Постанова № 22224522, 12.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. справа № 2а/0570/717/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В. А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

прокурора Профатила О.П.,

представника позивача Єфімової С.В.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 гривень. В обґрунтування позову прокурор зазначає, що територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області при проведенні перевірки відповідача, встановлено порушення законодавства України з боку субєкта підприємницької діяльності при наданні послуг вантажного автомобільного транспорту. Працівником інспекції складено акт № 032580 від 07.09.2011 року про порушення з боку відповідача при наданні послуг з перевезення вантажів ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатом розгляду вказаного акту начальником інспекції винесено постанову № 143262 від 10.10.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 1700, 00 гривень.

Прокурор вказує, що інспекцією направлялась на адресу відповідача для добровільного виконання постанова про застосування фінансових санкцій у відповідності до п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року. Однак на теперішній час фінансові санкції відповідачем не сплачені. Тому просить стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 1700, 00 гривень.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.

Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обовязок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом. Статті 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачають можливість звернення прокурора до суду з заявою про захист прав та законних інтересів держави.

Відповідно до завдання на перевірку від 05.09.2011 року № 074538 державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області у період з 05.09.2011 року по 07.09.2011 року здійснювалась рейдова перевірка.

07.09.2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області складено акт № 032580 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що належить ОСОБА_2, та встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 7). А саме, в акті зазначено, що під час здійснення послуг з перевезення вантажів не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія.

За результатами розгляду акту начальником інспекції 10.10.2011 року винесено постанову № 143262 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 1700, 00 грн. (а.с. 8).

Зазначена постанова була направлена відповідачу 12.10.2011 року (а.с. 9).

Таким чином, відповідач має заборгованість за фінансовими санкціями на загальну суму 1700, 00 грн.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 7 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 500 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані тахографами. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Згідно з п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів та державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, що передбачено п. 5 Положення.

Згідно з п. 8 Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Відповідач заборгованість зі штрафних санкцій до Державного бюджету України станом на момент розгляду справи не сплатив, тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700, 00 гривень, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету м. Донецька, ГУДК Донецької області р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100 фінансові санкції у сумі 1700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 березня 2012 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 16 березня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.