Постанова № 2221892, 17.07.2008, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №2-а-107/08 р.

копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2008 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого Муляр В.С.

при секретарі Крамаренко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення -

встановив:

представник позивача просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради на користь позивача суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як постраждалому в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду третьої групи за 2008 рік, в розмірі 2010 грн., посилаючись на те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. В 1986 році він захворів і згідно висновку Черкаської обласної спец. ЛКК дане захворювання пов`язане з виконанням ним роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і йому була встановлена 3 група інвалідності, а тому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яка визначається щорічно на момент виплати і дані виплати відповідно до вищезазначеного закону повинен проводити відповідач.

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата на момент проведення позивачу виплат в 2008 році становила 525 грн., то відповідач повинен був виплатити йому 525 * 4 = 2100, однак йому було виплачено 90 грн., то б то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2100-90=2010 грн..

Відповідач в добровільному порядку не бажає виплатити позивачу недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, а тому при таких обставинах він і змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що управління праці та соціального захисту населення діяло в межах законодавства, порушень по питанню нарахування щорічної допомоги на оздоровлення не було. А в своїй роботі при нарахуванні даних компенсацій вони керуються Постановою Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року, де зазначено, що даній категорії постраждалих передбачені виплати на оздоровлення в межах 100 гривень щорічно, які були виплачені за 2008 рік позивачу. В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим від аварії на ЧАЕС фінансується за рахунок державного бюджету. Згідно п. 8 ст. 7 Бюджетного Кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі визначені бюджетними призначеннями та відповідно до ст. 23 цього ж кодексу, будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, вони є законними, обґрунтованими і підтверджуються відповідними доказами.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХИ щорічна допомога на оздоровлення потерпілим 1 категорії, інвалідам 3 групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і відповідно до ч.5 ст. 48 вищезазначеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, і відповідно до ч.7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В суді встановлено, що позивач дійсно являється потерпілим в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серіяНОМЕР_1(а.с.1). В 1986 році позивач захворів і згідно висновку Черкаської спец.ЛКК від 13.04.1999 року його захворювання пов`язане з виконанням ним роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в зв`язку з цим позивачу була встановлена 3 група інвалідності, що стверджується довідкою до акта огляду МСЕК (а.с.8), а тому відповідно до абзацу 2 частини 4 ст. 48 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати. Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата на момент проведення позивачу виплат в 2008 році становила 525 грн., то відповідач повинен був виплатити йому 525 * 4 = 2100, однак йому було виплачено 90 грн., що стверджується довідкою відповідача (а.с.7) то б то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2100-90=2010 грн..

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «ОСОБА_2проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп, від 17 березня 2004 року № 7-рп, від 09 липня 2007 року № 6-рп, від 22 травня 2008 року № 10-рп вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Крім того інших доказів правомірності свого рішення, як в період підготовки справи до розгляду так і під час судового розгляду представник відповідача до суду не надав. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А тому, враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік, як потерпілому в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи в сумі 2010 грн., а також стягнути з відповідача 51 гривну судового збору в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп, від 17 березня 2004 року № 7-рп, від 09 липня 2007 року № 6-рп, від 22 травня 2008 року № 10-рп, Законом України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік, Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року та ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 71, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

позовні вимоги ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради код 24350325 МФО 854018 ГУДКУ В Черкаській області особовий рахунок № 352150180000201, реєстраційний рахунок № 3711013000201 на користь ОСОБА_1недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, як постраждалому в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи в сумі 2010 (дві тисячі десять) грн. та 51 грн. судового збору в доход держави.

На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий підпис В.С. Муляр

Голова суду В.С. Муляр