Рішення № 22229074, 29.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 32/5005/1300/2012 За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська область

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 2 116 596,23 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.№35-30-16 від 28.02.12р.);

від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. від 05.01.12р.);

ОСОБА_3 (дов. №09-32/529 від 02.11.10р.).

СУТЬ СПОРУ:

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач) з урахуванням уточнень позовних вимог звернувся з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь»( відповідач ) про стягнення 2128816, 60 грн. заборгованості за договором про відкриття депозитної лінії від 27.03.07р. №02.2.2-24.77Д-2. ( в т.ч.: 95 228, 26 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання зобовязання щодо повернення частини депозитного вкладу в період з липня 2010 р. по грудень 2011 р.; 225457, 52 грн. процентів за користування депозитним вкладом в період з липня 2010 р. по грудень 2011 р.; 1216648, 51 грн. - інфляційних втрат з липня 2010 р. по грудень 2011 р. за прострочення виконання зобовязання із щомісячного перерахування відсотків, нарахованих з жовтня 2008 р. по грудень 2011 р.; 577448, 70 грн. 3% річних за невиконання з липня 2010 р. по грудень 2011 р. зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по договору, нарахованих з жовтня 2008 р. по грудень 2011 р.; 14033, 61 грн. пені за порушення зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по договору в період з липня 2010 р. по грудень 2011 р.) Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору про відкриття депозитної лінії в частині своєчасного повернення депозитного вкладу, сплати відсотків за користування депозитним вкладом, з урахуванням чого просить також стягнути інфляційні втрати та пеню за невиконання договірних зобовязань. Окрім того , позивач посилається на наявність судових рішень по справі №18/208-09.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь» (відповідач) проти задоволення позову заперечував , стверджуючи , що позивачем в супереч вимог ч.6 ст. 232 ГК України здійснено нарахування пені за порушення зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по депозитному договору у період з липня 2010 року по грудень 2011 року; законодавцем період нарахування процентів за вкладом обмежений строком до дня, який передує його поверненню вкладнику , визначеному у депозитному договорі; згідно п.1.5 депозитного договору (в редакції договору про внесення змін від 04.02.08р.) датою повернення депозиту є 05.02.09р., тобто сторонами строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку визначений конкретною датою 05.02.09р. 30.01.09р. позивач звернувся до відповідача листом №05.1-30-42 щодо повернення депозитних коштів у розмірі 50000000, 00 грн. На думку відповідача , проценти за користування вкладом повинні були нараховуватись лише до 04.02.09р., оскільки день повернення вкладу визначений цим договором як 05.02.09р.; тому звернувшись із зазначеним вище листом про повернення депозиту , позивач відмовився продовжувати строк розміщення депозиту; таким чином , у звязку із закінченням строку розміщення депозиту ще 05.02.09р. між сторонами припинилися зобовязальні правовідносини щодо розміщення вкладу на визначених депозитом договором умовах та правовідносини щодо нарахуванням процентів на банківський вклад на підставі ст. 1061 Цивільного кодексу України. Оскільки строк розміщення вкладу закінчився 05.02.09р. і не продовжувався, то по закінченню строку розміщення депозитних коштів у банку перед позивачем виникли інші грошові зобовязання , а саме щодо повернення банківського вкладу та виплати усіх нарахованих до цього моменту процентів; відтак (на думку відповідача) передбачені п.1.3. депозитного договору та встановлені ст.ст.1061, 1070 ЦК України проценти поширюються лише на договірне розміщення коштів позивача на рахунку у банку та не нараховуються після закінчення встановленого депозитним договором строку такого розміщення; тому вимоги позивача щодо сплати суми нарахованих процентів за користування депозитними коштами, правовідносини щодо яких припинилися, є незаконними та необґрунтованими. Окрім того , 26.03.12р. від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження по справі на час її проведення. Клопотання обґрунтоване посиланням на наступне: позивачем до матеріалів позовної заяви надані розрахунки , які є незрозумілими, з яких неможливо встановити фактичну суму стягнення та з чого складаються нараховані позивачем суми; при самостійному розрахунку відповідачем сума не збігається з тією, яку позивач просить стягнути з нього у позовній заяві; тому (на думку відповідача) , для обєктивного і неупередженого вирішення спору по суті відповідно до заявлених позовних вимог позивача, необхідно встановити фактичну суму стягнення, у звязку з чим необхідна перевірка правильності розрахунку розміру заборгованості, наданого позивачем, який ним змінювався, а отже розрахунок, що змінювався позивачем потребує спеціальних знань.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.12 р. заперечував проти призначення експертизи , зазначаючи , що розрахунок стягуваної суми ретельно наведений у додатках до позовної заяви .

Як зазначено в інформаційному листі ВГСУ від 15.03.10 р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживання процесуальними правами у господарському судочинстві »: … матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, незявлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини та приписи , що містяться в листі ВГСУ , суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок ( по кожному із платежів окремо ) містить всі необхідні дані для його перевірки ; відповідачем не надано власного контр розрахунку , а його заперечення зводяться лише до тверджень про значний розмір стягуваної суми та складності ,які виникли у представників відповідача під час перевірки правильності цього розрахунку . При цьому суд враховую ,що це клопотання було заявлено представниками відповідача лише у третьому судовому засіданні про справі , а до перших двох засідань ,які відбулися 01.03.12 р. та 13.03.12 р. відповідач явку представників не забезпечив , відзив на позов та свій контр розрахунок не надавав , а лише заявляв клопотання про відкладання слухання справи .При цьому слід зазначити , що провадження у справі було порушено ще 15.02.12 р. , відповідач отримав копію ухвали про порушення провадження 20.02.12 р. ( а.с.38 ) , але двічі не зявлявся до судових засідань та не надавав жодних документів на вимогу суду .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.07р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) (у звязку із зміною назви - Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області»та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»укладено договір № 02.2.2-24.77Д-2 про відкриття депозитної лінії , згідно з пунктом 1.1 якого вкладник передає, а банк приймає від вкладника на депозитний рахунок № 2615630179395 (договір від 15.05.2008 року про внесення змін до договору) в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області», грошові кошти ( депозит) в сумі 50 000 000, 00 грн. з правом поповнення суми депозиту та зменшення суми депозиту. Сума депозиту протягом дії договору не може становити менше 30 000 000, 00 грн. (пункт 1.2 договору).

Статтею 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно підпункту 7.1.1 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

У відповідності до п. 1.4. договору, укладеного між позивачем та відповідачем, вкладник передає банку депозит, шляхом перерахування в безготівковій формі зі свого поточного рахунку на депозитний рахунок одночасно з підписанням або протягом 3-х банківських днів з дати підписання цього договору. Додатковою угодою від 04.02.2008 року до договору, укладеною між позивачем та відповідачем , була визначена дата повернення депозиту - 05.02.2009 року.

Згідно з пунктом 1.3 договору від 21.07.2008 року про внесення змін до договору за користування депозитом, розміщеним вкладником на депозитному рахунку, банк виплачує проценти з розрахунку 15% річних. Базова кількість днів для нарахування процентів 365 (366) днів.

На виконання умов договору, позивач платіжними дорученнями від 02.04.2007 року №1 на суму 5 000 000,00 грн., від 30.03.2007 року №2 на суму 980 000,00 грн., від 28.03.2007 року №338 на суму 9 700 000,00 грн., від 30.03.2007 року №341 на суму 1 900 000,00 грн., від 02.04.2007 року №342 на суму 2 000 000,00 грн., від 05.04.2007 року №364 на суму 30 00 000,00 грн., від 28.03.2007 року №1754 на суму 300 000,00 грн., від 28.03.2007 року №1794 на суму 100 000,00 грн., від 02.04.2007 року №1811 на суму 20 000,00 грн. перерахував грошові кошти на депозитний рахунок №2615630179395. Всього було перераховано 50 000 000, 00 грн.

Пунктом 2.2. договору було встановлено порядок повернення депозитного вкладу, а саме: повернення депозиту з депозитного рахунку на поточний рахунок позивача №2600431521301 в філії АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917 здійснюється на підставі листа, що надається позивачем відповідачу в день повернення депозитного вкладу, в операційний час відповідача.

На виконання умов договору позивач звернувся до відповідача з листом від 30.01.09 р. №05.1-30-42 про повернення коштів в сумі 50 000 000,00 грн. на його рахунок 05.02.09 р., проте відповідач, в порушення пп. 1.5, 2.2. договору зобов'язання щодо повернення депозиту 05.02.09 р. не виконав.

Окрім того пунктом 2.3. договору передбачено, що проценти на суму депозиту з урахуванням додаткових внесків нараховуються з дня, наступного за днем зарахування коштів на депозитний рахунок, до дня, який передує поверненню коштів. Нарахування здійснюється щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, при цьому, в кінці календарного року проценти нараховуються включно по 31 грудня. Згідно п. 2.4 Договору виплата процентів провадиться щомісячно в останній робочий день звітного місяця, шляхом перерахування їх в безготівковому порядку на поточний рахунок вкладника №2600431521301 в філії АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917.

Проте, всупереч приписів пп. 2.3, 2.4 договору, з жовтня 2008 р. відповідач фактично припинив виплату процентів по договору.

У зв'язку з порушенням пп. 1.5, 2.2., 2.3., 2.4. договору в червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача, в якому просив стягнути суму депозиту, проценти, нараховані на суму депозиту та не виплачені відповідачем з жовтня 2008 року по червень 2009 року, пеню за порушення зобов'язань по договору, а також згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та 3% річних за порушення грошових зобов'язань відповідачем.

Зазначена вище позовна заява була прийнята господарським судом Дніпропетровської області до провадження, справі було присвоєно №18/208-09. Протягом розгляду справи №18/208-09, а саме 08.06.2010 року, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009 року по справі №31/83-09, з відповідача на користь позивача було стягнуто частину депозиту в сумі 49 000 000,00 грн. і станом на 07.07.2010 р. неповернена частина депозитного вкладу зменшилась до 1 000 000,00 грн.

У зв'язку із зменшенням заборгованості відповідача перед позивачем в частині повернення депозитного вкладу та з огляду на тривалість розгляду справи, 07.07.2010 р. позивачем була подана заява до господарського суду Дніпропетровськ області про уточнення позовних вимог по справі №18/208-09, з урахуванням якої, позивач просив стягнути: частину неповернутого депозитного вкладу в сумі 1 000 000,00 грн.; пеню за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу 05.02.2009 р. в сумі 5 585 000,00 грн.; інфляційні втрати від неповернення депозитного вкладу з лютого 2009 року п травень 2010 р. в сумі 6 606 604,62 грн.; відсотки за користування депозитним вкладом за період з жовтня 2008 р. по червень 2010 р. , в сумі12 711 328,73 грн.; пеню за невиконання зобов'язань із щомісячного перерахування відсотків п депозитному вкладу за період з жовтня 2008 року по червень 2010 рою в сумі 1 175 617,62 грн.; інфляційні втрати від неповернення відсотків за період з жовтня 2008 року по травень 2010 року, в сумі 962 788,02 грн.; проценти за безпідставне збереження відсотків по депозиту, що підлягали щомісячному перерахуванню на поточний рахунок позивача, в сумі 1686 882,12 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі №18/208-09 позовні вимоги задоволено частково, а саме, з відповідача на користь позивача стягнуто: частину неповернутого депозитного вкладу, в сумі 1 000 000,00 грн.; пеню за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу 05.02.2009 року, в сумі 5 585000,00 грн.; інфляційні втрати від неповернення депозитного вкладу з лютого 2009 року по травень 2010 року, в сумі 6 606 604,62 грн.; відсотки за користування депозитним вкладом за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року, в сумі 12 711 328,73 грн.; пеню за невиконання зобов'язань із щомісячного перерахування відсотків по депозитному вкладу за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року в сумі 1 175 617,62 грн.; інфляційні втрати від неповернення відсотків за період з жовтня 2008 року по травень 2010 року, в сумі 962 788,02 грн.. У задоволенні вимоги про стягнення процентів за безпідставне збереження відсотків по депозиту, що підлягали щомісячному перерахуванню на поточний рахунок позивача, в сумі 1 686 882,12 грн. відмовлено, оскільки нарахування таких процентів не було передбачено умовами договору. (а.с.10-13)

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (яка була залишена без змін постановою ВГСУ від 02.03.11р., а.с.20-23) від 14.12.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року №18/208-09 змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто: частину неповернутого депозитного вкладу, в сумі 1 000 000,00 грн.; пеню за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу 05.02.2009 року, в сумі 585 000,00 грн.; інфляційні втрати від неповернення депозитного вкладу з лютого 2009 року по травень 2010 року, в сумі 6 606 604,62 грн.; відсотки за користування депозитним вкладом за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року, в сумі 12 711 328,73 грн.; пеня за невиконання зобов'язань із щомісячного перерахування відсотків по депозитному вкладу за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року, в сумі 175 617,62 грн.; інфляційні втрати від неповернення відсотків за період з жовтня 2008 року по травень 2010 року, в сумі 962 788,02 грн.; у задоволенні вимоги про стягнення процентів за безпідставне збереження відсотків по депозиту, що підлягали щомісячному перерахуванню на поточний рахунок позивача, в сумі 1 686 882,12 грн. відмовлено(а.с.14-19).

В той же час, не зважаючи на прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення від 31.08.2010 року по справі №18/208-09 , станом на 31.12.2011 року відповідач так і не виконав своїх зобов'язань по договору, в частині повернення депозитного вкладу, в сумі 1 000 000,00 грн. та сплати відсотків, нарахованих на суму депозиту з жовтня 2008 року по червень 2010 року, в сумі 12 711 328,73 грн.

Враховуючи ту обставину, що станом на 31.12.2011 року відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення частини депозитного вкладу, в сумі 1 000 000,00 грн., у останнього, в силу приписів пп. 2.З., 2.4. договору, в період з липня 2010 по грудень 2011 року виникали зобов'язання із щомісячного нарахування та сплати відсотків, на суму депозитного вкладу (1 000 000,00 грн.), всього за весь період 225 457,52 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с.53).

Однак, в період з липня 2010 року по грудень 2011 року відповідач своїх зобов'язань не виконав, в результаті чого, в нього виникла заборгованість із сплати зазначених відсотків в сумі 225 457,52 грн.

Таким чином, станом на 31.12.2011 р. ( за період з липня 2010 р. по грудень 2011 р.) відповідачем загалом було допущено прострочення наступних зобов'язань: не повернуто частину депозитного вкладу в сумі 1 000 000,00 грн.; не сплачено відсотки, в сумі 12 711 328,73 грн., нараховані з жовтня 2008 року по червень 2010 року; не сплачено відсотки в сумі 225 457,52 грн., нараховані з липня 2010 року грудень 2011 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки передбачені договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 р. у по справі №18/208-09 до відповідача були застосовані наслідки порушення грошових зобов'язань, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме : стягнено інфляційні втрати та відсотки по червень 2010 року. Враховуючи, що станом на 31.12.2011 року відповідач так і не виконав своїх зобов'язань по договору щодо повернення частини депозиту в сумі 1 000 000,00 грн. і сплати відсотків, в сумі 12711 328, 73 грн. та додатково допустив прострочення зобов'язання із сплати відсотків, в сумі 225 457,52 грн., у відповідності ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач додаткового пред'явив вимогу щодо сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з липня 2010 року по грудень 2011 року котрі не становили предмету спору по справі №18/208-09. .

Таким чином, за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення частини депозитного вкладу, в сумі 1 000 000,00 грн. з липня 2010 року по грудень 2011р. відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 95 228,26 грн. інфляційних втрат (згідно наданого позивачем розрахунку , а.с.52):

Окрім того, згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який допустив прострочення, зобов'язаний сплатити три відсотки річних за весь період прострочення, як інший розмір процентів не встановлений договором. Як вже було встановлено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року по справі №18/208-09, договором передбачено, що за користування грошовими коштами позивача відповідач сплачує 15% річних. Таким чином, за користування частиною депозиту, в сумі 1 000 000,00 грн. в період з липня 2010 року по грудень 2011 року, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача проценти, виходячи із 15%-ї ставки, визначної сторонами в договорі, які склали 225 457,52 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с.53).

За прострочення виконання зобов'язання із щомісячного перерахування відсотків по договору, в сумі 12 711 328,73 грн., нарахованих з жовтня 2008 року по червень 2010 року (встановлено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року по справі №18/208-09) та зобов'язання із щомісячного перерахування відсотків по договору, нарахованих з липня 2010 року по грудень 2011 року, в сумі 225 457,52 грн. в період з липня 2010 року по грудень 2011 року, відповідач також зобов'язаний сплатити на користь позивача 1 216 648,51грн. інфляційних втрат (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с. 54).

В той же час, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року по справі №18/208-09 встановлено, що умовами договору не передбачено нарахування процентів за безпідставне збереження відсотків по депозиту, що підлягали щомісячному перерахуванню на поточний рахунок позивача.

А відтак, за невиконання з липня 2010 року по грудень 2011 року зобов'язання щомісячного перерахування відсотків по договору, в сумі 12 711 328,73 грн. (нарахованих з жовтня 2008 року по червень 2010 року) та зобов'язання із щомісячного перерахування відсотків по договору, в сумі 225 457,52 грн. (нарахованих з липня 2010 року по грудень 2011 року) відповідач зобов'язаний сплатити проценти, виходячи із 3%-ї ставки передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідно становить 577448, 70 грн. (відповідно до наданого позивачем розрахунку, а.с.55).

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.1. Договору, у разі прострочення виконання грошового зобов'язань винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні за кожний день прострочення пеню розмірі 0,1 відсотка від суми прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року по справі №18/208-09, за неповернення депозитного вкладу 05.02.2009 року та неперерахування відсотків, нарахованих з жовтня 2008 року по червень 2010 року відповідача на користь позивача було стягнено пеню, передбачену п. 4.1. договору. В той же час, зобов'язання із щомісячного перерахування відсотків (пп. 2.3, 2 договору), нарахованих з липня 2010 року по грудень 2011 року , не становили предмет спору по справі №18/208-09, і відповідно, вимога про стягнення з відповідача пені за порушені цих зобов'язань позивачем не заявлялась.

За таких обставин, з огляду на приписи ст. 230 ГК України та положення п. 4. договору, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по договору за період з липня 2010 року по грудень 2011 року, в сумі 14 033,61 грн. (відповідно до наданого позивачем розрахунку, а.с. 56).

Таким чином, загальна суму грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2128816, 60 грн.

На час прийняття рішення у справі відповідач доказів погашення заборгованості , не надав ; не надано відповідачем і належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві ,чи контр розрахунку стягуваної суми .

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 ЦК України). Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано. Заперечення відповідача стосовно не вірного розрахунку позивачем розміру відсотків за користування кредитом спростовуються матеріалами справи. З урахуванням зазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525,526,1054 ЦК України; ст.ст. 33,35, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ніколь Дніпропетровської області» ( 53210, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 11-б; код ЄДРПОУ 09305534) на користь позивача Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»( 08307, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код ЄДРПОУ 20572069): 95 228, 26 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання зобовязання щодо повернення частини депозитного вкладу, в період з липня 2010 року по грудень 2011 рік; 225457, 52 грн. процентів за користування депозитним вкладом в період з липня 2010 року по грудень 2011 року; 1216648, 51 грн. - інфляційних втрат з липня 2010 року по грудень 2011 року за прострочення виконання зобовязання із щомісячного перерахування відсотків, нарахованих з жовтня 2008 року по грудень 2011 року; 577448, 70 грн. 3% річних за невиконання з липня 2010 року по грудень 2011 року зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по договору, нарахованих з жовтня 2008 року по грудень 2011 року; 14033, 61 грн. пені за порушення зобовязання із щомісячного перерахування відсотків по договору в період з липня 2010 року по грудень 2011 року; 42576, 33 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

СуддяО.Ю.Васильєв