Рішення № 22203907, 26.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2012Справа №5002-32/471-2012

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол» (71100, Запорізька область, м. Бердянск, Мелітопольське шосе, 84/1, ідентифікаційний код 32365436).

До відповідача Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5, ідентифікаційний код 01125591).

Про стягнення 423073,10 грн.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1., представник, дов. б/н від 01.10.2011р.

Від відповідача не зявився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", та просить суд стягнути 423073, 10 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.02.2012 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та в судовому засіданні , яке відбулось 13 березня 2012 року оглушувалась перерва у звязку з необхідністю надання сторонами додаткових документів.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обовязків за договорами поставки № 122, 123, 151, 152 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову не заперечував та позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрінол» (Учасник) (позивач) та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» (Замовник) ( відповідач) був укладений Договір № 122 (а.с. 7-9).

06.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрінол» (Учасник) (позивач) та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» (Замовник) ( відповідач) був укладений Договір № 123 (а.с. 13-15).

Крім того, 06.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрінол» (Учасник) (позивач) та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» (Замовник) ( відповідач) був укладений Договір № 151 (а.с. 16-18).

06.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрінол» (Учасник) (позивач) та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» (Замовник) ( відповідач) був укладений Договір № 152 (а.с. 10-12).

За своєю правовою природою, зазначені договора є договорами поставки, які укладені відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки, продавець (постачальник) якій здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття його товаро - розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1.1 Договорів №122, 123 Учасник зобовязується у третьому кварталі 2011 року поставити Замовникові дизельне паливо, кількість зазначена в пропозиції конкурсних торгів, яка була акцептована ( протокол оцінки № 21 від 17.06.2011р.) та відображена у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору, а Замовник прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

Згідно з пунктом 1.1 Договорів № 151, 152 Учасник зобовязується у другому кварталі 2011 року поставити Замовникові дизельне паливо, кількість зазначена в пропозиції конкурсних торгів, яка була акцептована ( протокол оцінки № 14 від 20.04.2011р.) та відображена у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору, а Замовник прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

У відповідності до пункту 3.1 Договору № 122 ціна цього Договору становить 7520000 грн., у тому числі ПДВ.

У відповідності до пункту 3.1 Договору № 152 ціна цього Договору становить 3060000 грн., у тому числі ПДВ. Ціна за одиницю товару дорівнює 10,20 грн. за один літр.

У відповідності до пункту 3.1 Договору № 123 ціна цього Договору становить 510665 грн., у тому числі ПДВ.

У відповідності до пункту 3.1 Договору № 151 ціна цього Договору становить 91935 грн., у тому числі ПДВ. Ціна за одиницю відображена у специфікації № 1, що є невідємною частиною договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договорів розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після предявлення Учасником рахунка на оплату товару упродовж 150 діб; або поетапної оплати Замовником поставлених товарів.

Строк дії Договору № 122 сторони погодили пунктом 10.1, та обмежили його до 31.09.2011р.

Строк дії Договору № 152 сторони погодили пунктом 10.1, та обмежили його 31.06.2011р.

Строк дії Договору № 123 сторони погодили пунктом 10.1, та обмежили його до 31.09.2011р.

Строк дії Договору № 151 сторони погодили пунктом 10.1, та обмежили його до 31.06.2011р.

Сторонами не представлено доказів розірвання договорів, визнання їх недійсними, тощо.

Так, на виконання умов Договорів позивачем був поставлений відповідачу, а відповідачем прийнятий товар, що підтверджується видатковими накладними № АТ-2508009 від 25.08.2011р. на суму 211536,70 грн. та № АТ-1608007 від 16.08.2011р. на суму 211536,70 грн. (а.с. 52).

Товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи, печатка підприємства в зазначеній накладній та довіреність на отримання товару.

Невиконання відповідачем обовязків зі сплати товару призвела до утворення заборгованості в розмірі 423073,10 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, відповідач у судовому засіданні та у письмових поясненнях позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав акт звірки, в якому підтвердив наявність заборгованості на суму 423073,41 грн.

У відповідності до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд ретельно перевірив усі наявні матеріали справи та дійшов висновку, що розрахунок стягуваної суми відповідає нормам діючого законодавства та заборгованість має бути стягнута з відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 423073,10 грн., та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5, ідентифікаційний код 01125591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1, ідентифікаційний код 32365436) 423073,10 грн. суми основного боргу, 8462,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.03.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 26.03.2012р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.