Рішення № 22204063, 20.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5016/4083/2011(8/205)

За позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до відповідачів:

1) Військової частини А-1836,

73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1;

2) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва,

54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62 а,

про стягнення в солідарному порядку коштів у сумі 3477 грн. 78 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., дов. № 01/33-36 від 30.12.2011р.

Від відповідача 1- не зявився.

Від відповідача 2 - ОСОБА_2., дов. № 3210 від 30.12.2011р.

Суть спору: Публічне акціонерного товариство “Миколаївобленерго” (далі позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Військової частини А-1836 (далі відповідач - 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі відповідач - 2) в солідарному порядку коштів у сумі 3477 грн. 78 коп., з яких: 427 грн. 83 коп. борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вересні та жовтні 2011 року; 2293 грн. 88 коп. пеня; 312 грн. 13 коп. інфляційні втрати; 443 грн. 94 коп. три проценти річних, на підставі Договору № 44/1145 про постачання електричної енергії від 07.08.2009р. та Договору поруки від 01.04.2011р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1411 грн. 50 коп.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 24.02.2012р. Вказана ухвала отримана всіма учасниками судового процесу, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 116-118). Проте відповідач 1 правом участі у судовому засіданні 20.03.2012р. не скористався.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні 17.01.2012р. позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечує частково; просить суд відмовити позивачу у стягненні з відповідача - 2 заборгованості з перевищення договірних величин споживання електричної енергії за вересень та жовтень 2011р., при цьому просить стягнути цю заборгованість тільки з відповідача 1. Крім цього відповідач 2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних в частині стягнення інфляційних втрат, а також просить суд зменшити розмір неустойки (пені) до 100 грн.

20.03.2012р. позивач листом від 20.03.2012р. за № 10-12ю/342 повідомив суд про часткову оплату відповідачем - 1 суми позовних вимог в частині заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні 2011 року в сумі 131 грн. 19 коп., при цьому позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

07.08.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем - 1 укладено договір № 44/1145 про постачання електричної енергії (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався продавати електричну енергію відповідачу-1 для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач 1 - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобовязався постачати відповідачу-1 електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач - 1 сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).

Згідно з п. п. 3 5 Додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу” до Договору відповідач-1 самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

Відповідач-1 має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач - 1 несе відповідальність згідно з частиною пятою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач-1 зобовязався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 “Порядок розрахунків” та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору відповідач-1 знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно і повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного “Акту про використану електричну енергію” (в оригіналі). Також сторони домовились, що наданий відповідачем-1 на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії “Акт про використану електричну енергію” та виданий позивачем рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається “Актом прийняття-передавання товарної продукції”.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5, 7 Додатку № 10 “Порядок розрахунків” до Договору розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку обєктів відповідача-1 і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем-1 на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем-1 виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем-1 готівки в касу позивача.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до “Акту про використану електричну енергію”.

Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.

Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений відповідачем - 1 протягом 5 операційних днів з дня отримання.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач-1 оплачує позивачу підвищену оплату за електричну енергію за обсяг перевищення відповідачем 1 договірних величин споживання електричної енергії та величин потужності за розрахунковий період відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності виписуються позивачем та надаються відповідачу-1.

Вказані рахунки мають бути оплачені відповідачем-1 протягом 5 операційних днів з дня отримання.

У вересні та жовтні 2011 року відповідачем-1 допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Так, у Додатку № 1а “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2011р.” до Договору, позивач та відповідач - 1 узгодили договірну величину споживання електроенергії на 2011 рік помісячно, при цьому, у вересні місяці 2011 року її договірний обсяг складає 30000 кВт год, а у жовтні 35000 кВт год.

Згідно з актами про використану відповідачем-1 електроенергію за вересень та жовтень 2011 року, обсяг спожитої відповідачем - 1 електроенергії у вересні 2011 року склав 30355 кВт, що перевищує погоджений ліміт на 355 кВт год, а у жовтні 2011 року - 35157 кВт, що перевищує погоджений ліміт на 157 кВт год.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У звязку з цим позивачем, на підставі Додатків № 1 та № 1а до Договору, ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.16 Правил користування електричною енергією, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну величину споживання був розрахований відповідачу-1 у двократній вартості, що складає у вересні 2011 року 296 грн. 64 коп., а у жовтні 2011 року 131 грн. 19 коп.

06.10.2011р. позивачем на адресу відповідача-1 надіслані повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у вересні 2011 року та рахунок № 44/1145/10 на суму 296 грн. 64 коп., який до цього часу залишається несплаченим. Подані відповідачем документи в підтвердження оплати зазначеної заборгованості, а саме рахунок № 44/1145 на суму 335 грн. 65 коп., а також квитанція від 02.11.2011р. на суму 335 грн. 65 коп. (а.с. 105) свідчать про погашення відповідачем заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в іншому періоді, зокрема травні 2011 року, тому судом відхиляються.

Крім цього, 31.10.2011р. позивачем вручені відповідачу-1 повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у жовтні 2011 року та рахунок № 44/1145/10, до якого також увійшла сума 131 грн. 19 коп. 26.12.2011р. вказаний рахунок в частині 131 грн. 19 коп. був оплачений відповідачем 1, про що свідчать рахунок № 44 від 10.12.2011р. та квитанція № 2522.1571.1 від 26.12.2011р. (а.с. 105).

Таким чином, станом на день розгляду спору у відповідача - 1 існує заборгованість перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вересні 2011 року у розмірі 296 грн. 64 коп.

Несплатою 296 грн. 64 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вересні 2011 року, відповідач-1 порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 “Порядок розрахунків” до Договору, сторони в п. 4.2.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач-1 у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобовязань за Договором в частині проведення оплати за спожиту активну та реактивну електричну енергію в період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, за період з 30.05.2011р. по 30.09.2011р. нараховано пеню, розмір якої складає 2293 грн. 88 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 12-15).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача - 1 на користь позивача за період з 30.05.2011р. по 30.06.2011р. підлягають 321 грн. 13 коп. інфляційних втрат, а також за період з 30.05.2011р. по 30.09.2011р. - 443 грн. 94 коп. три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 16-20). Вказані розрахунки суд вважає вірними.

Таким чином, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Договором складає 3346 грн. 59 коп. (296 грн. 64 коп. + 2293 грн. 88 коп. + 312 грн. 13 коп. + 443 грн. 94 коп.).

01.04.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є позивач, та відповідачами укладено Договір поруки 44/1145-п (далі Договір поруки), за умовами п. 1.1 якого відповідач 2 поручився перед кредитором (позивачем) боржника (відповідача - 1) за виконання свого обовязку по оплаті за активну та реактивну електроенергію з ПДВ, починаючи з січня 2011 року, згідно договору про постачання електроенергії № 44/1145 від 07.08.2009р.

Також згідно з умовами п. 1.1 Договору поруки розрахунковим періодом вважається календарний місяць, розрахунки проводяться за фактично спожиту електроенергію. Рахунки за спожиту відповідачем 1 електроенергію отримує від позивача сам відповідач 1 в двох примірниках, один з яких надає відповідачу 2 в день отримання. Оплата рахунків відповідача 1 здійснюється відповідачем 2 впродовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку відповідачем 1.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки відповідач 2 відповідає перед позивачем за порушення (невиконання чи неналежне виконання) зобовязання відповідачем 1 у розмірі передбаченому п. 1.1 Договору поруки шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача.

Згідно з п. 1.5 Договору поруки в разі невиконання відповідачем 1 або відповідачем 2 своїх зобовязань, позивач надсилає відповідачу - 2 вимогу кредитора, який зобовязаний повідомити про це боржника (відповідача - 1).

17.11.2011р. позивач направив таку вимогу відповідачу 2.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки у разі порушення відповідачем 1 зобовязання, забезпеченого порукою за цим Договором, відповідачі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Заперечення відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву та висловлені у судових засіданнях, судом відхиляються, оскільки спростовуються вищенаведеним.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку коштів у сумі 3346 грн. 59 коп. ґрунтуються на Договорах сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не спростовані, отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на відповідачів.

В частині позовних вимог про стягнення 131 грн. 19 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні 2011 року провадження у справі слід припинити у звязку з відсутністю предмету спору, а господарські витрати також покласти на відповідачів, адже спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів і ці кошти перераховані відповідачем - 1 після предявлення позову.

Враховуючи виконання відповідачами своїх зобовязань за Договорами в частині оплати спожитої відповідачем 1 електричної енергії, а також статус відповідачів як бюджетних неприбуткових установ, суд, користуючись правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 1150 грн.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-1836 (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1; ідентифікаційний код 07738045) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62-а; ідентифікаційний код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) 296 (двісті девяносто шість) грн. 64 коп. борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії у вересні 2011 року; 1150 (одна тисяча сто пятдесят) грн. пеня; 312 (триста дванадцять) грн. 13 коп. інфляційні втрати; 443 (чотириста сорок три) грн. 94 коп. три проценти річних; 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 131 грн. 19 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2011 року, - провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано “27” березня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька