Рішення № 22226927, 21.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/1301-201221.03.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», м. Чернігів

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд», м. Київ

про: стягнення 35 329,44 грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1(за довіреністю №03/01/12 від 03.01.2012р.);

представника Відповідача не зявились

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», м.Чернігів (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 35 329, 44 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 29.02.12р.

27.02.2012р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 23.02.2012р. щодо статусу та місцезнаходження відповідача та Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 21.03.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 21.03.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітки на поштових повідомленнях про вручення судової кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі видаткових накладних: № 02005806 від 26.08.2011р., № 02005807 від 26.08.2011р., №02005501 від 01.09.2011р., №02006182 від 08.09.2011р., №02006390 від 15.09.2011р., №02006445 від 15.09.2011р., та рахунків-фактур № 02006913 від 26.08.2011р., № 02006914 від 26.08.2011р., №02006476 від 01.09.2011р., №02007363 від 08.09.2011р., №02007594 від 14.09.2011р., №02007651 від 15.09.2011р. поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму 35042,80 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 300 від 26.08.2011р. та № 310/3 від 01.09.2011р.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 35042,80 грн.

03.11.2011р. Відповідач надав Позивачу гарантійний лист № 895/1, в якому гарантувало оплату товару на загальну суму 35042,80 грн. в строк до 11.11.2011р. включно, проте взяте на себе зобовязання не виконав.

16.11.2011р. Позивач направив Відповідачу претензію № 16/11/ПР/2-11 від 16.11.2011р., однак відповіді Відповідач не надав та грошові кошти не сплатив, у звязку з чим, Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобовязання продавця, а саме: поставляти відповідачу товар, а Відповідач прийняти та оплатити товар.

Позивач на підставі видаткових накладних та рахунків-фактур поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму 35042,80 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 300 від 26.08.2011р. та № 310/3 від 01.09.2011р.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 35042,80 грн.

03.11.2011р. Відповідач надав Позивачу гарантійний лист № 895/1, в якому гарантувало оплату товару на загальну суму 35042,80 грн. в строк до 11.11.2011р. включно, проте взяте на себе зобовязання не виконав.

16.11.2011р. Позивач направив Відповідачу претензію № 16/11/ПР/2-11 від 16.11.2011р., однак відповіді Відповідач не надав та грошові кошти не сплатив, у звязку з чим, Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія № 16/11/ПР/2-11 від 16.11.2011р.є вимогою про оплату отриманого товару.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 35 042,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 16.01.2012р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже підлягає стягненню у сумі 181, 45 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період моменту прострочення до 16.01.2012р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 105,19 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована вказаний період, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 105,19 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(код ЄДРПОУ 14245188), м. Київ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд»(код ЄДРПОУ 33635586), м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(код ЄДРПОУ 14245188), м.Київ суму основної заборгованості у розмірі 35 042,80 грн., 3% річних 181, 45 грн., інфляційні нарахування у розмірі 105,19 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд»(код ЄДРПОУ 33635586), м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(код ЄДРПОУ 14245188), м.Київ витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева