Рішення № 22228849, 28.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.12р.Справа № 21/5005/17346/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 466,00 грн. за договором страхування

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 1043/2011 від 30.12.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "ПРОСТО-страхування" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Рейнфорд" в порядку регресу 17 466,00 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на виплату ним на користь страхувальника страхового відшкодування в розмірі 42 012,00 грн. відповідно до умов договору добровільного страхування; часткове відшкодування ПАТ "АСК "Інго України" та на користь позивача 24 990,00 грн.; та приписи ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України.

На запит суду від 19.01.12р. від Управління державної автомобільної інспекції в місті Києві надійшла відповідь (лист № 10/1960 від 02.02.2012 року), згідно якої, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 належав Товариству з обмеженю відповідальностю "Молочна фабрика "Рейнфорд".

Позивач в судовому засіданні 20.02.12р. надав клопотання в якому просить залучити в якості належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд".

Відповідно до ч.3, 4 ст.24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.12р. по справі № 21/5005/17346/2011 замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (код ЄДРПОУ 35250305) на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49085, м. Дніпропетровськ, пр-т газети "Правда", буд. 50; код ЄДРПОУ 13472597).

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 13.03.12р. до 28.03.12р.

В ході судового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.02.2012р. (а.с. 87-88).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Конверт з ухвалою суду повернувся на адресу суду з відміткою ДП “Укрпошта” про те, що відповідач “адресат вибув” (а.с. 95).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання за відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.03.12р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник) 01.06.2008 року укладено договір страхування № АТК 156415 майнових інтересів власника автомобіля "Lexus GX 470", реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.07.2008 року в м. Києві на вул. Тимошенка відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками даної пригоди були: автомобіль "Газ", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Рейнфорд" (надалі - Товариство з обмеженоювідповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - належний Відповідач), яким керував ОСОБА_3 та зареєстрований автомобіль "Lexus GX 470", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3. Таким чином, вина ОСОБА_3 доведена в судовому порядку.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль Страхувальника.

Відповідно до звіту № 1075 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 03.08.2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Lexus GX 470", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить - 52 784,80 грн.

24.08.2008 року співробітниками ПАТ "ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 15570Д, що належить до виплати страхувальнику, згідно з яким страхове відшкодування складає 52 784,80 грн., збиток розраховано згідно з Правилами, договором № АТК 156415 страхування транспортних засобів від 01.06.2008 року.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 20.08.2008 року було складено Страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 18792 від 28.08.2008 року ПАТ "ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Lexus GX 470", реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 27 512,00 грн. (а.с. 35).

Фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 42 012,00 грн.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст.9 Закону України „Про страхування”).

У відповідності з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р., відповідно до якого Відповідач отримав поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, об'єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, спричинену третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відшкодуванню страховою організацією підлягає пряма шкода, спричинена третій особі під час руху транспортного засобу, коли має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і спричиненою шкодою.

Відповідно п. 9. статті 7 Закону України “Про страхування” страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, зобов'язуючим власника транспортного засобу в обов'язковому порядку застрахувати свою цивільну відповідальність, а страховика - в обов'язковому порядку відшкодувати пряму шкоду, спричинену страхувальником третій особі.

У відповідності з вищезазначеними нормами закону, особою, зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав такому страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону).

Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За ч.22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон №1961-ІV) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з ч.9.2 ст. 9 Закону №1961-ІV обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 тис. 500 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Отже, уклавши договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик (Відповідач) взяв на себе обовязок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоровю та майну третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, ОСОБА_3, під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" та виконував свої трудові, службові обов'язки.

Дана позиція, закріплена в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», «відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться за даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. Незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Відповідно до Полісу ВВ/2113776, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ "АСК "Інго Україна".

Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 гривень, при цьому франшиза складає 510,00 гривень.

ПАТ "АСК "Інго Україна" взяло на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22 липня 2008 року, та відшкодування потерпілій стороні в межах ліміту суми грошових коштів у розмірі 24 990,00 гривень (з вирахуванням розміру франшизи 510,00 гривень).

Однак суми грошових коштів у розмірі 24 990,00 гривень не достатньо для покриття збитків, яких зазнало ПАТ "ПРОСТО-страхування" у зв'язку із даною подією.

Відповідно до приписів ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підставі вищевикладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" повинно відшкодувати ПАТ "ПРОСТО-страхування" грошові кошти, а саме: 42 012,00 гривень - 24 990,00 гривень = 17 022,00 гривень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49085, м. Дніпропетровськ, пр-т газети "Правда", б. 50; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13472597) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, б. 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24745673) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 466,00 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок чотири грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 174,66 грн. (сто сімдесят чотири грн. 66 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 30.03.2012р.