Рішення № 22226809, 21.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/1994-201221.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроблогсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал,-Гіпермаркет Україна»

простягнення 435437,12 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроблогсервіс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал,-Гіпермаркет Україна»про стягнення 435437,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по договору поставки та надання послуг № 24418 від 15.09.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.12 р.

Від відповідача 14.03.12 р. надійшов відзив на позов, у якому він визнав позовні вимоги повністю та повідомив про сплату суми основного боргу.

Від позивача 14.03.12 р. надійшла заява, у якій позивач просить припинити провадження у частині стягнення основного боргу, стягнути з відповідача 3% річних та суму інфляційних втрат.

В судовому засіданні 14.03.12 р. було оголошено перерву до 21.03.12 р.

В судовому засіданні 14.03.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про припинення провадження в частині стягнення основного боргу.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення позову з урахуванням заяви про припинення провадження у частині стягнення основного боргу не заперечив.

В судовому засіданні від 21.03.12 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроблогсервіс» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал,-Гіпермаркет Україна»(надалі - відповідач) був укладений договір поставки та надання послуг № 24418 (надалі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору, позивач зобовязується постачати відповідачу, а відповідач зобовязується приймати та оплачувати ці товари на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору, відповідач надає позивачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору.

Пункт 1.1. додатку № 7 до договору передбачає, що відповідач оплачує товари протягом 14 днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі відповідача за умови, що позивач надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні за адресою, яка вказана в ст. 11 договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки.

Відповідно до п. 3.3. договору, відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачу за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернутих позивачу, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим договором та додатками, які складають невідємну частину цього договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлено встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору, позивач в період з 31.12.10 р. по 11.1.11 р. поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 494586,16 грн., що підтверджується накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач повернув позивачу частину поставленого товару загальною вартістю 6987,12 грн.

Крім того, відповідачем на підставі договору надавались позивачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги на загальну суму 63090,11 грн. На вказану суму було проведено взаємозалік, що підтверджується відповідачем.

За таких обставин, сума заборгованості відповідача за договором становить 424508,93 грн.

Відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого товару у встановлений термін не виконав, сплативши суму заборгованості під час розгляду справи по суті, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, який не заперечується відповідачем, останній має сплатити суму інфляційних втрат у розмірі 2139,99 грн. та 3% річних у розмірі 8788,20 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2139,99 грн. та 8788,20 грн. 3% річних законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі належить припинити у звязку з відсутністю предмета спору.

Згідно з ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 8082-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал,-Гіпермаркет Україна»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91; код ЄДРПОУ 35030945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроблогсервіс»(08322, Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 9; код ЄДРПОУ 36158895) 2139 (дві тисячі сто тридцять девять) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 8 788 (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. 3 % річних та 8 709 (вісім тисяч сімсот девять) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.03.12 р.