Рішення № 22227333, 21.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р. Справа № 8/194-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський район, м.Обухів, вул. Радянська, 7, в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ідентифікаційний код: 04054725, місцезнаходження: 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Малишка, буд. 10,

до відповідача - 1: товариство з обмеженою відповідальністю «Рентойл», ідентифікаційний код: 31514850, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Івана Франка, 6,

та відповідача 2: Підгірцівська сільська рада Обухівського району, ідентифікаційний код: 04361574, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 39,

про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі і зобовязання вчинити дії

за участю представників сторін

від прокурора: старший прокурор відділу прокуратури Київської області Барановська В.В., особа якої засвідчена посвідченням від 14.05.2009 року за №42;

від позивача: ОСОБА_1., яка діє на підставі довіреності 25.02.2011 року за №512/07-25;

від відповідача - 1: не зявився;

від відповідача - 2: ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності від 16.03.2011 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

прокурор Обухівського району Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Рентойл»(далі за текстом: Відповідач - 1) та до Підгірцівської сільської ради Обухівського району (далі за текстом: Відповідач - 2) про визнання незаконним та скасування рішення Підгірцівської сільської ради від 20 січня 2005 року за № 19 і визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки від 04.03.2005 року з послідуючим зобовязанням Відповідача 1 повернути земельну ділянку.

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що ним проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України Підгірцівською сільською радою Обухівського району при наданні в користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «Рентойл»в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради земельної ділянки, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»плюс 300 м ліворуч та праворуч, за наслідками якої встановлено, що сільська рада протиправно надала Відповідачу 1 в користування на умовах оренди земельну ділянку за межами населеного пункту.

Відповідно до ухвали суду від 22.12.2011 року порушено провадження у справі №8/194-11 та призначено її розгляд на 10.01.2012 року.

10.01.2012 року в судове засідання зявилися Прокурор та Позивач, які частково виконали вимоги ухвали суду від 22.12.2011 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. Відповідач 1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 22.12.2011 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач 2, який частково виконав вимоги ухвали суду від 22.12.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 10.01.2012 року розгляд справи відкладено на 24.01.2012 року.

24.01.2012 року в судове засідання зявилися Прокурор та Позивач, які частково виконали вимоги ухвал суду від 22.12.2011 року та від 10.01.2012 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. Відповідачі 1, - 2 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 22.12.2011 року та від 10.01.2012 року не виконали. Ухвалою суду від 24.01.2012 року розгляд справи відкладено на 21.02.2012 року.

21.02.2012 року в судове засідання зявилися Прокурор та Позивач, які частково виконали вимоги ухвал суду від 22.12.2011 року, від 10.01.2012 року та від 24.01.2012 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. Відповідачі 1, - 2 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 22.12.2011 року, від 10.01.2012 року та від 24.01.2012 року не виконали. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Прокурора, Позивача та Відповідача 2, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 21.02.2012 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідачі 1, - 2 належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідачів 1, - 2, суд дійшов висновку, що Відповідачі 1, - 2 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідачі 1, - 2 про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, доказів, на які вони посилались би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надали, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Детально розглянувши матеріали справи, врахувавши наданні пояснення Прокурора, Позивача та Відповідача 2, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

прокурором Обухівського району Київської області проведено перевірку додержання Підгірцівською сільською радою Обухівського району вимог земельного законодавства.

За наслідками даної перевірки встановлено, що Підгірцівською сільською радою Обухівського району допущено порушення вимог земельного законодавства під час передачі в оренду Відповідачу - 1 земельної ділянки, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»плюс 300 м ліворуч та праворуч, з наступних підстав.

Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України «Про оренду землі»у ст. 4 передбачає, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноваженні ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Суд дослідивши зміст ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі»приходить до висновку, що надання у власність та в користування земельних ділянок за межами населених пунктів належить до компетенції місцевої державної адміністрації, якою в Обухівському районі є Обухівська районна державна адміністрація Київської області.

Цивільний кодекс України у ст. 761 передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Підгірцівська сільська рада Обухівського району в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі»прийняла рішення від 20 січня 2005 року за № 19, яким надала товариству з обмеженою відповідальністю «Рентойл»в користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ» плюс 300 м ліворуч та праворуч, з якої масив ділянки розміром 0,6761 га розташований за межами населеного пункту у вигляді села Підгірці Обухівського району Київської області.

