Рішення № 22229255, 23.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/47/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.12 Справа № 5009/669/12

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Приватного підприємства "Офіс-Клуб "Ілля", с. Нестерянка Оріхівського району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс", м. Запоріжжя

про стягнення 50 146 грн. 00 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 20.03.2012р., ОСОБА_2, дов. б/н від 20.03.2012р.

Від відповідача: не зявився

Приватне підприємство "Офіс-Клуб "Ілля" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс" 50 146 грн. 00 коп. основного боргу, 3 710 грн. 36 коп. пені, 609 грн. 76 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 21.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/669/12, присвоєно справі номер провадження 13/47/12 та призначено судове засідання на 23.03.2012р.

23.03.2012р. до початку розгляду справи представники позивача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача 50 146 грн. 00 коп. основного боргу, 3 710 грн. 36 коп. пені, 609 грн. 76 коп. 3 % річних.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі свого уповноваженого представника.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представника позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0407/11.

Договір купівлі-продажу це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встановлюється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (субєктами) договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.

Відповідно до п. 1.1 продавець зобовязується передати у власність покупцю товар комплектуючі для ПК у кількості 99 штук, а покупець зобовязується прийняти та здійснити оплату товару.

Згідно п. 3.1 договору сума договору складає 50 146 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1.1 договору продавець зобовязаний передати покупцю товар належної якості у строк до 11.07.2011р.

Згідно п. 3.2 договору покупець зобовязаний перерахувати суму, зазначену у договору, в строк два місяці після поставки товару.

06.07.2011р. була підписана видаткова накладна на загальну суму 50 146 грн. 00 коп., яка залишилася відповідачем не оплаченою.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином та здійснив продаж товару.

Відповідач, в порушення умов договору, прийняв товар, але не оплатив його вартість у строки встановлені договором купівлі - продажу.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс" 50 146 грн. 00 коп. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 710 грн. 36 коп. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.2 договору в разі несплати в строк, передбачений договору, покупець сплачує 0,05 % за кожен день прострочення платежу.

Позивачем суду надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 3 710 грн. 36 коп.

Відповідно до договору пеня у розмірі 3 710 грн. 36 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 609 грн. 76 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок 3 % річних, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 609 грн. 76 коп. заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З урахуванням наведеного, у звязку з повним визнанням позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - ріелторський центр "Кредит Сервіс Плюс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Кирпична, 249, код ЄДРПОУ 34910746, р/р 2600001300622 ТОВ "Укрпромбанк", МФО 313935) на користь Приватного підприємства "Офіс-Клуб "Ілля" (70561, Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка, вул. Жовтнева, 11/2, код ЄДРПОУ 36574893, р/р 260030225803001954 у відділенні ЗРД АТ "АБ бізнес-Стандарт", МФО 339500) 50 146 (пятдесят тисяч сто сорок шість) грн. 00 коп. основного боргу, 3 710 (три тисячі сімсот десять) грн. 36 коп. пені, 609 (шістсот дев'ять) грн. 76 коп. 3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 23.03.2012р.