Вирок № 22190312, 07.03.2012, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 1/1416/45/2012 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

07.03.2012 м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д. В.

при секретарі Буренковій В.В., Титовій Т.Е.

за участю прокурорівСугак Л.Є., Кошурко Р.В., Коньшиної Н.В., Румянцева О.В.

захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого: 07.07.2009 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; 23.11.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 21.06.2011 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ст.309 ч.1, 315 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року, при невстановлених обставинах, ОСОБА_2, незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 11,6 гр., який незаконно зберігав при собі без мети збуту до затримання працівниками міліції 23.03.2011 р. близько 20.00 год. біля будинку № 52 по вул. Передовій в м. Миколаєві.

Підсудний визнав себе винним і показав, що 23.03.2011 р., в ранковий час, він знаходячись разом зі своїм знайомим ОСОБА_3, в квартирі №НОМЕР_1 у ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 прийняв від останньої пакунок з канабісом, та після вживання вказаної речовини шляхом куріння, зберігав пакунок з собою та був з ним затриманий працівниками міліції. У вчиненому кається.

Згідно протоколу про адміністративне затримання від 23.03.2011 р., у ОСОБА_2 був виявлений та вилучений поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження в подрібненому вигляді, зі специфічним запахом коноплі. (а.с. 6)

Згідно виписки з медичної карти №813 від 23.03.2011 р., ОСОБА_2 вживав наркотичні засоби. (а.с.7)

Згідно висновку експерта № 451 від 20.04.2011 р., надана на експертизу рослинна речовина, вилучена 23.03.2011 р. у ОСОБА_2, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 11,6 гр. (а.с.49-53)

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 08.04.2011 р., ОСОБА_2 виявляє ознаки органічного розгляду особи внаслідок нейроінфекції у вигляді легких конгитивних порушень, має низьку норму інтелекту, та під час вчинення злочину, міг давати раду своїм діям і керувати ними. (а.с. 110-113)

На підставі ч.3 ст.299 КПК України інші докази, за пред'явленим обвинуваченням, судом не досліджувалися.

З врахуванням викладеного, суд знаходить вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною і дії підсудного кваліфікує за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При призначенні покарання, суд враховує, що підсудним вчинено злочин середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше судимий, вчинив злочин маючи невідбуте покарання за попередніми вироками, характеризується задовільно, враховує стан його здоров'я, обставину пом'якшуючу покарання - щире каяття, обставину обтяжуючу покарання - рецидив злочинів, та з метою виправлення підсудного і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, суд вважає необхідним, за сукупністю злочинів, передбачених ст.309 ч.1 КК України, за даним вироком, та злочинів, передбачених ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2011 р., враховуючи, що останній злочин, вчинений ним до постановлення попереднього вироку, визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На підставі ст.71 КК України, вважає необхідним, до призначеного покарання, частково приєднати не відбуті покарання за вироками Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2009 р. та Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.11.2010 р.

ОСОБА_2, також було пред'явлене обвинувачення у тому, що він 23.03.2011 р. близько 19.40 год., знаходячись на розі вул. Васляєва та вул. Передової в м. Миколаєві, завідомо знаючи, що ОСОБА_3 являється неповнолітнім, схилив останнього до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу каннабісу, тобто вчинив злочин передбачений ст.315 ч.2 КК України, - схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів.

Підсудний винним себе у вчиненні вказаного злочину не визнав та показав, що коли він курив коноплю, за допомогою спеціального пристрою, ОСОБА_3 сам попросив у нього покурити. Проте, він не знав, що ОСОБА_3 являється неповнолітнім, вважав що, вони з ним однакового віку, та до вживання наркотичних засобів його не схиляв. В ході досудового слідства показів, в яких би визнавав себе винним у вчиненні вказаного злочину, не давав, але слідчий складав протоколи допиту та просив його підписувати такі протоколи. Про вік ОСОБА_3 він дізнався лише на очній ставці.

