Рішення № 22216573, 26.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.12р.Справа № 7/5005/1951/2012

За позовом Прокурора Центрально - Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 652233, 76 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт 2 категорії юридичного відділу ОСОБА_1., дов. № 144 від 12.04.2011р.;

від відповідача: директор ОСОБА_2., юрисконсульт ОСОБА_3., дов. № 42 від 10.01.2012р.;

за участю прокурора: прокурор відділу прокуратури області Барчук А.Б., посвідчення № 78 від 18.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально - Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" про стягнення з останнього на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж заборгованості за спожиту у грудні 2011 року активну електричну енергію у сумі 631497, 12 грн., заборгованості за грудень 2011 року за реактивну електричну енергію у сумі 4352, 48 грн., пені за період прострочення оплати спожитої активної електроенергії та оплати реактивної електричної енергії з 27.01.2012р. по 13.03.2012р. у загальній сумі 12656, 18 грн., з них пеня за несвоєчасну оплату спожитої активної електричної енергії 12 569, 55 грн., пеня за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії 86, 63 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з оплати активної та реактивної електроенергії з 27.01.2012р. по 13.03.2012р. у загальній сумі 2456, 29 грн., з них за прострочення оплати активної електроенергії 2 439, 48 грн., реактивної електроенергії 16, 81 грн., та інфляційних нарахувань на суму основного боргу за період прострочення виконання грошового зобовязання, розрахованих з застосуванням індексу інфляції за лютий 2012 року, у загальній сумі 1271, 69 грн., з них інфляційні нарахування на суму боргу з активної електроенергії 1 262, 99 грн., з реактивної електроенергії 8, 70 грн., а всього: 652233, 76 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням уточненої позовної заяви, що надійшла до господарського суду 22.03.2012р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором про постачання електричної енергії від 31.01.2011р. № 607900 в частині оплати спожитої у грудні 2011 року активної електроенергії та оплати реактивної електроенергії за грудень 2011 року у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача з активної електроенергії у сумі 631497, 12 грн., з реактивної електроенергії у сумі 4 352, 48 грн. Відповідальність відповідача у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та інфляційні нарахування заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач не в повній мірі погоджується з заявленими вимогами. Відповідач посилається на ті обставини, що розрахунки за спожиту електроенергію мережами зовнішнього освітлення міста він здійснює за рахунок коштів, що виділені з місцевого бюджету. У 2011 році відповідачу з місцевого бюджету з цільовим призначенням для розрахунків за спожиту електроенергію мережами зовнішнього освітлення міста були виділені кошти у сумі 5 994 000, 00 грн. При плануванні виділення коштів у наведеній сумі враховувалися існуючі на відповідну дату тарифи на електроенергію. Однак в подальшому тарифи були збільшені, що вплинуло на вартість електроенергії та, як наслідок, призвело до перевищення запланованої у місцевому бюджеті суми коштів для розрахунків за спожиту електроенергію мережами зовнішнього освітлення. Фінансування з місцевого бюджету у сумі, що перевищує заплановані видатки на відповідні цілі, відповідач не одержав. Окрім того, відповідач зазначає, що умовами договору передбачене право позивача припинити постачання електричної енергії у разі неоплати відповідачем рахунків за спожиту електроенергію. Відповідно, позивач міг не допустити виникнення боргу відповідача за спірний період електропостачання. Також, відповідач посилається на невжиття позивачем заходів, направлених на досудове врегулювання спору. Відповідач з посиланням на ст.ст. 219, 233 ГК України просить зменшити розмір заявлених прокурором до стягнення штрафних санкцій.

У відзиві на позов відповідач навів клопотання залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської ради, а також клопотання про відкладення розгляду справи та про спонукання позивача та відповідача до складення уточненого розрахунку боргу та акту звірки взаєморозрахунків.

Разом з тим, у судовому засіданні представники відповідача зазначених клопотань не заявили, не підтвердили необхідність їх розгляду судом, надали пояснення виключно за обставинами справи.

У судовому засіданні 22.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Криворізьких міських електричних мереж (постачальник) та Комунальне підприємство "Криворізьке міськсвітло" (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 607900 (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник продає еклектичну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Договір укладено строком дії до 31.12.2011р. (п. 9.8. Договору).

Відповідно до п.п. 2.3.5., 2.3.6. Договору споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами додатків до Договору, у тому числі додатку "Порядок розрахунків".

Згідно пункту першого наведеного Порядку розрахунків, який є додатком 3 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з тридцятого (тридцять першого) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період підтверджуються Актом про використану електричну енергію, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 4.3. Порядку розрахунків).

Відповідно до підписаного представниками позивача та відповідача Акту про використану електричну енергію за грудень 2011 року у зазначеному місяці кількість спожитої відповідачем електроенергії становить 1 540 064 кВт/г, споживання реактивної електроенергії 91 171 кВАр/год.

Пункт 2, підпункт 2.1. пункту 2 Порядку розрахунків передбачають, що споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків, у тому числі, за активну електроенергію, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунку протягом пяти операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 3 Порядку розрахунків споживач зобовязаний вносити плату за споживання активної електричної енергії виключно коштами.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється до уповноваженого банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії (підпункт 3.1. пункту 3 Порядку розрахунків).

На оплату спожитої відповідачем активної електричної енергії у грудні 2011 року позивач виставив відповідачу рахунок № 607900/12 від 31.12.2011р., виданий 12.01.2012р., на суму 631 497, 12 грн. (отриманий відповідачем 19.01.2011р.), та на оплату реактивної електричної енергії за грудень 2011 року - рахунок № 607900/12/2 від 31.12.2011р., виданий 12.01.2012р., на суму 4 352, 53 грн. (отриманий відповідачем 19.01.2011р.).

Прокурор посилається на обставини не оплати відповідачем вартості спожитої у грудні 2011 року активної електричної енергії у сумі 631 497, 12 грн., вартості реактивної електричної енергії за грудень 2011 року сумі 4 352, 48 грн. у встановлений Договором строк, що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати вартості спожитої електричної енергії, послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (п.п. 2.3.5., 2.3.6. Договору, підпункт 2.1. пункту 2 додатку 3 до Договору), строк оплати вартості активної електричної енергії, спожитої відповідачем у грудні 2011 року, послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за грудень 2011 року є таким, що настав.

Доказів оплати спірної суми та за спірний період відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 631 497, 12 грн. та боргу за реактивну енергію у сумі 4 352, 48 грн. не спростував.

За наведеного, заявлені прокурором позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 631 497, 12 грн. та боргу за реактивну енергію у сумі 4 352, 48 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5. -2.3.6. Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Прокурор заявив до стягнення пеню у звязку з несвоєчасною оплатою відповідачем як спожитої активної електроенергії, яка становить 12 569, 55 грн., так і у зв'язку з несвоєчасною оплатою реактивної енергії, яка становить 86, 63 грн., за період прострочення оплати з 27.01.2012р. по 13.03.2012р. Загальна сума пені згідно наданого розрахунку становить 12656, 18 грн.

Розрахунок пені перевірено господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи обставини даної справи, зокрема те, що відповідач розрахунки за спожиту електроенергію мережами зовнішнього освітлення здійснює за рахунок коштів, виділених місцевим бюджетом, своєчасне виконання відповідачем договірних зобовязань є в залежності від одержаного ним фінансування, суд вважає за можливе скористатися наданим йому процесуальним законом правом та зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, до 6 328, 09 грн. (50%).

За наведеного, оскільки прострочення оплати вартості спожитої відповідачем активної електроенергії, прострочення оплати реактивної енергії має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за час прострочення оплати з 27.01.2012р. по 13.03.2012р. у сумі 6 328, 09 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає у звязку з наведеним вище.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання з оплати як активної електроенергії, так і з оплати реактивної енергії, має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, розрахованих за період прострочення виконання грошового зобовязання з 27.01.2012р. по 13.03.2012р., у сумі 2449, 59 грн. (з них за прострочення оплати активної електроенергії 2 432, 82 грн., за прострочення оплати реактивної енергії 16, 77 грн.) та інфляційних втрат, розрахованих від суми боргу з застосуванням індексу інфляції за лютий 2012 року, у сумі 1271, 69 грн. (з них за прострочення оплати активної електроенергії 1 262, 99 грн., за прострочення оплати реактивної енергії 8, 70 грн.).

В решті вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає через допущені при розрахунку арифметичні помилки.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову. Відсутність бюджетного фінансування та неможливість у звязку з цим розрахуватися з позивачем за спожиту електроенергію не є підставою для звільнення відповідача від виконання взятих ним за Договором зобовязань. Обставина відсутності бюджетного фінансування не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобовязання.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" (від 18.10.2005р.) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004р.) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що умовами Договору передбачене право позивача припинити постачання електричної енергії у разі неоплати відповідачем рахунків за спожиту електроенергію. Не реалізація позивачем наданого йому умовами Договору права за обставин фактичного споживання відповідачем електроенергії у спірному періоді не звільняє відповідача від обовязку її оплатити.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо невжиття позивачем заходів, направлених на досудове врегулювання спору. Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002р., справа № 1-2/2002, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобовязання, передбаченої ст. 625 ЦК України, оскільки відповідно до частини першої наведеної правової норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Також, ст. 83 ГПК України не надає суду права при прийнятті рішення зменшити розмір цієї відповідальності.

Суд не розглядає по суті наведені відповідачем у відзиві на позов клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської ради, а також клопотання про відкладення розгляду справи та про спонукання позивача та відповідача до складення уточненого розрахунку боргу та акту звірки взаєморозрахунків, оскільки у судовому засіданні відповідач зазначені клопотання не заявив, не просив їх вирішити по суті.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з судового збору, підлягають стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України з відповідача.

Враховуючи, що судом зменшено розмір неустойки (пені), судовий збір покладається на відповідача у розмірі, який відповідає розміру правомірно заявлених позовних вимог, без урахування зменшення неустойки, що відповідає п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст. 2, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, буд. 6, ідентифікаційний код 36876642) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Карла Маркса, 41, ідентифікаційний код 00130843, на рахунок 260325003663 у філії Дзержинського відділення № 7806 ВАТ "Ощадбанк", МФО 306072) основний борг за активну електричну енергію у сумі 631 497 (шістсот тридцять одна тисяча чотириста девяносто сім) грн. 12 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, буд. 6, ідентифікаційний код 36876642) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Карла Маркса, 41, ідентифікаційний код 00130843, на рахунок 26000060431312 у Криворізькій філії ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305750) борг за реактивну електричну енергію у сумі 4 352 (чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 48 коп., пеню у сумі 6 328 (шість тисяч триста двадцять вісім) грн. 09 коп., 3% річних у сумі 2449 (дві тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 59 коп., інфляційні нарахування у сумі 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одна) грн. 69 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, буд. 6, ідентифікаційний код 36876642) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України уЖовтневому районім. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 13 044 (тринадцять тисяч сорок чотири) грн. 54 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 26.03.2012р.