Постанова № 22203841, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.12 місто Севастополь Справа №2а-260/12/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 5665/09 від 27.09.2011,

відповідача не зявився,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства «Крим для тебе»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Крим для тебе» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 316,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог пенсійного законодавства України в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за серпень 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою суду від 15.02.2012 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поштове повідомлення повернулось до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні, оскільки відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Крим для тебе»зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 24.09.2007 за № 10027761432.

Приватне підприємство «Крим для тебе»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VІ від 08.07.2010 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що передбачено пунктом 1 статті 8 Закону № 2464-VI.

Пунктом 1 статті 7 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 5 статті 8 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Пунктом 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Аналогічні положення встановлені пунктом 4.3.6 частини 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Розмір суми страхових внесків, визначений відповідачем у звіті про суму нарахованої заробітної плати та суму нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2011 року, складає 388,13 грн.

У порушення зобов`язань зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач у встановлені строки сплату здійснив частково у розмірі 71,81 грн., у звязку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 316,32 грн.

Згідно з пунктом 6.2 частини 6 Інструкції № 21-5 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу № Ю-179 від 04.11.2011 та від 07.12.2011 на суму 316,32 грн. Вказані вимоги були надіслані рекомендованою кореспонденцією, але повернулись за неврученням з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 4 статті 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Крим для тебе»(99055, м. Севастополь, вул.Хрустальова, 165, кв. 81, код ЄДРПОУ 35418147, інших реквізитів у матеріалах справи немає) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (99008, м.Севастополь, вул.Карантинна, 16, кв. 56-58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 37196007002703 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 287,52 грн. (двісті вісімдесят сім гривень пятдесят дві копійки).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Крим для тебе»(99055, м. Севастополь, вул.Хрустальова, 165, кв. 81, код ЄДРПОУ 35418147, інших реквізитів у матеріалах справи немає) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (99008, м.Севастополь, вул.Карантинна, 16, кв. 56-58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 37198083002703 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 28,80 грн. (двадцять вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19 березня 2012 року.