Згідно досліджених судом протоколів допиту підсудного на досудовому слідстві, будучи допитаним у якості підозрюваного і обвинуваченого (а.с.37, 42-43), ОСОБА_2 давав ідентичні покази, у яких визнавав себе винним у вчиненні схиляння ОСОБА_3 до вживання наркотичного засобу та був обізнаний про його вік.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в судовому засіданні не допитувалися, оскільки їх явка до суду забезпечена не була, та судом з причин неможливості явки цих свідків, були оголошені їх покази.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3, він показав, що ОСОБА_2 був обізнаний про його вік, знав що йому не виповнилося 18 років, та схилив його до вживання коноплі. (а.с. 77-78)

Такі ж ідентичні покази свідок дав при проведенні очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 79-80)

Згідно протоколів допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на досудовому слідстві, вони дали ідентичні покази про те, що 23.03.2011 р. близько 19.00 год., ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, покурити коноплю, при цьому не повідомляли про обставини обізнаності підсудного про вік ОСОБА_3 (а.с. 71-72, 73-74).

Згідно виписки з медичної карти № 814 від 23.03.2011 р., ОСОБА_3 вживав наркотичні засоби. (а.с.8)

Згідно протоколу огляду місця події від 23.03.2011 р., на ділянці місцевості в 100 м. від вул. Залізничної була виявлена дерев'яна тумба з двома обрізаним та вставленими одна в одну пластиковими пляшками, з наявністю в них води. (а.с.10-12)

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, останній народився 27.08.1993 р. (а.с. 76)

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.2 ст.327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Згідно ст.323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні підсудний неодноразово вказував, що не схиляв ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів, та навіть не був обізнаний про його вік, а покази в яких визнавав себе винним, слідчому не давав, підписуючи лише надані йому протоколи на прохання слідчого.

Відповідно до досліджених судом протоколів допиту підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві, було встановлено, що в них останній визнавав свою вину у вчиненні злочину, проте також встановлено, що відповідно до цих протоколів, будучи допитаним, підсудний давав абсолютно ідентичні покази, що викликає у суду сумніви у можливості підсудного давати такі аналогічні показі, враховуючи його психічний стан та низьку норму інтелекту, тобто здатність підсудного запам'ятати ці покази і відтворити їх з такою точністю.

На думку суду, це може свідчити лише про те, що підсудний фактично не допитувався, а протоколи допиту були виготовлені заздалегідь, скопійовані слідчим та пред'явлені підсудному для підпису, що є грубим порушенням вимог ст.85, 73 та 143 КПК України, та є неприпустимим.

Вказане викликає у суду обґрунтовані сумніви у тому, що підсудний дійсно визнавав себе винним у схилянні ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів, та не може прийняти його покази на досудовому слідстві, як допустимі докази його вини.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які, згідно обвинувального висновку, були свідками схиляння підсудним ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів, безпосередньо допитані судом не були, та, згідно досліджених судом протоколів допиту, будучи допитаними слідчим на досудовому слідстві, як і підсудний, дали абсолютно ідентичні покази, про обставини вчинення підсудним цього злочину.

Вказане на думку суду, також є неможливим, враховуючи неможливість сприйняття, різними особами одних і тих саме обставин однаково, вказує на те, що органами слідства, як і у випадку з допитом ОСОБА_2, свідки належним чином не допитувалися, а органами слідства була викладені певні обставини, які і були відображені у заздалегідь підготовлених протоколах допитів свідків, що є грубим порушенням вимог ст.66, 68 та 85 КПК України, є неприпустимим, та, з урахуванням того, що свідки судом безпосередньо не допитувалися, викликає сумніви, у належному допиті їх слідчим, правдивості таких показів.

Крім того, протоколи допиту свідків навіть не містять даних про обставини обізнаності ОСОБА_2, щодо віку ОСОБА_3, в зв'язку з чим, суд не може прийняти як належний доказ, результати допиту цих свідків.

Основним доказом у обвинуваченні підсудного у схилянні неповнолітнього до вживання наркотичного засобу, у справі, є свідчення ОСОБА_3, тобто особи яку за обвинуваченням, підсудний схиляв до вживання наркотичних засобів.

Але, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні також не допитувався, оскільки будучи викликаним судом, в судове засідання не з'явився, та згідно постанови суду про його примусовий привід, до суду доставлений не був, а суду надані дані про його знаходження в лікарні на тривалому стаціонарному лікуванні.

Згідно досліджених судом протоколу допиту свідка ОСОБА_3 та очної ставки з підсудним, він, як підсудний так і інші свідки, дав абсолютно ідентичні покази, про обставини вчинення підсудним цього злочину, що викликає у суду сумніви у можливості свідка давати такі аналогічні показі, тобто здатність запам'ятати ці покази і відтворити їх з такою точністю.

Вказане, як і у випадку з допитом інших осіб по справі, вказує лише на те, що свідок належним чином не допитувався, а органами слідства була викладені певні обставини, які в порушення вимог ст.66, 68, 85 та 173 КПК України, були відображені у заздалегідь підготовлених протоколі допиту свідка та очної ставки, є неприпустимим, та, з урахуванням того, що свідок судом безпосередньо не допитувалися, викликає сумніви, у належному його допиті та правдивості таких показів.

Більш того, свідок ОСОБА_3, згідно оголошених судом протоколів, на допиті показав, про обізнаність ОСОБА_2 щодо його віку, але не повідомляв про такі обставини в ході очної ставки з підсудним, та така обставина ні у свідка ні у підсудного не з'ясовувалася, і з урахування досліджених показів інших осіб, вказує на те, що органом досудового слідства, дії щодо дійсного встановлення обставин справи, фактично не проводилися.

При цьому, аналізуючи покази ОСОБА_3, судом виявлено, що свідок також не повідомив жодних конкретних обставин, за яких він повідомляв підсудному про свій вік, що робить неможливим перевірку таких обставин у судовому засіданні іншими доказами.

З наведених вище причин, враховуючи, що жоден свідок у судове засідання не з'явився та судом безпосередньо допитаний не був, відповідно до вимог ст.323 КПК України про безпосередність дослідження доказів, зважаючи на наявність обґрунтованих сумнівів в їх показах, суд не може покласти будь-які їх покази, що наявні в матеріалах справи в обґрунтування обвинувального вироку.

Дані протоколу огляду місця події згідно з яким був виявлений спеціальний пристрій, що за показами підсудного, він використав для вживання коноплі, та дані про наркотичне сп'яніння ОСОБА_3 і його вік, суд не може визнати, як докази, що достеменно підтверджують, вину підсудного у вчиненні злочину, оскільки такі докази самі по собі, не можуть підтверджувати обставини обізнаності підсудного про вік ОСОБА_3

А враховуючи, що ОСОБА_3 на момент подій по справі фактично досяг віку близького до 18 років, та така обставина за умови сумнівів у підтвердженні іншими доказами обставин обізнаності підсудного про вік свідка, вказує на те, що підсудний міг обґрунтовано помилятися щодо його фактичного віку, суд не може вважати, доведеними цими доказами, обставини схиляння підсудним ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів, а так і його вини у вчиненні злочину.

Таким чином суд, не знаходить допустимих доказів вчинення підсудним злочину, передбаченого ст.315 ч.2 КК України, всі сумніви у досліджених доказах звертає на користь підсудного, не вбачає доведеним у його діях складу злочину, та вважає необхідним підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.315 ч.2 КК України, виправдати, на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, за відсутністю складу злочину.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ст.309 ч.1 КК України, за даним вироком, та злочинів, передбачених ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2011 р., шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднати не відбуті покарання за вироками Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2009 р. та Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.11.2010 р., остаточно визначивши покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 24.03.2011 р.

ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ст.315 ч.2 КК України, виправдати, на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, за відсутністю складу злочину.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Речовий доказ: 12,3 гр. канабісу, що зберігається в Ленінському РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на проведення експертизи в сумі 562 грн. 80 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЗКПО 25574110, р/р 31251272210005).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: