Постанова № 22203789, 21.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8074/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.

при секретаріБориславській К.В.

Святецькому О.В.

за участіпредставників позивача: Ратушного М.А.,

Ратушного С.М.

представників відповідача: Герасимчук О.О.,

Коваль І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" до державної податкової інспекції у Полонському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" звернулося з позовом до ДПІ у Полонському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складений акт № 947/231-34847670 від 10.09.2009 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 369 807 грн.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року в розмірі 369 807 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що податковий кредит за травень 2009 року був сформований із сум податку, сплачених згідно господарських операцій з контрагентами, які відбулись за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року. Включення таких сум податку до складу податкового кредиту у періоді, відмінному від звітного, пояснює тим, що податкові накладні, які підтверджують факт сплати податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), отримані від постачальників саме в травні 2009 року, а згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість" включенню до складу податкового кредиту підлягають лише ті суми податку, підтверджені податковими накладними. Оскільки податкові накладні отримані у травні 2009 року, то, відповідно, у цьому ж періоді і був сформований податковий кредит.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 369 807 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обзязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали заперечення проти позову, в яких вказують, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентами встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року в розмірі 369 807 грн.

В ході перевірки встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит у травні 2009 року із сум податку, сплачених у минулих податкових періодах, тобто позивач не відобразив операції з контрагентами у складі податкового кредиту того звітного податкового періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавців товару - грудень 2008 року - квітень 2009 року. Посилаючись на положення Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Вказує, що Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на формування податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. В разі, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Тому віднесення позивачем до складу податкового кредиту травня 2009 року сум податку в розмірі 369 807 грн. по податкових накладних, виписаних контрагентами у періоді, відмінному від звітного, є неправомірним.

Вважають прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року правомірним та просять відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Полонському районі проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2007 року по 30.06.2009 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року в розмірі 369 807 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 947/231-34847670 від 10.09.2009 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 369 807 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано податковий кредит у травні 2009 року із сум податку, сплачених згідно господарських операцій з контрагентами, які відбулись за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року.

Згідно реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, податкові накладні, які підтверджують факт сплати позивачем податку по вказаним вище господарським операціям, отримані у травні 2009 року, та, відповідно, у цьому ж періоді сформовано податковий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 288 від 24.05.1995 року, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.2007 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.4.5 Закону вказує на те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Враховуючи викладені вище положення Закону України "Про податок на додану вартість" суд приходить до висновку, що право платника на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту виникає з моменту (дати) отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання таким плаником товарів (робіт, послуг), з подальшим розрахуванням суми бюджетного відшкодування.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року в розмірі 369 807 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002512301/0 від 18.09.2009 року року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд-

П О С Т А Н О В И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" задоволити.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі № 0002512301/0 від 18.09.2009 року визнати протиправним та скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" СуддяВ.М. Касап