Рішення № 22228651, 26.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.12р.Справа № 7/5005/1986/2012

За позовомПублічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

до

відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 1 259, 11 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: провідний юрисконсульт ОСОБА_1, дов. № 92 від 30.12.2011р.;

від відповідача-1: юрисконсульт 2 категорії ОСОБА_2, дов. № 79 від 01.01.2012р.;

від відповідача-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення з належного відповідача на свою користь збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 1 259, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки № 4600002876 від 04.10.2010р., укладеного між позивачем та ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", специфікації до цього договору від 16.12.2010р. відповідно до залізничної накладної № 50660240 на адресу позивача зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці 07.11.2011р. прибув вагон № 66177742 з вантажем - антрацит. Вантажовідправником є Державне підприємство "Ровенькиантрацит". Зазначений вагон виданий позивачу зі складанням акту загальної форми від 07.11.2011р. та комерційного акту АА № 035105/19 від 07.11.2011р. Комерційним актом встановлена нестача вантажу масою 1600 кг. Позивач визначив вартість нестачі вантажу з урахуванням природної норми втрати вантажу - 1 % та його вартості на підставі виставленого постачальником вантажу рахунку № 3010-6 від 30.10.2011р., яка становить 1 259, 11 грн. та є збитками позивача. За доводами позивача, у випадку, якщо нестача вантажу утворилася під час перевезення вантажу, відповідальність за її нестачу покладається на відповідача-1, у випадку невірного визначення маси вантажу при відправленні вантажу вантажовідправником на відповідача-2.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вважає, що висновки, наведені в комерційному акті, не відображають факту несхоронного перевезення, проте свідчать про факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції. Так, в комерційному акті зазначено про навантаження у вагоні нижче бортів 30-50 см, без маркування. Разом з тим, в графі 7 залізничної накладної "заяви відправника" відомості про застосування захисного маркування відсутні. Відповідач-1 вважає, що вантаж у спірному вагоні прибув на станцію призначення без слідів розкрадання, а відтак на нього не може бути покладена відповідальність за нестачу вантажу. Окрім того, відповідач-1 не погоджується з розрахованою позивачем сумою нестачі, оскільки позивач при визначенні природної втрати вантажу неправомірно застосував норму нестачі 1% від маси вантажу, тоді як підлягає застосуванню 2% (вантаж здано до перевезення у вологому стані). Відповідно, відповідальна нестача вантажу складає 220 кг. Окрім того, позивач неправомірно визначив дійсну вартість втраченого вантажу за рахунком постачальника, а не вантажовідправника.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про поважність причин неявки у судове засідання свого повноважного представника суд не повідомив. Відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа щодо відповідача-2 розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (постачальник) та Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (покупець), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод", уклали договір поставки № 4600002876, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та в кількості, зазначеним у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до специфікації до договору, яка складена 16.12.2010р., сторони договору домовилися про поставку вугілля "АО 25-70" у кількості 60 000 тонн, по ціні за одну тонну без ПДВ 1 120, 00 грн. Період поставки вугілля: січень 2011 року грудень 2011 року по 5 000 тонн кожного місяця. Вантажовідправник Державне підприємство "Ровенькиантрацит". Поставка вугілля здійснюється на умовах "FCA, залізнична станція Фащевка Донецької залізниці. Вантажоодержувач ВАТ "Кримський содовий завод", залізнична станція Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

30.10.2011р. Державне підприємство "Ровенькиантрацит" здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагонах №№ 60663929, 66177742 вантаж антрацит АО 25-70 мм, у вологому стані, завантажений нижче бортів насипом у загальній кількості 138 000 кг для доставки його одержувачу Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод", станція і залізниця призначення Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 50660240.

Вантаж перевозився у відкритих вагонах.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

03.11.2011р. вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

07.11.2011р. вантаж виданий одержувачу зі складенням акту загальної форми та комерційного акту АА № 035105/19 від наведеної дати.

В комерційному акті АА № 035105/19 зазначено, що його складено в додаток до акту № 12529 від 02.11.2011р., складеного на станції Джанкой Придніпровської залізниці.

Відповідно до комерційного акту на підставі акту загальної форми станції Джанкой № 12529 від 02.11.2011р. було проведене комісійне переважування вагону 66177742 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні виявилось: брутто 89 000 кг, тара з брусу 21 600 кг, нетто 67 400 кг. По документу значиться: нетто 69 000 кг, тара з брусу 21 600 кг. Нестача склала 1 600 кг. Навантаження нижче бортів 30-50 см без маркування. Відповідно документу в графі "найменування вантажу" значиться "навантажено у вологому стані нижче бортів" розміри не зазначені. Течі вантажу немає, люки, двері закриті. Вантаж, якого не вистачає у вагоні, вміститися міг. Вантаж прибув в технічно справному вагоні. При повторному переважуванні вага брутто 89 000 кг підтверджується.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно рахунку постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" № 3010-6 від 30.10.2011р., норми природної втрати вантажу - 1% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 1 259, 11 грн.

Недостача одержаного позивачем вантажу у вагоні № 66177742, вартість якого становить 1 259, 11 грн., і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі Статут), з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Як вбачається з комерційного акту АА № 035105/19 від 07.11.2011р. виявлено недостачу вантажу у вагоні № 66177742 у кількості 1600 кг.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту покладається на залізницю.

Разом з тим, позивач при розрахунку вартості нестачі вантажу, яка за розрахунком становить 1 259, 11 грн., неправомірно застосував норму природної втрати при перевезенні 1%.

У накладній на перевезення № 50660240 значиться, що вугілля завантажено у вологому стані.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, у випадку, якщо вантажі здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма недостачі 2 % маси, зазначеної у перевізних документах, відповідно, норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 1 380 кг (69 000 х 2 %), а відповідальна нестача вантажу складає 220 кг (1 600 кг 1 380 кг).

Також, вартість нестачі вантажу позивач розрахував з урахуванням вартості вугілля, що перевозився, за ціною постачальника, яка згідно рахунку № 3010-6 від 30.10.2011р. становить 1 153, 04 грн. за 1 тонну, а не за ціною відправника, як того вимагає ст. 115 Статуту залізниць України.

Відповідно до інформації відправника Державного підприємства "Ровенькиантрацит", наданої позивачу на його запит, вартість 1 тонни вугілля відвантаженого 30.10.2011р. за накладною № 50660240 у вагоні № 66177742 склала 926, 55 грн. з урахуванням ПДВ.

Отже, вартість відповідальної недостачі становить 203, 84 грн. (0, 22 тн х 926, 55 грн.).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 203, 84 грн.

Щодо решти вимог до відповідача-1 позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наведеним вище.

Вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

Відповідно до комерційного акту АА № 035105/19 від 07.11.2011р. вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, люки та двері закриті.

У складеному комерційному акті не наведено докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, відсутній будь-який опис несправностей, що могли призвести до втрати вантажу на шляху прямування, і, відповідно, свідчили б про вину відправника у завантаженні вантажу у технічно-несправний вагон чи непридатний у комерційному відношенні.

Як зазначено в п. 3.3. розяснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Окрім того, відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Оскільки при прийманні вантажу до перевезення залізниця не встановила недостовірність відомостей, зазначених у залізничній накладній, а фактично прийняла до перевезення вантаж у вагоні № 66177742 масою нетто 69 000 кг, а опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, наведений в комерційному акті не є достатнім стверджувати, що незбереження вантажу сталося не з вини залізниці, заперечення відповідача-1 щодо заявленого позову є безпідставними.

На підставі ст. 75 ГПК України справа щодо відповідача-2 розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, буд. 1, ідентифікаційний код 05444546) збитки у сумі 203 (двісті три) грн. 84 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 260 (двісті шістдесят) грн. 58 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

У вимогах до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 27.03.2012р.