Рішення № 222111, 27.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.06 Справа № 15/363.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства «Лисичанський пивоварний завод», м. Лисичанськ Луганської області

до Малого приватного підприємства «ВІНЕЯ», м. Луганськ

про стягнення 19 228 грн. 20 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Сухаревська Я.О., довіреність № 957 від 15.09.06.;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 19228 грн. 20 коп., з яких 3458 грн. - пеня за договором фінансового лізингу № 15 від 27.06.03р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк вирішення спору відкладення розгляду справи унеможливлено.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому слід зазначити, що відповідач проти позову по суті заперечень не надав та звертався до позивача з пропозицією укладення мирової угоди. Судом була надана сторонам можливість щодо примирення шляхом відкладення розгляду справи. Проте сторони не надали суду підписаної мирової угоди та відповідно не звернулися з заявою про її затвердження, тобто примирення у справі не відбулось.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами укладено договір фінансового лізингу №15 від 26.06.2003р., згідно якого позивач, як лізингодавець передає відповідачу, як лізингоодержувачу автомобіль ГАЗ 3307 СПГ, держ. номер 11242 АР.

Відповідно до п. 4 вказаного договору лізингоодержувач зобов’язався здійснювати оплату по договору в сумі та у строки визначені додатком №1 до договору.

Згідно таблиці 1 додатку 1 до договору відповідач повинен здійснювати оплату останнього числа поточного місяця.

Відповідач грошові зобов’язання виконував неналежним чином допустивши борг за період з березня 2005р. по червень 2006р. у сумі 15 770 грн. 20 коп., який заявлено позивачем до стягнення.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню в частині стягнення боргу у сумі 15 770 грн. 20 коп.

Первісно за позовом позивачем на підставі п. 7 договору нарахована пеня у сумі 3458 грн. 00 коп. За уточненим розрахунком пеня визначена позивачем у сумі 1445 грн. 75 коп. При цьому, вимога по стягненню пені підлягає задоволенню частково в сумі 576 грн. 85 коп. –на суму боргу окремо за кожний місяць за період з листопада 2005р по червень (включно) В решті вимог по стягненню пені слід відмовити за недоведеністю правильності розрахунку враховуючи вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач у справі доказів вчасного та у повному обсязі оплати коштів не надав доводи позивача у справі не спростував.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: державного мита у сумі 163 грн. 48 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 32 коп.

Згідно ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «ВІНЕЯ», м. Луганськ, кв. Шевченко, б. 17а, к. 44, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23482639 на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський пивоварний завод», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Генерала Потапенка, б. 500, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00382987, борг у сумі 15 770 грн. 20 коп. та пеню у сумі 576 грн. 85 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 163 грн. 48 коп.,, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 32 коп. Наказ видати.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 01.11.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко