Постанова № 22215003, 20.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5023/6900/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачаОСОБА_1 дов. від 09.09.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Керуючої фірми "Адамант"

на постановувід 15.11.2011 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/6900/11 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки "Стелс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Керуючої фірми "Адамант" простягнення 20 396,93 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуючої фірми "Адамант" про стягнення 20 000,00 грн. заборгованості по оплаті спожитих послуг з охорони обєкта відповідача відповідно договору № 7/11 від 01.06.11 р., 386,44 грн. пені за порушення грошових зобовязань та відшкодування сплачених судових витрат по справі. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2011 року (суддя Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агентство комплексної безпеки "Стелс" 20 000,00 грн. заборгованості по оплаті спожитих послуг з охорони об'єкта відповідача, наданих за договором № 7/11 від 01.06.11 р., 386,44 грн. пені за порушення грошових зобов'язань та відповідні судові витрати. Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірми "Адамант" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати Доповідач: Волковицька Н.О.

рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника судами не застосовано норми статті 594 Цивільного Кодексу, згідно з якою відповідачем правомірно притримано кошти, належні до сплати позивачу за договором охорони до виконання позивачем обовязку по відшкодуванню шкоди, завданої відповідачу в сумі 35 691,56 грн.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року по даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 01 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю агентство комплексної безпеки "Стелс" (охорона) уклали договір № 7/11 про надання охоронних послуг (далі договір). У відповідності до умов якого, позивач зобовязався прийняти під охорону обєкт нежитлового приміщення, розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериковська, 1. А відповідач, у свою чергу, зобовязався своєчасно вносити оплату за охорону у відповідності до пункту 6.1. договору (пункт 3.1.3. договору) - шляхом внесення щомісячної попередньої оплати по безготівковому розрахунку, не пізніше 10 числа поточного місяця, в сумі 10 000,00 грн. в місяць.

За умов пункту 2.1.4 договору позивач зобовязався в останній день звітного місяця оформлювати акти виконаних робіт за звітний місяць та надавати їх відповідачу для підписання.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили право дострокового розірвання договору за вимогою будь-якої із сторін в разі невиконання або неналежного виконання умов договору іншою стороною, або при відсутності необхідності в отриманні послуг з боку Замовника, в разі якщо Замовник не згоден сплачувати послуги з охорони, в звязку з підвищенням тарифів, в інших випадках, передбачених чинним законодавством. При цьому, сторона-ініціатор розірвання договору зобовязана за пять днів письмово попередити іншу сторону про своє бажання розірвати договір, який вважається розірваним з моменту підписання сторонами угоди про розірвання договору та акту зняття обєкту з охорони.

Судами також встановлено, що скориставшись передбаченим договором правом, відповідач 25.07.2011 року листом № 20 (а.с.24) звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір № 7/11 від 01.06.2011 року без визначення причин розірвання, у звязку з чим, 27.07.2011 року між сторонами було укладено угоду про розірвання договору № 7/11 від 01.06.2011 року (а.с.25), відповідно до пункту 1 якої, замовник підтвердив відсутність матеріальних претензій до охорони. На підставі даного правочину 01.08.2011 року сторони склали акт зняття обєкта з охорони, в якому також підтвердили відсутність матеріальних претензій замовника до охорони.

У якості доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" умов договору позивачем надано акт від 01.06.2011 року (а.с.19), яким підтверджено фактичне прийняття обєкту під охорону і фактична присутність охоронців на відповідних постах обєкту.

Також виконання позивачем зобовязань за договором підтверджено наданими двосторонніми актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 338 від 30.06.2011 року та № 383 від 31.07.2011 року, відповідно до яких, загальна вартість послуг за два місяці складає 20 000,00 грн. Дані акти підписані у двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії цих актів наявні у матеріалах справи (а.с. 27-28).

У порушення своїх договірних зобовязань відповідач за надані охоронні послуги не розрахувався в повному обсязі, в звязку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі заявленої до стягнення суми - 20 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 7.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної чи неповної оплати за охорону замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, який за розрахунком позивача становить 386,44 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не надав доказів виконання зобовязання щодо погашення існуючої заборгованості перед позивачем суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуючої фірми "Адамант" на наявність у нього до позивача зустрічних вимог щодо відшкодування збитків у сумі 35 691, 56 грн., які відповідач поніс внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про охорону об'єкта № 7/11 від 01.06.2011 року, судом апеляційної інстанції дослідженні та спростовані з огляду на те, що спірний договір про охорону об'єкта був розірваний за взаємною згодою сторін відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча фірма “Адамант” № 20 від 25.07.2011року та угоди від 27.07.2011 року про розірвання договору, співробітники охорони 01.08.2011 року зняті з “Об'єкту” на підставі Акта зняття Об'єкта з охорони підписаного обома сторонами. Більше того, при підписанні сторонами за договором вищезазначених документів (акти здачі приймання робіт, угода про розірвання договору, акт зняття об'єкта з охорони) самим позивачем підтверджено відсутність матеріальних претензій замовника до охорони.

Доводи заявника про застосування до спірних правовідносин статті 594 Цивільного Кодексу України касаційна інстанція вважає помилковими, оскільки вказана норма передбачає право кредитора на притримання тієї речі, строк виконання зобовязань боржника щодо якої вже настав.

Решта тверджень про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року у справі № 5023/6900/11 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуючої фірми "Адамант" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач