Постанова № 22203784, 14.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5981/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.

при секретаріБориславській К.В.

за участі:представника позивача: Малащук Л.П.,

представників відповідача: Карповича В.М.,

Кундиловської М.М., Мельника В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Хмельницький" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Хімрезерв-Хмельницький" звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливе порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений акт № 1882/23-7/30318583 від 21.03.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 15 315 грн.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 15 315 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань з цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум ПДВ) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуваню платнику податку виходячи зі змісту пунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказує, що підприємство придбаває у контрагентів низку товарів та послуг з транспортування вантажів, про що свідчать первинні бухгалтерські документи та заключені угоди. За відповідні обсяги придбання товарів в жовтні 2010 року були повністю проведені розрахунки в цьому ж періоді, в зв'язку з чим виникло від'ємне значення ПДВ, яке зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону в листопаді 2010 року сума податку, розрахована згідно вказаних вище положень Закону, мала від'ємне значення, а отже бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Здійснення експортних операцій підтверджується відповідними контрактами, вантажно-митними деклараціями та податковими накладними.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 15 315 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обзязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали заперечення проти позову, в яких вказують, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентами встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 15 315 грн.

В ході перевірки встановлено, що у листопаді 2010 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, що виникли в жовтні 2010 року відповідно. За результатами дослідження факту сплати ПДВ отримувачем товарів їх постачальникам у ланцюгах постачання товарно-матеріальних цінностей відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та факту сплати ПДВ до бюджету відповідно до п. 1.8 ст. 1 цього Закону встановлено, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у постачальників позивача відсутній факт надмірної сплати податку, який позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування у листопаді 2010 року. Зазначає, що за змістом п. 1.8 ст. 1 Закону право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Оскільки за наслідками отриманих матеріалів документальних перевірок з питань правових відносин по ланцюгах постачання за листопад 2010 року встановлено відсутність факту надмірної сплати податку до бюджету виробником та факту сплати ПДВ отримувачем товарів їх постачальникам, позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого за результатами вказаних вище товарних операцій.

Вважають прийняте податкове повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року правомірним та просять відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливе порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 15 315 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 1882/23-7/30318583 від 21.03.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 15 315 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у листопаді 2010 року задекларовано до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, що виникли в жовтні 2010 року, згідно здійснених господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 288 від 24.05.1995 року, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.2007 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.4.5 Закону вказує на те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства. Крім того, даним Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку. Для отримання права на бюджетне відшкодування в першу чергу слід враховувати факт сплати податку отримувачем товарів їх постачальнику, що прямо передбачено п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 15 315 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення № 000172307/657 від 22.03.2011 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.4.1, 7.4.5, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд-

П О С Т А Н О В И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Хмельницький" задоволити.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 000172307/657 від 22.03.2011 року визнати протиправним та скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" СуддяВ.М. Касап