Рішення № 22227143, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/1037-201219.03.12 За позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

До 1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»

Про визнання недійсним договорів та звільнення земельної ділянки

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Від прокуратуриЯблонський А.С. - посвідчення № 5;

Від позивачаОСОБА_2 - представник за довіреністю;

Від відповідача 1) ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

2) ОСОБА_4 - представник за довіреністю. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»про:

- визнання недійсним договору про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 33 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»;

- визнання недійсним договору про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 34 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»;

- зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»звільнити самовільно зайнятті земельні ділянки водного фонду площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022, а також передати дані земельні ділянки за актом приймання-передачі Київській міській раді у первісному стані.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори укладено з порушенням вимог законодавства України про оренду землі, оскільки фактично між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»укладено договори оренди земельних ділянок, тобто, вказані Договори є прихованими договорами про надання в користування (оренду) земельних ділянок, а тому посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради просить суд визнати недійсними договори про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ та зобовязати звільнити самовільно зайнятті земельні ділянки водного фонду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5011-45/1037-2012.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»проти позову заперечує в повному обсязі та вказує, що Рішенням Київської міської ради від 22.01.2009 р. № 39/1093 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»було вирішено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо», а також йому доручено виконувати функції оператора щодо розміщення на водних об'єктах стоянок плавзасобів та тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого, спортивного, туристичного та іншого призначення в межах прибережних захисних смуг. Крім того, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо», є водогосподарською спеціалізованою організацією яке має повноваження для укладання угод щодо водних об'єктів з прибережними захисними смугами. Також, у відзиві зазначено, що жоден із оспорюваних договорів не спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу чи порушення державного чи суспільного інтересу. Предметом оспорюваних договорів є покращення стану внутрішніх водойм м. Києва та системи благоустрою, взаємодія та співробітництво у сфері підготовки та реалізації місцевої програми «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах міста Києва в рамках Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води»з метою екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту природних ресурсів від забруднення та виснаження. Окрім цього, діяльність спрямована на виконання програми Президента «Десять років на зустріч людям», на виконання Постанови Верховної Ради України від 27.02.1997 р. № 123/97 «Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води»відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»зобов'язалось вчиняти перелік функцій визначених договорами та сплачувати розмір пайової участі до 10 числа місяця наступного за звітним. Також до функцій, які передбачені договорами, належить прибирання та вивіз сміття, відходів, листя, освітлення території та комплексно утримувати закріплений об'єкт благоустрою та визначену територію, виконання яких сумлінно виконується.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», також, проти позову заперечує та вказує, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»має належні повноваження для укладення угод щодо водних об'єктів з прибережними захисними смугами. Земельна ділянка з обліковим реєстраційним номером 62:206:022, площею 10 000 кв. м. та 4 500 кв. м., відноситься до земель прибережних захисних смуг, а тому Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»має повноваження щодо укладення договорів такого типу. Крім того вказані договори виконуються сторонами.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.03.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2009 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо», як оператором (надалі відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», як партнером (надалі відповідач 2) укладено Договір про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва № 33 (надалі - Договір № 33) та Договір про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва № 34 (надалі - Договір № 34).

У відповідності до умов вказаних Договорів (п. п. 2.1., 2.3.), партнер розробляє детальну програму та графік виконання робіт з покращення стану та розвитку Обєкту благоустрою в межах визначеної території. Сторони проводять спільну роботу по виконанню Розпорядження КМДА «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних обєктів та земель водного фонду м. Києва № 111 від 04.02.2009 р., детальну інвентаризацію майна та майнових прав, землеволодінь та відведення земель та споруд водного фонду м. Києва в рамках визначеної території.

За умовами вказаних договорів оператор закріплює за партнером Обєкт благоустрою для розробки, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку території, а також для пайової участі у необхідних для виконання Договору заходах, в тому числі для розміщення на ній тимчасових, гідротехнічних, технологічних, рекреаційних та інших споруд або обладнання, за умови надання погодження відповідачем 1 (п. 2.4. Договорів).

Згідно п. 2.6. Договорів, місце розташування Обєкту благоустрою та загальна площа визначеної та прилеглої території, форма та порядок оплати встановлюються в Додатку № 2 цього Договору.

У Додатку № 2 до Договорів, визначено, що місцем розташування обєкту благоустрою є м. Київ, урочище Чорторий парк Дружби народів. Загальна площа Обєкту благоустрою, який закріплюється за Партнером для здійснення заходів благоустрою за договором № 33 складає 10000,00 кв. м., а за договором № 34 складає 4500,00 кв. м. Загальна площа визначеної території, яка закріплюється за Партнером виключно для виконання програми з благоустрою та розвитку території за договором № 33 визначається в процесі виконання умов договору, а за договором № 34 становить 26,7 кв. м. і розташована на загальній площі обєкту благоустрою. Розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) Партнера у заходах благоустрою території станом на дату укладання Договору № 34 становить 934,50 грн. в місяць. Розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) Партнера у заходах благоустрою території за договором № 33 сторонами не погоджувався.

У відповідності до п. 3.2.2. Договорів, Партнер зобовязаний отримати передбачені нормативно-правовими актами України документи (згоди, ліцензії, свідоцтва та інші дозвільні документи), для здійснення діяльності з використання Обєкту благоустрою.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 27/03 від 20.01.2012 р. встановлено, що на визначеній у додатку № 2 до Договорів території (на відстані не менше 100 метрів від урізу води річки Дніпро) відповідачем 2 розміщено плавдачу розміром 114,8 кв.м., дерев'яну альтанку, мангал, господарські споруди, понтони. Територія земельної ділянки, де розміщені зазначені споруди, не огороджена, заїзд на територію земельної ділянки перегороджено штучною перепоною. Згідно із даними автоматизованої системи ПК «Кадастр»земельна ділянка (обліковий номер 62:206:022), де розміщені споруди Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», обліковується як міські землі не надані у власність чи користування. Документи, що посвідчують право власності (користування), передбачені ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані. Крім того, перевіркою встановлено розташування великої кількості будівельного сміття на вказаних земельних ділянках.

Відповідно до листа Головного управління земельних ресурсів КМДА № 03-86/28137 від 06.10.2011 р. земельні ділянки на території урочища Чорторий парку Дружби Народів Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»та Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»в оренду (користування, власність) не відводились.

Рішенням Київської міської ради від 22.01.2009 р. № 38/1093 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації). Даним рішенням відповідачу 1 доручено виконувати функції оператора щодо розміщення на водних об'єктах стоянок плавзасобів та тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого, спортивного, туристичного та іншого призначення в межах прибережних захисних смуг.

Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»земельні ділянки, що використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», не виділялись. Дані земельні ділянки на праві господарського відання чи праві оперативного управління за відповідачем 1 не закріплено, за користування ними до бюджету кошти не сплачуються, тому останнє не має достатніх повноважень для передання їх чи закріплення за будь-ким.

Позивач посилається на те, що спірні Договори укладено з порушенням вимог законодавства України про оренду землі, а саме ст. ст. 9, 125, 126 Земельного Кодексу України. Розпорядником земельних ділянок переданих за спірними договорами є Київська міська рада, передані земельні ділянки належать до комунальної власності міста Києва. Відповідач 1 є оператором з розміщення на водних обєктах тимчасових споруд, Київська міська рада має бути орендодавцем земельної ділянки, що належить до комунальної власності міста Києва. Спірні Договори передбачають оренду земельних ділянок площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м. за договорами № 33 та № 34 відповідно, а відповідач 1 самовільно передав у тимчасове користування відповідачу 2 згідно спірних договорів вказані земельні ділянки. Отже, спірні Договори суперечать законодавству України, а тому на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України мають бути визнані недійсними.

Відповідач 1 та відповідач 2 у своїх заперечення на позов зазначили, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»має належні повноваження для укладення угод щодо водних об'єктів з прибережними захисними смугами, до яких і належать земельні ділянки що передані за спірними договорами, а тому спірні договори було укладено з дотриманням вимог законодавства України.

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 р. «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктами 5 та 6 Рішення Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 р. «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»передбачено, що облаштування стоянок плавзасобів на водних об'єктах та розміщення тимчасових споруд в межах прибережних захисних смуг здійснювати згідно з схемами, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення відповідачем 1 угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 08.11.2011 р. земельні ділянки під єдиним номером 62:206:022 значиться, як землі не надані у власність чи користування.

Отже, Комунальному підприємству «Плесо»не передавались в користування, земельні ділянки водного фонду площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022.

Докази того, що КП «Плесо»в установленому законодавством порядку отримало документи, що посвідчують право користування земельними ділянками, під єдиним номером 62:206:022 суду не надано.

Відповідно до умов спірних договорів, фактично відповідач 1 передав відповідачеві 2 в користування об'єкти благоустрою, які є нічим іншим, як земельними ділянками - площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022 за плату, що за своєю суттю підпадає під визначення оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.

Судом встановлено, що документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташованими в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022 у Відповідачів відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022 знаходяться у комунальній власності м. Києва.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що спірні договори суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 33 від 27.02.20009 р., укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»; та про визнання недійсним договору про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 34 від 27.02.20009 р., укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2.29. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17.05.2011 р. № 6, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи вищезазначені вимоги, договір про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 33 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»та договір про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 34 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» припиняються лише на майбутнє.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17.05.2011 р. № 6 зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій підпункту 2.1.) і обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки, і при вирішенні земельних спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів (підпункт 3.1.).

Отже, приступати до використання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності можна лише після прийняття органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування та одержання відповідного документа, що посвідчує право на неї.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи таких документів на час прийняття судом рішення є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення перевірок дотримання вимог земельного законодавства та розгляду справи у суді, Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність чи в користування відповідачу, тому відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у відповідача.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»звільнити самовільно зайнятті земельні ділянки водного фонду площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022, а також передати дані земельні ділянки за актом приймання-передачі Київській міській раді у первісному стані.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради просить суд з метою забезпечення позову заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, повязані з використанням вищевказаних земельних ділянок водного фонду або вчинення будь-яких інших дій.

Розглянувши подані позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006 р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову», адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, прокурором не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів позивача, без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Окрім того, прокурором не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, клопотання прокурора про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір у розмірі 1073,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів в дохід Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 609,50 грн.).

Так як, прокурор звільнений від сплати судового збору, а заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому з позивача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 33 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь».

3.Визнати недійсним договір про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій в м. Київ № 34 від 27.02.20009 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь».

4.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»звільнити самовільно зайнятті земельні ділянки водного фонду площею 10000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, які обліковані в Державному земельному кадастрі під єдиним номером 62:206:022, а також передати дані земельні ділянки за актом приймання-передачі Київській міській раді у первісному стані.

5.Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо»(02002, м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 7; ідентифікаційний код 23505151) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536,50 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»(03057, м. Київ, вул. Смоленська, 17; ідентифікаційний код 36406781) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536,50 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

7.В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

8.Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1609,50 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. за розгляд заяви про забезпечення позову.

9.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяС.В. Балац

Дата складення повного рішення 26.03.2012 р.