Ухвала суду № 22160302, 28.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року м. КиївК-51493/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

та заяву Прокуратури Харківської області

про приєднання до касаційної скарги

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року

у справі № 2а-30343/09/2070

за позовом Малого приватного підприємства «АТОС»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова,

Головного управління Державного казначейства України у Харківській області,

за участю Прокуратури Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми з Державного бюджету України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року, позов Малого приватного підприємства «АТОС»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі відповідач-2) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000401600/0 від 19 вересня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь МПП «АТОС»заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 74 908,00 грн. на підставі податкової декларації за липень 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь МПП «АТОС»судовий збір в розмірі 752,48 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Прокуратура Харківської області в заяві про приєднання до касаційної скарги підтримує її вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої МПП «АТОС»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4118/16/22622601 від 04 вересня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401600/0 від 19 вересня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 74 908,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) у звязку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування в липні 2008 року суми, що перевищує відємне значення червня 2008 року, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактична сплата позивачем в червні 2008 року податку на додану вартість в складі вартості товарів, отриманих від постачальників, в сумі, не меншій від задекларованої до бюджетного відшкодування в розмірі 99 000,00 грн., підтверджується вантажними митними деклараціями та банківськими виписками.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко