Рішення № 22204110, 13.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р.

Справа № 13/17-5201-2011

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт"

про стягнення 3447,48 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача Агєєва О.М., Коврова Н.Ф.;

від відповідача Некрасов О.В.

По справі оголошена перерва до 13.03.2012р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт" заборгованість у сумі 3447,48 грн. (з ПДВ) за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах.

Представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов, а також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах, розрахованої позивачем за період до 27.06.2011р.

Беручи до уваги, що:

01.09.2008р. між Державним підприємством "Одеська залізниця" (далі - "Залізниця") та Відкритим акціонерним товариством "Ексімнафтопродукт", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Ексімнафтопродукт", (далі - "Підприємство") був укладений договір № 1/20 про подачу та забирання вагонів на під’їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип. Відповідно до п. 1 договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і тарифів залізничного транспорту України і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під’їзної колії, яка належить Залізниці та примикає до станції Одеса-Пересип Одеської залізниці через стрілки № 148 та № 124 до ходових колій № 37 та № 46 та обслуговується локомотивом залізниці. Максимальна добова переробна спроможність вантажних пунктів встановлена пунктом 9 договору. Час користування вагонами обчислюється з моменту фактичного подавання вагонів на фронти навантаження/вивантаження до моменту одержання Залізницею письмового повідомлення Підприємства про готовність одночасно поданої партії вагонів до забирання (п. 10 договору). Підприємство сплачує Залізниці плату за користування вагонами, що не з вини Залізниці простоюють на станції та на підходах до неї в затриманих поїздах в очікуванні подачі, згідно із Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів (п. 13 договору). Цей договір укладається терміном на 5 років з 01.09.2008р. до 01.09.2013р. включно (п. 20 договору).

В червні 2011р. Публічне акціонерне товариство "Ексімнафтопродукт" систематично не виконувало середньодобову узгоджену планову норму вивантаження, у зв’язку з чим вагони, які прибули під вивантаження на адресу відповідача, простоювали на коліях станції Одеса-Пересип в очікуванні подавання на фронти вивантаження. Станцією Одеса-Пересип була нарахована плата за користування вагонами у сумі 3447,48 грн. (з ПДВ). Враховуючи, що Публічне акціонерне товариство "Ексімнафтопродукт" не сплатило зазначену плату за користування вагонами, позивач просить стягнути з відповідача суму позову.

Згідно зі ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до п. 1 Правил користування вагонами і контейнерами Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46, яка складається на підставі "Пам’яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45, "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а, "Актів загальної форми ГУ-23".

Плата за користування вагонами власності інших держав провадиться відповідно до вимог ч. 4 ст. 119 Статуту залізниць України, п. 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України № 317, та рішення 49 засідання Ради залізничного транспорту держав учасниць СНД від 21 листопада 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2011р. Публічне акціонерне товариство "Ексімнафтопродукт" систематично не виконувало середньодобову узгоджену планову норму вивантаження, у зв’язку з чим вагони, які прибули під вивантаження на адресу відповідача, простоювали на коліях станції Одеса-Пересип в очікуванні подавання на фронти вивантаження. Станцією Одеса-Пересип була нарахована плата за користування вагонами в сумі 2872,90 грн., у т.ч. ПДВ –574,58 грн., за період з 07.06.2011р. по 30.06.2011р., що підтверджується наданими позивачем до суду відомостями плати за користування вагонами, заявками, пам’ятками про подавання та про забирання вагонів, повідомленнями про закінчення вантажних операцій з вагонами, актами загальної форми.

Однак, нарахування податку на додану вартість у сумі 574,58 грн. є безпідставним, тому що згідно зі ст. 197.8 Податкового кодексу України операції по поставці послуг по перевезенню вантажів транзитом через митну територію України, а також по поставці послуг, пов’язаних з таким перевезенням, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, відповідачем до прийняття рішення заявлено про застосування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Статтею 137 Статуту залізниць України передбачено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень –після закінчення п’ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках –з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позовну заяву подано залізницею до суду 27.12.2011р., позовні вимоги, які ґрунтуються на актах загальної форми, складених до 27.06.2011р., є такими, що заявлені залізницею після закінчення строку, протягом якого залізниця може звернутися до вантажовідправників, вантажоодержувачів з позовом, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення 2500,10 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ДП "Одеська залізниця" про стягнення заборгованості у сумі 372,80 грн. за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 152,64 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт" (м. Одеса, вул. Наливна, 15, р/р 26003125671 в другій ОФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 328588, код 22465515) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26003000001 в ОФ АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код 01071315) заборгованість у сумі 372 (триста сімдесят дві) грн. 80 коп. за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах, судовий збір у сумі 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 64 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.03.2012р.