Ухвала суду № 22208023, 26.03.2012, Апеляційний суд Херсонської області

26.03.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц 2190/1074 2012 рік Головуючий у 1 інстанції

Заславець Н.В.

Категорія 27 Доповідач Семиженко Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року березня місяця 26 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Бугрика В.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Ващенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційні скарги ОСОБА_3 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 лютого 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за позикою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що поміж сторонами 26 серпня 2009 року було укладено договір позики, за яким він передав іншій стороні 7000 доларів США, що еквівалентно 55580 гривням, на строк до 01 липня 2010 року, договором передбачено відповідальність позичальника у разі порушення зобов'язання у вигляді штрафу 10 % від простроченої суми. Оскільки борг повернуто не було, у позові поставлено питання про стягнення з відповідачки на користь позивача суми позики 55580 гривень та штрафу 5558 гривень, всього 61138 гривень, та про відшкодування судових витрат.

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом з вимогою визнати недійсним договір позики поміж сторонами у звязку з його безгрошовістю, укладенням його під впливом фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_4, просила також відшкодувати судові витрати.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг за позикою в сумі 55580 гривень, 10 % за порушення строків повернення боргу в сумі 5558 гривень та 181,14 гривні у відшкодування судових витрат, всього 61319,14 гривні. Додатковим рішенням цього ж суду від 09 лютого 2012 року у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційних скаргах на основне рішення суду від 29 грудня 2011 року та додаткове рішення від 09 лютого 2012 року ОСОБА_3 з посиланням на їх незаконність та необґрунтованість просила їх скасувати з направленням справи на новий розгляд.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи ОСОБА_3 та її представник з уточнили вимоги апеляційних скарг, просили рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та про задоволення зустрічного позову, при цьому ОСОБА_3 пояснила, що вона спільно з ОСОБА_4 займалася підприємницькою діяльністю, яка в той сезон не задалася, ОСОБА_4 вважаючи, що вона йому винна гроші, примусив написати спірну розписку.

ОСОБА_4 такі факти заперечував та пояснив, що спільної підприємницької діяльності поміж сторонами не велося, він передав ОСОБА_3 в борг 7000 доларів США на її прохання, про що була складена розписка.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 26 серпня 2009 року ОСОБА_3 на підтвердження договору позики ОСОБА_4 була видана розписка, відповідно до якої вона отримала від іншої сторони в борг 7000 доларів США з обов'язком їх повернення до 01 липня 2010 року та зі сплатою 10 % штрафу у разі прострочки (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Спірний договір поміж сторонами на вимогу ст. 1047 ЦК України був укладений у письмовій формі у вигляді розписки, згідно зі ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Посилання ОСОБА_3 на те, що претензії іншої сторони до неї з приводу боргу витікають зі спільної підприємницької діяльності, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, як і її твердження, що договір був укладений нею під впливом насильства з боку ОСОБА_4, оскільки навіть з її пояснень не вбачається фактів реального фізичного чи психічного насильства щодо неї, за умови існування яких вона б не могла не написати спірну розписку, її доводи спростовуються проведеною перевіркою органами МВС України у Цюрупинському та Скадовському районах Херсонської області, до яких ОСОБА_3 звернулася не безпосередньо після написання розписки, а вже коли настав час сплати боргу за нею, про добровільність вчинення договору позики послідовно свідчили безсторонні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, заявлені ж ОСОБА_3 для допиту у якості свідків особи вже були допитані при перевірці її заяв до органів міліції, ці особи або не були присутніми при написанні розписки, або не є безсторонніми (а.с. 71, 73, 75, додані до справи відмовні матеріали).

Оскільки будь-яких письмових доказів безгрошовості договору позики ОСОБА_3 не надано, факту укладення спірного договору позики під впливом насильства не доведено, суд першої інстанції прийшов до підставного висновку про задоволення позову ОСОБА_4 та правомірно поклав на ОСОБА_3 обов'язок повернення суми позики у відповідності з умовами договору та положеннями ст. ст. 526, 624, 1049, 1050 ЦК України.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги як такі, що висновку суду не спростовують та не ґрунтуються на нормах закону, слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2011 року, додаткове рішення цього ж суду від 09 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _