Рішення № 222215, 17.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.10.06 Справа№ 4/1858-11/251

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана», с. Підберізці Пустомитівського району Львівської області

До відповідача: Державне Відкрите акціонерне товариство шахта «Надія», с. Сілець Сокальського району Львівської області

про стягнення 550 000 грн.

Суддя: Сало І.А.

Секретар Боржієвська Л.А.

Представники:

Позивача: Хом’як О.Г., Матвіїв Р.І., - представники на підставі довіреностей

Відповідача: Гаврилів-заст д-ра, Мокрій-представник на підставі довіреності

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України та право на відвід складу суду згідно ст.20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід складу суду не поступало. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2005 р. було порушено провадження у справі та задоволено заяву позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі заявлених позовних вимог. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.2005 р. було внесено зміни до ухвали про порушення провадження у справі та вжиття заходів до забезпечення позову від 27.07.2005 р. в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 233664.00 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.2005 р. було зупинено провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.2006 року було поновлено провадження у справі. Відповідачем було подано клопотання про проведення технічної фіксації судового процесу та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Сторонами було спільно подано клопотання про продовження строків розгляду спору в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України. Позивачем було подано клопотання про витребування у відповідача письмових доказів у справі. Ухвалою від 25.04.2006 р. Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання сторін та вирішив продовжити строк розгляду справи згідно п. 4 ст. 69 ГПК України; зобов’язати позивача представити на огляд суду договір купівлі-продажу, укладений між ним та ТзОВ „Донкокс” (м. Донецьк), договір укладений між ТзОВ „Донкокс” та ВАТ „ЦЗФ Калінінська”; підписати акт звірки розрахунків сторін; надати довідку про включення до ЄДРПОУ та надати суду оригінали підтверджуючих документів, доданих у копіях до матеріалів справи. Відповідача було зобов’язано підписати акт звірки розрахунків подати на розгляд суду мотивований, документально та нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву, надати довідку про включення до ЄДРПОУ. Господарський суд зобов’язав сторони вжити заходів до примирення сторін.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.10.2006 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.10.2006року.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 200239 грн. 33 коп. пропорційного зменшення ціни товару внаслідок продажу товару неналежної якості, грошових коштів в розмірі 33424 грн. 60 коп. в якості повернення зайво сплаченої суми внаслідок недопоставки товару, та грошових коштів в розмірі 316336 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої діловій репутації позивача.

Позивач у позовній заяві, представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, мотивуючи його доводами та обставинами, викладеними у позовній заяві та у поясненнях. Зокрема, позивач вказує на той факт, що відповідно до договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а, відповідач був зобов’язаний передавати позивачеві у власність вугілля з визначеними договором якісними показниками, зокрема –показниками вмісту золи у вугіллі. Оскільки поставки вугілля відбувались з порушенням вимог договору щодо вмісту золи у вугіллі, позивач просить відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача грошові кошти в якості пропорційного зменшення вартості вугілля через поставку вугілля нижчої якості в розмірі 200239 грн. 39 коп.

Також позивач вказує, що відповідач протягом березня-серпня 2004 року по договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а допустив недопоставку оплаченого вугілля позивачеві в кількості 169,9 тон на загальну суму 33424 грн. 60 коп. Оскільки відповідно до ст. 670 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати повернення оплати за товар, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це передбачено договором, то позивач просить суд стягнути з відповідача 33424 грн. 60 коп., сплачених за вугілля, яке не було поставлено позивачеві.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 316336 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої діловій репутації позивача через порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а. Дану вимогу позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неналежного виконання договірних зобов’язань відповідачем вказаного договору, позивач отримав претензії від отримувача вугілля, на користь якого здійснювалось постачання вугілля; були розірвані договірні відносини з контрагентами через втрату ділової репутації. Оскільки відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода юридичної особи полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи, а також оскільки особа має право на відшкодування моральної шкоди, зокрема грішми, позивач вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 316336 грн. в якості відшкодування моральної шкоди та просить суд стягнути їх з відповідача.

Відповідач у відзиві, представники відповідача у судових засіданнях позов заперечили повністю. Відповідач вказує, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 200239 грн. 33 коп. є безпідставними через наступне. Відповідач вказує, що отримана ним від позивача претензія надіслана з порушенням вимог ст. ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, тому вона не може братись до уваги при розгляді справи. Також відповідач вказує, що його жодного разу не було повідомлено про те, що продукція не відповідає вимогам договору по якості. Також позивач стверджує, що приймання товару по якості здійснювалось із порушенням вимог Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю»від 25.04.1966 року № П-7 та відповідно і умов договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а, і тому підстав для перерахунку ціни поставленого товару немає і позивачем не доведено.

Позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 33424 грн. 60 коп. відповідач спростовує тим, що на його думку позивачем порушено вимоги Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»від 15.06.1965 року № П-6 і відповідно умови договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а, і тому позовні вимоги є безпідставними та недоведеними.

Позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 316336 грн. в якості відшкодування моральної шкоди відповідач вважає безпідставною та недоведеною позивачем належними доказами, та просить суд відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач зобов’язувався поставити та передати у власність позивача товар(вугілля), а позивач зобов’язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.2 договору, вміст золи у вугіллі не повинен був перевищувати 27%. Відповідно до пункту 3.1 договору, якість вугілля «посвідчується сертифікатом якості або якісним посвідченням та приймається партіями згідно ДСТУ-04096-2002, та інструкції П-7, П-6». До договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 01.04.2004 року, додаткову угоду № 2 від 13.04.2004 року, додаткову угоду № 3 від 01.07.2004 року та додаткову угоду № 4 від 13.08.2004 року. Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 13.04.2004 року № 2, поставка вугілля здійснюється продавцем на умовах FCA згідно правил «Інкотермс»в редакції 1990 року на станцію «Соснівка»Львівської залізниці.

У період з 13.06.2004 р. по 24.12.2004 р. включно відповідачем було поставлено товар у кількості 13414,3 тон на загальну суму 2834705 грн. 90 коп.,який не відповідав умовам договору в частині якісних показників щодо вмісту золи, що підтверджується матеріалами справи. Даний факт відповідачем не заперечувався та документарно не спростовувався.

Відповідно до якісних посвідчень відкритого акціонерного товариства ЦЗФ «Калініська», кінцевого отримувача вугілля, процентний вміст золи у вугіллі перевищував якісні показники щодо вмісту золи, передбачені договором купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а та додатковими угодами. Даний факт підтверджується посвідченнями про якість рядового вугілля: № 53 від 17.06.2004 року- виявлено відхилення процентного вмісту золи на 6,9 %;№ 54 від 19.06.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 6,2 %;№ 56 від 25.06.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,4 %;№ 58 від 28.06.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 5,2 %;№ 59 від 29.06.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,5 %;№ 75 від 06.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,5 %;№ 76 від 08.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,9 %;№ 77 від 09.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,3 %; № 79 від 10.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,8 %;№ 80 від 12.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,3 %;№ 90 від 28.08.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,8 %;№ 93 від 02.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,1 %;№ 94 від 03.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,4 %;№ 95 від 04.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,0 %;№ 96 від 06.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,2 %;№ 97 від 09.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,5 %;№ 99 від 10.09.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,3 %;№ 115 від 03.10.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,4 %; № 117 від 04.10.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,8 %;№ 130 від 27.10.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 6,2 %;№ 134 від 30.10.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 7,4 %;№ 139 від 03.11.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,3 %;№ 142 від 04.11.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 4,9%;№ 144 від 04.11.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,1 %;№ 180 від 23.12.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,2 %;№ 181 від 24.12.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 1,9 %;№ 187 від 27.12.2004 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 0,6 %;№ 3 від 02.01.2005 року - виявлено відхилення процентного вмісту золи на 2,7%. Проби вугілля здійснювались відповідно до ДСТУ 4096-2002, про що зазначено на перших аркушах вищенаведених посвідчень про якість. Відповідачем не подано для огляду в судовому засіданні та в матеріали справи належним чином завірені копії власних якісних посвідчень якості вугілля. Відповідач не спростував належними доказами факти перевищення вмісту золи у вугіллі, встановлені якісним посвідченнями ВАТ ЦЗФ «Калініська». Внаслідок наведеного, суд прийшов до висновку про факт поставки відповідачем вугілля неналежної якості по договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а, що підтверджується вищенаведеними посвідченнями про якість.

Належних та допустимих доказів щодо факту недопоставки вугілля відповідачем по договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а в кількості 169.9 тони на загальну суму 33424 грн.60 коп. позивач суду не надав.

Належних та допустимих доказів факту завдання йому моральної шкоди шляхом завдання шкоди діловій репутації позивач суду не представив, а доводи, наведенні у позовній заяві та доповненні до позової заяви є непідтверджені доказами.

Оцінивши подані сторонами та зібрані судом докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог через наступне.

Спір між сторонами виник через різне тлумачення норм чинного законодавства в частині виконання договору поставки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його оспорювання. Оскільки відповідач заперечує позовні вимоги позивача в повному обсязі, суд прийшов до висновку про наявність між сторонами спору, який грунтується на господарсько-виробничих відносинах між сторонами. Окрім цього, відповідач у відзиві визнає факт отримання ним претензії від позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі виконання договірних зобов’язань між сторонами мав місце факт поставки товару неналежної якості, тобто з якісними показниками, що не відповідали умовам укладеного договору. Відповідно до ч.1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Договором купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а сторони дійшли до згоди щодо поставки товару з якісними показниками вмісту золи не більше 27%. Відповідно, враховуючи документальне підтвердження поставки неякісного товару, суд вважає, що позивачем обґрунтовано матеріально та документарно підтверджено вимогу щодо здійснення перерахунку поставленого товару відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни. Розмір позовних вимог в частині стягнення вартості перерахунку ціни поставленого вугілля, наведеному в додатку № 7 до позовної заяви становить 200239 грн. 33 коп. Суд вважає розрахунок вартості позовних вимог в такому розмірі обгрунтованим, справедливим та таким, що відповідає принципам господарського судочинства та засадам цивільного законодавства, зокрема –справедливості, добросовісності та розумності. Відповідачем розрахунок суми позовної вимоги пропорційного зменшення ціни товару не заперечувався та норматвно не спростовувався.

Одночасно суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю»від 25.04.1966 року № П-7 як підставу для відмови в задоволенні позовної вимоги про пропорційне зменшення ціни вугілля через наступне. Як вставнолено судом, відповідно до п. 1 додаткової угоди від 13.04.2004 року № 2, поставка вугілля здійснюється продавцем на умовах FCA згідно правил «Інкотермс»в редакції 1990 року на станцію «Соснівка»Львівської залізниці. Дана додаткова угода відповідно до її п. 5 набрала чинності з 13.04.2004 року. Отже, договір купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а протягом періоду поставок вугілля неналежної якості (з 13.06.2004 р. по 24.12.2004 р.) в частині регулювання поставок товару діяв з урахуванням пункту 1 додаткової угоди від 13.04.2004 року № 2.

Відповідач у своїх доводах посилається на порушення позивачем порядку приймання товару згідно положень Інструкції П-7, яка передбачена умовами договору, а відтак на відсутність підстав до задоволення позовних вимог щодо невідповідності якості поставленого товару та їх задоволення. Відповідно до положень наведеної вище Інструкції, одна сторона - продавець мала здавати, а інша сторона - покупець мала приймати товар. Однак, в даному випадку сторони, під час погодження всіх істотних умов договору, за взаємної згоди припустили його часткове невиконання саме в частині вказаної Інструкції, погодивши додатковою угодою від 13.04.2004 року № 2 постачання товару на умовах FCA згідно правил «Інкотермс»в редакції 1990 року. Матеріали справи підтверджують, що товар йшов транзитом від продавця до кінцевого отримувача товару –Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики “Калінінська” за відсутності позивача у безпосередній прийомці його по якості. Відповідно до підпункту а) пункту А4 розділу FCA правил «Інкотермс»в редакції 1990 року, поставка вважається завершеною, коли завантажений вагон чи контейнер приймається залізницею або якоюсь особою, що діє від її імені. Таким чином, сторони під час укладення додаткової угоди до договору погодили та припустили можливість його часткового невиконання щодо дотримання вимог Інструкції П-7 в частині приймання вугілля за якістю, оскільки не позивач, а перевізник приймав продукцію у відповідача у місці поставки. Оскільки в даній ситуації позивач і відповідач допускали виконання умов поставки саме в такий спосіб, то відповідно є всі підстави вважати наведене виконання належним, а відтак таким, що підлягає захисту в частині порушених прав. Крім цього, відповідно до частини 4 статті 265 Господарського кодексу України, умови договорів поставки повинні викладатись сторонами відповідно до вммог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів “Інкотермс”.

Окрім цього, суд не вважає факти порушення обома сторонами вимог Інструкції П-7 такими, що мають призвести до позбавлення права позивача на пропорційне зменшення ціни поставленого неякісного вугілля, гарантованого покупцеві статтею 678 Цивільного кодексу України, через наступне. Судом встановлено факти поставки вугілля неналежної якості, доказів, що спростували б такі факти відповідач не подав. Оскільки умови договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а передбачали застосування Інструкції П-7, то порушення її вимог сторонами є порушенням договірних зобов”язаннь, яке не може перешкоджати застосуванню судом до даного спору статті 678 Цивільного кодексу України. Оскільки умовами договору купівлі-продажу вугілля від 16.01.2004 року № 16-01-04/1а не передбачено особливих умов щодо правових наслідків порушення сторонами Інструкції П-7, то при вирішенні даного спору слід керуватись чинним законодавством, зокрема статтею 678 Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 4 даної статті, положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України або іншим законом.

Внаслідок наведеного, суд прийшов до висновку про підставність позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 200239 грн. 33 коп. пропорційного зменшення ціни товару внаслідок продажу товару неналежної якості.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не подано належних доказів, які би підтверджували факт недопоставки вугілля в розмірі 169,9 тон, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення грошових коштів у розмірі 33424 грн. 60 коп. безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Оскільки позивачем не подано належних доказів про завдання діями відповідача шкоди діловій репутації позивача, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення грошових коштів у розмірі 316336 грн. в якості відшкодування моральної шкоди безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.4, 43, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного Відкритого акціонерного товариства шахта “Надія” (80086, село Сілець Сокальського району Львівської області; код ЄДРПОУ 00178175; банківський рахунок 26001242114005 у Червоноградській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 325882; банківський рахунок 26005302400314 у Червоноградській філії “Промінвестбанк”, МФО 325376)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлана” (юридична адреса:село Підберізці Пустомтівського району Львівської області; фактична адреса: 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка,3; код ЄДРПОУ 13824955; поточний рахунок № 26001301411457 у „Львівське центральне відділення “Промінвестбанк”, МФО 325633) грошові кошти в розмірі 200 239 грн. 33 коп. в якості пропорційного зменшення ціни товару.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати в порядку, встановленому ст.116 ГПК України.

Суддя Сало І.А.