Постанова № 22224790, 27.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року 10:10                               Справа № 0870/904/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не з’явився, представника відповідача – не з’явився, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про стягнення суми недоїмки по страховим внескам.

03 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (далі іменується – позивач) до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 13314 грн. 80 коп. та суму пені в розмірі 2897 грн. 40 коп.

Ухвалою судді від 03.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

27.03.2012 представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. В даному клопотанні зазначено, що позивач в повному обсязі підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105- XIV (надалі іменується – Закон України №1105- XIV) одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, де страхувальниками є роботодавці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Статтею 52 Закону передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до Закону.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» (далі Закон про єдиний внесок) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Розміри страхових внесків визначалися ст. ст. 1-5 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 №2272-ІІІ, який діяв до набрання чинності Закону про єдиний внесок.

Згідно з п. 4.12 Інструкції страхові внески юридичними особами сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. Відповідно до п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що з 26.10.2011 по 27.10.2011 спеціалістом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області проведена перевірка правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем по справі за період з 01.04.2010 по 31.12.2010, про що складено акт від 27.10.2011 №74.

Вищезазначеною перевіркою встановлено, що у періоді, за який проведено перевірку мало місце відсутність нарахування відповідачем страхових внесків на заробітну плату засуджених, які відбувають покарання у Державному підприємстві «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області в результаті чого, відповідач має недоїмку в розмірі 39843 грн. 90 коп. страхових внесків, та 2485 грн. 97 коп. – пені (стовбці 2 та 10 додатку №2 до акту перевірки від 27.10.2011 №74 – співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по засудженим).

Сума недоїмки в розмірі 26529 грн. 10 коп. стягнуто за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2010 по справі №2а-5104/10/0870.

Таким чином, сума недоїмки, яка не стягнена за рішенням суду, становить 13314 грн. 80 коп.

У зв’язку з тим, що станом на момент перевірки суму недоїмки не погашено, на неї нарахована пеня за період з 01.04.2010 по 28.12.2010 в розмірі 2485 грн. 97 коп.

Окрім цього, у зв’язку з непогашенням суми недоїмки, яка виникла у зв’язку з несплатою страхових внесків на заробітну плату вільнонайманих працівників, за період з 01.04.2010 по 29.12.2010 нараховано пеню в розмірі 411 грн. 43 коп. (стовбці 2 та 10 додатку №2 до акту перевірки від 27.10.2011 №74 – співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по вільнонайманим працівниками).

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки від 27.10.2011 підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача без зауважень.

За таких обставин, заборгованість по страховим внескам на час звернення до суду та розгляду справи відповідачем не погашена та складає 13314 грн. 80 коп. та 2897 грн. 40 коп. пені.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (70002, Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Дзержинського, будинок №1; код ЄДРПОУ 08680069) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області суму недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 13314 (тринадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп. та суму пені в розмірі 2897 (дві тисячі вісімдесят дев’яносто сім) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя К.М.Недашківська