 р/в, кузов № 6FG18-31069 (документ, що підтверджує право власності: накладна №118-01 від 21.06.2007 року, сервісна книжка); навантажувач, марки ТО-30, 1990 р/в, реєстраційний № 08100 МК (документ, що підтверджує право власності: Свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ №184624); бункер приймання глини (документ, що підтверджує право власності: накладна №7 від 20.11.2007р); вентилятор для печі ВНСН 16 (документ, що підтверджує право власності: накладна №6 від 29.11.2007р.); транспортер стрічковий на 18 метрів (документ, що підтверджує власність: накладна №6 від 29.11.2007р.).

Відповідач перешкоджає позивачу у використанні та доступі до його майна шляхом недопущення керівника підприємства-позивача на територію, де знаходиться це майно в підтвердження чого позивачем надано акт про перешкоду у користуванні та розпорядженні майном ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»від 08.12.2011р.

Також позивачем було направлено відповідачу заяву від 10.01.2012р. б/н про надання можливості уповноваженим особам ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»забрати спірне майно, зняти охорону та забезпечити безперешкодний доступ до нього.

Відповідач відповіді на цю заяву не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Підставою для виникнення спірних відносин стала відсутність будь-яких договірних відносин стосовно режиму взаємодії при вирішенні спірних питань, оскільки до 24.10.2011р. власником нерухомого майна було товариство з обмеженою відповідальністю «Укрцегла», за домовленістю з яким позивачем було розміщено своє майно на території нерухомого майна, а з 24.10.2011р. власником майна по АДРЕСА_1 став ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів», що підтверджується витягом з державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.31).

Все вищевикладене стало підставою для звернення товариства «Укрцегла»до господарського суду з позовом про зобовязання не чинити перешкод у користування та розпорядженні майном.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову ТОВ «ВКФ «ЕЛЬФ»виходячи з наступного.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Відповідно до положень ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ч.2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт про перешкоду у користування та розпорядження майном, складеним 08.12.2011р. в якому зазначено, що 8 грудня 2011 року охоронці ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 не допустили робітників ТОВ ВКФ «ЕЛЬФ»на територію заводу та заборонили забрати майно, що належить ТОВ ВКФ «ЕЛЬФ».

Однак, в попередніх судових засіданнях представники відповідача пояснили суду, що жодних договорів з охорони нерухомого майна цегельного заводу по АДРЕСА_1 вони не укладали, більше в провадженні господарського суду існує справа про банкрутство відповідача, відповідач визнаний банкрутом, тому не здійснює ніяку господарську діяльність та не має коштів на оплату послуг з охорони та будь-яких інших послуг.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що охоронці не являються посадовими особами ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів», тому питання щодо надання доступу до спірного майна повинно було вирішуватись між керівництвом двох юридичних осіб позивача та відповідача.

Відповідач не надав суду належним та допустимих доказів вжиття будь-яких заходів по доступу до спірного майна після 08.12.2011р. а також не надав суду належних та допустимих доказів звернення до ліквідатора ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»з вимогою надати доступ до спірного майна та його відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2012 року між ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»та громадянкою України ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель.

01.03.2012р. КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності на комплекс нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_5 про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації»№33356275.

Враховуючи це, позивача було зобовязано надати письмові пояснення щодо перешкоджання саме ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів»праву позивача на користування та розпорядження спірним майном, а також щодо наявності або відсутності такого перешкоджання станом на дату розгляду справи.

Позивач вимоги суду не виконав, письмових пояснень з цього приводу не надав, однак в судовому засіданні представник позивача пояснив, що громадянкою ОСОБА_5 права позивача на користування та володіння спірним рухомим майном не порушуються, перешкод у доступі до цього майна гр. ОСОБА_5 не чинить, однак, позивачу продовжують чинити перешкоди невідомі особи.

Виходячи з положень статті 391 Цивільного кодексу України у випадку порушення права власності без безпосереднього вилучення майна у власника, останній має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню.

При цьому відповідачем в даному випадку має бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ВАТ «Первомайський завод будівельних матеріалів», як новий власник комплексу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 у селищі Бандурка Первомайського району чинить перешкоди у доступі до рухомого майна позивача, яке знаходиться на території цього комплексу.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що з 01.03.2012р. право власності на комплекс нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 зареєстровано на іншою особою громадянкою України ОСОБА_5

При цьому, з наданого відповідачем витягу вбачається, що за новим власником зареєстровано право власності на цілий комплекс нежитловий приміщень, частка 1/1.

За таких обставин, відповідач не являючись власником комплексу нежитлових приміщень на території якого розташоване спірне майно не може чинити будь яких перешкод у доступі до цього майна.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.03.2012р. гр. ОСОБА_5 не зареєстрована як фізична особа-підприємець та не має статусу субєкта підприємницької діяльності.

За таких обставин, рішення господарського суду з даного спору може зачіпати інтереси фізичної особи.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не довів належними та допустимими доказами факту перешкоджання відповідачем у доступі до спірного майна станом на час розгляду справи. Новий власник комплексу нежитлових приміщень на території якого розташоване спірне майно перешкод у доступі до нього не чинить, що підтверджується поясненнями представника позивача. Перешкоджання невідомих фізичних осіб у доступі до спірного майна не може вважатись належною підставою для задоволення вимог позивача у даній справі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 33,44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка

Рішення підписано суддею «30»березня 2012р.