Рішення № 22226576, 26.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/1/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.12 Справа № 5009/564/12

За позовом: Прокурора Жовтневого району (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 79-а)

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69057, АДРЕСА_1)

про стягнення 1977,35 грн.,

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від прокуратури: Харченко В.І., посвідчення № 168 від 08.07.2011р.,

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 19/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.02.2012р. прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді у розмірі 1977,35 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5009/564/12, розгляд якої призначено на 14.03.2012р. Ухвалою суду від 14.03.2012р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням останнім витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 26.03.2012р.

У судовому засіданні 26.03.2012р. прийнято рішення.

За письмовим клопотанням прокурора та представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 26.03.2012р. прокурор Жовтневого району та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі пояснивши, що 01.08.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Жовтневого району м. Запоріжжя та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681, за умовами якого, Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Жовтневого району зобовязується постачати Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивачем були виконані взяті на себе зобовязання, теплова енергія постачалась відповідачу за період з травня по грудень 2011р. на суму 1977,35 грн., що підтверджується актами приймання передачі теплової енергії від 31.05.11р., 30.06.11р., 31.07.11р., 31.08.11р., 30.09.11р., 31.10.11р., 30.11.11р., 31.12.11р. Вказані акти за договором відповідачем не підписані та не оплачені, у звязку з чим у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Концерном «МТМ» у розмірі 1977,35 грн.

В обґрунтування позову прокурор та представник позивача посилаються на умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002р., ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України, ст. ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України.

Представник відповідача у судові засідання 14.03.2012р. та 26.03.2012р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце призначених судових засідань був повідомлен належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи витребувані ухвалами суду від 10.02.2012р. та від 14.03.2012р. не надіслав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Жовтневого району м. Запоріжжя (далі Енергопостачальна організація) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 (далі - Договір).

Пунктами 1.1., 1.2. розділу 1 Договору визначено, що при виконанні цього договору сторони керуються «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії», «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в Україні»і діючим Законодавством України. За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а Споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. п. 1.5., .1.6. договору, Енергопостачальна організація постачає теплову енергію на опалення, вентиляцію в залежності від температури зовнішнього повітря по температурному графіку 150-70оС і не допускає відхилення більш ніж на +/- 3оС від середньодобової. Енергопостачальна організація забезпечує безперервну подачу теплової енергії на потреби гарячого водопостачання із забезпеченням температури води не менше + 50 град.С. (за винятком окремих постанов та нормативно-встановлених перерв та зупинок на профілактику згідно графіка, затвердженого місцевими органами самоврядування).

Згідно з п. 1.9. Договору, тарифи для розрахунків між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору між Енергопостачальною організацією та Споживачем (п. 2.1.).

Теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року (п.2.2.).

Відповідно до п.п. 3.2.2., 3.2.5., 3.2.18 договору, споживач теплової енергії зобовязується: виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору; письмово оповіщати Енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також не пізніше, як до 25 числа поточного місяця, про зміну користувачів приміщень, площу приміщень, теплове навантаження на опалення та гаряче водопостачання, та теплових мереж Споживача (Субспоживачів); забезпечувати безперешкодний доступ представників енергопостачальної організації до теплокамер, теплопунктів, теплоспоживальних установок та приладів обліку теплової енергії для виконання службових обовязків.

Споживач не має право самовільно відключати систему опалення у вбудовано-прибудованих приміщеннях від житлової частини будинків (п. 3.2.25.).

Енергопостачальна організація зобовязується: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором; гарантувати безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов договору, Правил користування тепловою енергією, правил експлуатації теплоспоживального обладнання; повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів; здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання Споживача не рідше одного разу в 6 місяців (п.п. 4.2.1.-4.2.4.).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або розрахунковим способом (п. 5.1.).

Дата зняття Споживачем показань приладів обліку 20 число поточного місяця; надання звіту Енергопостачальній організації не пізніше 20-24 числа поточного місяця (п. 5.4.).

Показники приладів обліку за звітній період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (п. 5.5.).

У разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу пропорційно його договірним навантаженням (п. 5.9.).

Згідно з п.п. 6.1. 6.7. договору, розрахунки за спожиту теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до двадцять пятого числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Споживач зобовязаний до двадцятого числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію. Сторони щоквартально з ініціативи Енергопостачальної організації проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості. Енергопостачальна організація має право індексувати суму заборгованості Споживача за весь час несплати теплової енергії, згідно з офіціальним рівнем інфляції та чинним Законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, тобто виконав умови, передбачені п. 1.2. Договору на суму у розмірі 1977,35 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.05.11р. 38,20 грн., від 30.06.11р. 38,20 грн., від 31.07.11р. 38,20 грн., від 31.08.11р. 38,20 грн., від 30.09.11р. 38,20 грн., від 31.10.11р. 317,63 грн., від 30.11.11р. 728,70 грн., від 31.12.11р. 740,02 грн., які Споживачем не підписані та не повернуті.

Відповідач свої зобовязання за договором №681 від 01.08.2002 р. належним чином не виконав, в наслідок чого у нього виникла заборгованість станом на момент звернення позивача до суду у розмірі 1977,35 грн.

Станом на 26.03.2012р. розмір основної заборгованості відповідача складає 1977,35 грн.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якого місцезнаходження ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням серії Р № 69001 1011628 7 від 13.02.2012р. з підписом особисто ОСОБА_1 про вручення ухвали суду від 10.02.2012р.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності за ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обовязкову силу для сторін. Будучи повязаними взаємними правами та обовязками (зобовязаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобовязання.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Згідно договору № 681 від 01.08.2002р., Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району поставив Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 теплову енергію в гарячій воді в період з травня по грудень 2011р. включно на загальну суму 1977,35 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.05.11р., 30.06.11р., 31.07.11р., 31.08.11р., 30.09.11р., 31.10.11р., 30.11.11р., 31.12.11р.

Таким чином на день розгляду справи сума заборгованості відповідача складає 1977,35 грн.

Пунктом 6.5. частини VI договору передбачено, що Споживач зобовязаний до двадцятого числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій № 681 від 01.08.2002р., а саме документальне підтвердження оплати за отриману теплову енергію, відповідач суду не представив.

На підставі викладеного, вимога прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1977,35 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69057, АДРЕСА_1; ідентифікаційний № НОМЕР_1; р/р не відомий) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002р. у розмірі 1977 (одна тисяча девятсот сімдесят сім) грн. 35 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69057, АДРЕСА_1; ідентифікаційний № НОМЕР_1; р/р не відомий) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: УДКСУ у м.Запоріжжя (Орджонікідзевський район); р/р 31215206783007; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409) суму 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков