Постанова № 22224570, 13.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. справа № 2а/0570/517/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Олішевська B.В.

при секретаріКусти Ю.Ф.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до відповідача: ОСОБА_1 м. Маріуполь

про: стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю, вартість громадських робіт, професійне навчання) у розмірі 20204,12 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: ОСОБА_1

Позивач, Маріупольський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю, вартість громадських робіт, професійне навчання) у розмірі 20204,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.04.2007 року до Центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулась ОСОБА_1, якій відповідно до наданої заяви від 20.04.2007 року було надано статус безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 232/16248, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 року № 1266 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхування» здійснено обмін даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в результаті чого одержано інформацію, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа підприємець з 22.12.2003 року по 04.05.2007 року.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 при реєстрації у центрі зайнятості свідомо надала неправдиві відомості для отримання допомоги по безробіттю, так як у своїй заяві від 13.04.2007 року вказала, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності. Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до категорії зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.

Приховавши цей факт, відповідач порушив вимоги чинного законодавства, в звязку з чим відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» повинен повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати цього забезпечення.

Листом Центру зайнятості № 2118 від 29/10/2010 року ОСОБА_1 було запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отримані ним кошти, але сума боргу по теперішній час залишилася не відшкодованою, в звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20204,12 грн.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов визнала у повному обсязі та проти його задоволення не заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд ВСТАНОВИВ

20 квітня 2007 року ОСОБА_1 надано статус безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

На підставі вищевикладених норм законодавства позивачем у період з 03.05.2007 року по 23.12.2008 року була сплачена сума матеріального забезпечення у загальному розмірі 20204,12 грн., а саме 11811,73 грн. допомога по безробіттю, 4796,53 грн. матеріальна допомога у період проходження навчання, 1289,98 грн. витрати на професійне навчання, 2305,88 грн. витрати на оплату вартості громадських робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

З Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним № 275 від 10.09.2010 року та з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.07.2010 року за № 6436371 вбачається, що на момент звернення до Центру зайнятості та отримання матеріального забезпечення ОСОБА_1 перебувала на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа підприємець, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість надання їй статусу безробітного, а відповідно і виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг.

Дані обставини призвели до отримання допомоги на підставі документів, які містять неправдиві відомості, в звязку з чим сума незаконно отриманого матеріального забезпечення за період з 03.05.2007 року по 23.12.2008 року складає 20204,12 грн.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа підприємець 2212.2003 року та проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням 04.05.2007 року.

Листами Маріупольського міського центру зайнятості № 1252 від 27.09.2010 року та № 2118 від 29.10.2010 року ОСОБА_1 було запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отримані нею кошти, але сума боргу по теперішній час залишилася невідшкодованою.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

В звязку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю, вартість громадських робіт, професійне навчання) у розмірі 20204,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю, вартість громадських робіт, професійне навчання) у розмірі 20204,12 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (87549, АДРЕСА_1) грошову суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю, вартість громадських робіт, професійне навчання) у розмірі 20204,12 грн. на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області МФО 834016, код ЄДРПОУ 24815706).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 13 березня 2012 року в присутності представника позивача та відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Олішевська B.В.