Постанова № 22223011, 22.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2012 р. (14:30) Справа №2а-1624/12/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 656,34 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 656,34 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивачем до суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу судової повістки. Заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи та Пенсійний фонд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, набутий страховий стаж (далі - звіт) до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) та його форму передбачені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.

Відповідно до п. 2.2 цього Порядку фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим.

Отже, відповідач, який є фізичною особою-підприємцем та відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, повинен у визначені законодавством строки нараховувати та сплачувати страхові внески.

Однак, всупереч вимогам ст. 17 вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач не здійснював сплату страхових внесків, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість за 2010 рік у розмірі 656,34грн.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч. 3 ст. 106 Закону).

В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 03.01.2012 року № Ф-17, яка отримана відповідачем 13.01.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.5)

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у повному обсязі не сплачена та становить 656,34грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 656,34 грн.

Приймаючи до уваги зазначене вище, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Постанова складена та підписана 22.03.2012 року.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим (97200, АР Крим, смт. Совєтське, вул. 50 Років СРСР,4а; на р/р 25605010047801 в КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300323) 656,34 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гаманко Є.О.