Факт надання Підгірцівською сільською радою Обухівського району в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі» товариству з обмеженою відповідальністю «Рентойл»в користування на умовах оренди земельної ділянки, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»плюс 300 м ліворуч та праворуч, з якої масив ділянки розміром 0,6761 га розташований за межами населеного пункту у вигляді села Підгірці Обухівського району Київської області, підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.10.2011 року, який складний Управлінням держкомзему в Обухівському районі, як спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до ст.ст. 2, 4, 5, 6, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Копія акту перевірки знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району від 20 січня 2005 року за № 19 грубо суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого є незаконним, в звязку з чим позовні вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району від 20 січня 2005 року за № 19 доведені суду за допомогою належних і допустимих доказів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Цивільний кодекс України у ч. 2 п. 3 ст. 6 передбачає, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Крім того, Цивільний кодекс України в п. 6 ст. 4 передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

На підставі незаконного рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району від 20 січня 2005 року за № 19, прийнятого в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», між Підгірцівською сільською радою Обухівського району та товариством з обмеженою відповідальністю «Рентойл»укладено договір оренди землі від 04.03.2005 року, що зареєстрований в реєстрі за № 741, який в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Цивільний кодекс України у ст. 215 передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Статтею ст.228 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Таке ж положення міститься і в ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”.

Закон України «Про прокуратуру»у ч. 5 ст. 36-1 передбачає, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення. Дане положення також закріплено і в рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 року справа №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Цивільний кодекс України у ст. 386 передбачає, що на державу покладений обов'язок забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Зазначені вище дії по незаконному припиненню права державної власності на земельну ділянку площею 0,6761 га зачіпають інтереси держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, оскільки відповідно до вищезазначених норм земля перебуває під особливою охороною держави і саме на державу покладено обовязок здійснювати захист субєктів права власності.

Нормативно грошова вартість земельної ділянки розміром 0,6761 га становить 618892,63 грн. (шістсот вісімнадцять тисяч вісімсот девяносто дві гривні 63 коп.).

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 4 ст. 373 передбачає, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вищевказаний договір оренди землі від 04.03.2005 року, що зареєстрований в реєстрі за № 741, в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, порушує публічний порядок через те, що спрямований на протиправне вилучення з користування держави в особі Обухівської районної державної адміністрації земельної ділянки з послідуючою її передачею в користування товариству з обмеженою відповідальністю «Рентойл», внаслідок чого позовні вимоги прокурора про визнання вказаного договору недійсним та зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Рентойл»повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку розміром 0,6761 га є обґрунтованими і доведеними, в звязку з чим підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Судом встановлено, що Прокурор правильно та вірно визначив спосіб і засіб захисту прав держави в особі Позивача.

Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідачі не намагалися вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог земельного законодавства.

У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були та товариством з обмеженою відповідальністю «Рентойл»по суду не заперечувались.

На момент судового засідання Відповідачами 1, - 2 не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним порушень, які допущенні Відповідачем 2 при наданні Відповідачу 1 в користування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором і Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються на Відповідача - 2, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Рентойл»та до Підгірцівської сільської ради Обухівського району про визнання незаконним та скасування рішення Підгірцівської сільської ради від 20 січня 2005 року за № 19 і визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки від 04.03.2005 року з послідуючим зобовязанням товариства з обмеженою відповідальністю «Рентойл»повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку, - задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 20 січня 2005 року за № 19, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Рентойл», ідентифікаційний код: 31514850, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Івана Франка, 6, надано в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»плюс 300 м ліворуч та праворуч, з якої масив ділянки розміром 0,6761 га розташований за межами населеного пункту у вигляді села Підгірці Обухівського району Київської області.

3.Визнати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Рентойл», ідентифікаційний код: 31514850, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Івана Франка, 6, та Підгірцівською сільською радою Обухівського району, ідентифікаційний код: 04361574, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 39, договір оренди землі від 04.03.2005 року, що зареєстрований в реєстрі за № 741, щодо земельної ділянки, площею 1,5673 га, яка виділена на місцевості двома масивами розмірами 0,6761 га та 0,8912 га на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»плюс 300 м ліворуч та праворуч, з якої масив ділянки розміром 0,6761 га розташований за межами населеного пункту у вигляді села Підгірці Обухівського району Київської області, - недійсним з моменту укладення.

4.Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Рентойл», ідентифікаційний код: 31514850, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Івана Франка, 6, повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ідентифікаційний код: 04054725, місцезнаходження: 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Малишка, буд. 10, земельну ділянку, розміром 0,6761 га, нормативно грошова оцінка якої становить 618892,63 грн. (шістсот вісімнадцять тисяч вісімсот девяносто дві гривні 63 коп.) та яка знаходиться на 25 км автошляху «Київ-Луганськ»за межами населеного пункту у вигляді села Підгірці Обухівського району Київської області.

5.Стягнути з Підгірцівської сільської ради Обухівського району, ідентифікаційний код: 04361574, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 39, в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 941,00 грн. (девятсот сорок одна гривня 00 коп.).

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 21.02.2012 року