ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 року Справа № 2а/0370/598/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську до державного підприємства “Волиньвугілля” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську (надалі УПФУ в м.Нововолинську) звернулося з адміністративним позовом до державного підприємства “Волиньвугілля” (надалі ДП “Волиньвугілля”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідачем в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за січень 2012 року не перераховано до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську заборгованість по витратам, пов’язаним з виплатою і доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 відповідно пунктів “а” та “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 1457427, 81 грн. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Позивач у своєму клопотанні від 14.12.2011 року просить суд розглянути справу у відсутності його представника, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача 15.12.2011 року надіслав суду клопотання у якому просить розглянути справу у його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що у ДП “Волиньвугілля” працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці громадяни, яким призначена і виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списками №1, № 2 на підставі пунктів “а”, “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” ст. 13 вказаного Закону України заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Нововолинську за січень 2012 року становить 1457427, 81 грн. в тому числі: ВП «Шахтоуправління» «Нововолинське» - 704629,50 грн., ВП шахта №9 «Нововодинська» - 464761,43 грн., ВП шахта Бужанська «Нововолинська» - 277948,57 грн., ДП «Волиньвугілля» - 8973,31 грн., ВП «Волиньвуглезбутпостач» - 1115 грн.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття регулювала також порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “а”, “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”№400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "а", “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. “а”, “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 13.02.2012 року станом на 01.02.2012 року відповідачу належить сплатити до УПФУ в м. Нововолинську заборгованість у розмірі 30769834, 20 грн.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться сума 29312406, 39 грн. Таким чином сума заборгованості, що підлягає до сплати, становить 1457427, 81 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований пунктом 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663.Зокрема, відповідно до п.п. 6.4 вказаної інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що на день розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості за січень 2012 року по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 1457427, 81 грн. не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 122 ч.4, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Волиньвугілля” на користь управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2012 року у розмірі 1457 427 (один мільйон чотириста п’ятдесят сім тисяч чотириста двадцять сім) гривень 81 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д.Ковальчук
Судове рішення № 22200874, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/598/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: