Рішення № 22227611, 05.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.12 Справа№ 5015/449/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Військова частина 3002, м. Львів;

до відповідача: Фермерського господарства «Нагорянка», с. Нагорянка, Пустомитівський район, Львівська область;

про: стягнення грошових коштів в розмірі 27 697 грн. 65 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора: Покора К.В. старший помічник військового прокуратура Львівського гарнізону на підставі посвідчення №34;

позивача: ОСОБА_1 начальник юридичної служби, представник на підставі довіреності № 44 від 10.01.2012 року;

відповідача: не зявився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 08.02.2012 року порушено провадження у справі за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Військова частина 3002 до Фермерського господарства «Нагорянка» про стягнення грошових коштів в розмірі 27 697 грн. 65 коп, з яких: 26390 грн. 22 коп. - основний борг, 1307 грн. 43коп. пеня. Розгляд справи призначено на 05.03.2012 року.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 05.03.2012 року прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі на наполягли на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов не подав, причини неявки не повідомляв, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору, табелів), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона позивача відмовилась.

05.03.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Військова частина 3002, з позовом до Фермерського господарства «Нагорянка»про стягнення грошових коштів у звязку з несплатою відповідачем вартості наданих послуг, які були надані відповідачеві військовою частиною 3002, відповідно до укладеного договору № 3 від 01.01.2011 року, заборгованість складає 27 697 грн. 65 коп, з яких: 26390 грн. 22 коп. основний борг та 1307 грн. 43 коп. пеня, (заборгованість за надані послуги частково у серпні та в повному обсязі за вересень, жовтень, листопад).

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

01.01.2011 р. між Фермерським господарством «Нагорянка»та Військовою частиною 3002 укладено договір № 3 про надання платних послуг.

Пунктом 1.1 цього договору сторони визначили предметом даного договору надання Військовою частиною 3002 платних послуг з вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво і вирощування продукції розсадників, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів, складське господарство.

Пунктом 2.1 сторони визначили, що Військова частина 3002 виділяє у розпорядження Фермерського господарства «Нагорянка»особовий склад в кількості до сорока військовослужбовців щоденно з 9 00 до 18 00 год.

Пунктом 4.1. сторони передбачали, що сума договору визначається із розрахунку 8 грн. 00 коп. (у т. ч. ПДВ 20%) за одну годину несення служби одним військовослужбовцем; розрахункова сума договору в місяць (30 діб) складає: 40 військовослужбовців х 30 днів х 8 годин х 8, 00 грн. = 76800 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2. даного договору розрахунок ведеться на підставі представлення Військовою частиною 3002 Фермерському господарству «Нагорянка» табеля виділення особового складу на роботи не пізніше 5 го числа кожного місяця; табель погоджується із Фермерським господарством, в якому останній ставить свою візу.

У договорі зазначено, що Фермерське господарство розраховується з військовою частиною шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок військової частини до 10 го числа наступного місяця (п. 4.3 договору); у випадку несвоєчасного розрахунку на Фермерське господарство накладається пеня у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ від заробленої військовою частиною суми на кожний день прострочення (п. 4.4 договору).

Договір укладено строком до 31 грудня 2011 року (п. 5.1 договору).

Військова частина 3002 протягом дії вказаного договору надавала Фермерському господарству «Нагорянка»платні послуги, що підтверджується табелями виділення особового складу військовою частиною 3002 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року та виставленими рахунками № 104 від 31.08.2011 року, № 122 від 30.09.2011 року, № 144 від 31.10.2011 року та № 171 від 30.11.2011 року. Проте, заборгованість за надані послуги не сплачена і станом на 01.02.2012 року складає 26390 грн. 22 коп.

На дану суму позивачем правомірно нараховано 1307 грн. 43 коп. пені.

Загальна сума позову із врахуванням 26390 грн. 22 коп. - основного боргу та 1307 грн. 43 коп. - пені складає 27 697 грн. 65 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Згідно статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом. Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочення виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 509 Цивільного кодексу України зазначає, що зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 4.4 договору про надання платних послуг послуг № 3 від 01.01.2011 року передбачене у випадку несвоєчасного розрахунку на Фермерське господарство «Нагорянка» накладається пеня у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ від заробленої військовою частиною 3002 суми на кожний день прострочення.

Враховуючи наведене та встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 26390 грн. 22 коп. , позивачем було правомірно нараховано 1307 грн. 43 коп. пені, за користування грошовими коштами. Розрахунок пені математично здійснений правильно.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Недоотримання військовою частиною 3002 зазначених у позовній заяві коштів призвело до зменшення дохідної частини бюджету, чим порушило інтереси держави.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Нагорянка», с. Нагорянка, Пустомитівського району, Львівської області (код ЄДРПОУ 22418674) на користь Військової частини 3002, м. Львів, вул. Кн.Ольги 105, (код ЄДРПОУ 08682683) основний борг у розмірі 26390 грн. 22 коп. та пеню у розмірі 1307 грн.43 коп.

Стягнути з Фермерського господарства «Нагорянка», с. Нагорянка, Пустомитівського району, Львівської області (код ЄДРПОУ 22418674) в доход державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи господарським судом.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.