Рішення № 22217064, 22.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.12 Справа № 5009/361/12

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожець-95”, м.Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1, довіреність № 31 від 25.01.2012р.

Відповідач: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець-95»на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж 1995 грн. 41 коп. боргу.

Ухвалою суду від 30.01.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.03.2012 р. Судове засідання відкладалось до 22.03.2012р.

Згідно спеціального витягу з ЄДР місцезнаходження відповідача: м. Запоріжжя, вул. Посадочна, б. 17, кв. 3, тобто інша адреса, ніж та, що вказана позивачем в позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження по справі була перенаправлена 01.02.2012р. за даною адресою, але була знову повернута поштовим відділенням з відміткою “за зазначеною адресою не значиться”.

З ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 2452-IV (2452-15) від 03.03.2005р.).

Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Ухвала суду від 14.03.2012р. також направлялася за адресою відповідача зазначеною в витязі з ЄДР.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, продовженому 22.03.2012р., представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обємі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 22.03.2012р., не зявився. Відповідач не виконав вимоги суду, витребуванні судом документи не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 22.03.2012р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Між ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж (позивач по справі, постачальник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожець-95»(відповідач по справі, споживач по договору) укладено договір № 2428 від 24.01.2006р. про постачання електричної енергії (далі договір).

Згідно з умовами договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1 договору).

Згідно п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910, (далі ПКЕЕ), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

У п.10.2 ПКЕЕ зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно п.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією. Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами.

У відповідності до п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»та №5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Згідно з п.2.4 договору, сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, статусу платника податку на прибуток, реєстрації платника податку на додану вартість тощо) не пізніше ніж через 5 днів після настання таких змін.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 7 діб до зміни власника (користувача) приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника (користувача) приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Згідно з п. 5 додатка № 4 договору, для подання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»та «Актів прийому-передачі електроенергії», споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим направляє свого представника до постачальника електричної енергії.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно з п. 6 додатка № 4 договору, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 7 Додатка № 4 Договору, споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим здійснити сплату за спожиту електричну енергію.

Відповідно до акту (рапорту) про спожиту електричну енергію за липень 2011 року (копію якого долучено до матеріалів справи), кількість спожитої електричної енергії спожитої за відповідний період склала 1288 кВт/год на суму 1291 грн. 50 коп. Зазначена вартість спожитої електричної енергії була сплачена відповідачем 15.07.2011 року, що підтверджується банківською випискою копію якої долучено до матеріалів справи.

Згідно з актом візуального зняття показів від 16.08.2011 р. (копію якого долучено до матеріалів справи), представниками позивача був проведений контрольний огляд засобу обліку електричної енергії та зафіксовані покази приладу обліку відповідача, відповідно до якого, кількість спожитої активної електричної енергії в період з 01.08.2011 р. по 16.08.2011 р. склала 1363 кВт/год.

Відповідач не виконав свої зобов'язання з надання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за серпень 2011р. та вересень 2011р. (у відповідності до п. 5 Додатку №4), у зв'язку із чим, позивачем, розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію був зроблений за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, згідно умов договору.

Згідно п. 6.39 ПКЕЕ, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

28.09.2011 року відповідача було відключено від електропостачання за несплату боргу, про що складений двосторонній акт (копію акта долучено до матеріалів справи.

Загальна кількість використаної відповідачем електричної енергії, за період з 01.07.2011 р. по 28.09.2011 р. складає 4437 кВт/год на суму 4449 грн. 06 коп., яка була лише частково сплачена відповідачем у розмірі 2453 грн. 65 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, рахується заборгованість в сумі 1995,41 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, те, що, на момент розгляду спору по суті, відповідач не надав доказів погашення заборгованості за спожиту електроенергію, та заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1995,41 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець-95»задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець-95»(69009, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 17, кв. 3, код ЄДРПОУ 23850847) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 1995 (одна тисяча девятсот девяносто пять) грн. 41 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець-95»(69009, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 17, кв. 3, код ЄДРПОУ 23850847) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, розрахунковий рахунок № 260030231709 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет