Рішення № 22225716, 27.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2012Справа №5002-25/202-2012 за позовом Приватного підприємства «Бела-Нова», м. Сімферополь

до відповідача Приватного підприємства «Пласмо Сіті», м. Сімферополь

про стягнення 34902,47 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 01.01.12, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач Приватне підприємство «Бела-Нова» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Пласмо Сіті» та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 34902,47 грн., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору товарного кредиту №0038/БН.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року порушено провадження по справі №5002-10/202-2012 суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Тітковим С.Я.

Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Однак у звязку із відпусткою судді господарського суду Автономної Республіки Крим Тіткова С.Я. на підставі п.2.2 рішення зборів суддів господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.12.2010 (із змінами, внесеними 08.02.2012), справу №5002-10/202-2012 передано до провадження судді господарського суду Автономної Республіки Крим Пєтуховій Н.С.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2012 року справу прийнято до провадження суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Пєтуховою Н.С. з привласненням справі №5002-9/202-2012, призначено дату розгляду справи.

Проте, у відповідності до розпорядження №23 керівника апарату суду І.В. Плотникова від 21 березня 2012 року, враховуючи тимчасову непрацездатність судді Пєтухової Н.С. в провадженні якої перебуває справа №5002-9/202-2012, з метою недопущення порушення строку розгляду справи №5002-9/202-2012, по зазначеній справі було призначено повторний автоматичний розподіл.

В результаті повторного автоматичного розподілу справи №5002-9/202-2012, справа передана на розгляд судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копиловій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року справа прийнята до провадження суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Копиловою О.Ю., із привласненням справі №5002-25/202-2012; справа призначена до розгляду.

Позивач у судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами договору.

Суд вважає за необхідним задовольнити зазначене клопотання.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що Приватне підприємство «Пласмо Сіті» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

20 квітня 2011 року між Приватним підприємством «Бела-Нова» та Приватним підприємством «Пласмо Сіті» укладений договір постачання на умовах товарного кредиту №0038/БН, пунктом 1.1. якого встановлено, що в термін визначений договором, постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно додатку №1 до договору, що є невідємною частиною договору №0038/БН, відповідачу переданий товар на загальну суму з ПДВ 43560,00 грн., з яких 7260,00 грн. сума ПДВ.

Також, додатком №1 до договору встановлено, що 13068,00 грн. підлягає передоплаті 25 квітня 2011 року, а сплата суми в розмірі 30492,00 грн. відстрочена до 01 серпня 2011 року.

Відповідно до пункту 2.4. договору вартість (ціна) частини товару, яка сплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем в термін не пізніше 01 серпня 2011 року.

Згідно пункту 2.5 договору товар отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупцем сплачується на користь постачальника проценти.

Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, встановлюється в розмірі 0,5% в місяць від вартості товару отриманого покупцем на умовах товарного кредиту, (пункт 2.7 договору).

Пунктом 2.6 договору встановлено, що строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, зазначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Відповідно до пункту 3.5. договору покупець зобовязаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого договором.

Згідно пункту 5.1. договору господарські зобовязання сторін договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобовязань покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання укладеного між сторонами договору, постачальник здійснив поставку товару на загальну суму 29400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №13-0000037 від 18 травня 2011 року на суму 21012,00 грн., №13-0000038 від 31 травня 2011 року на суму 8388,00 грн. (а.с. 13-14), однак, відповідачем частина товару була повернена постачальнику, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000035 від 22 вересня 2011 року на суму 5157,60 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що Приватне підприємство «Пласмо Сіті» 18 травня 2011 року здійснив оплату 30% вартості товару, що становить 8820,00 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача (а.с.17).

Крім того, згідно банківської виписки з рахунку Приватного підприємства «Бела-Нова», відповідачем 07 листопада 2011 року здійснена оплата отриманого товару ще на 1000,00 грн., (а.с. 16).

Однак повний розрахунок, в передбачені договором строки, відповідач не здійснив, у звязку із чим, станом на 07 листопада 2011 року за ним склалась заборгованість за отриманий по договору товар в сумі 14422,20 грн.

Також, за відповідачем склалась заборгованість по сплаті відсотків за користування товарним кредитом, відповідно до пункту 2.7. договору, в сумі 679,25 грн.

Отже, в результаті неналежного виконання відповідачем своїх договірних обовязків, за Приватним підприємством «Пласмо Сіті» сформувалась заборгованість в сумі 15101,45 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості в сумі 15101,45 грн.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15701,20 грн. та суму процентів за неправомірне користування товарним кредитом в сумі 4099,82 грн.

Так, пунктом 7.4. договору сторони домовились, що покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобовязань по договору. Сторони встановили розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобовязання покупцем: 5 відсотків неоплаченої вартості товару за перший місяць із наступним збільшенням цієї суми на 5 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Відповідно до пункту 7.5. договору у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по сплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 3,0 відсотка в місяць з простроченої суми.

Відповідно до частин 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання".

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є акт звіряння взаєморозрахунків станом на 16 березня 2012 року, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що відповідач погоджується з існуванням за ним заборгованості за договором постачання на умовах товарного кредиту №0038/БН, в сумі 34902,47 грн.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28 березня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Пласмо Сіті», (вул. Оленчука, б. 12, м.Сімферополь, 95021, ідентифікаційний код 35053208) на користь Приватного підприємства «Бела-Нова», (вул. Спортивна, 5, с. Аграрне, м. Сімферополь, 95492, ідентифікаційний код 35941623) заборгованість за договором товарного кредиту №0038/БН в сумі 34902,47 грн., у тому числі: сума основного боргу - 14422,20 грн.; сума процентів по товарному кредиту 679,25 грн.; сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15701,20 грн. та сума процентів за неправомірне користування товарним кредитом 4099,82 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Пласмо Сіті», (вул. Оленчука, б. 12, м.Сімферополь, 95021, ідентифікаційний код 35053208) на користь Приватного підприємства «Бела-Нова», (вул. Спортивна, 5, с. Аграрне, м. Сімферополь, 95492, ідентифікаційний код 35941623) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.