Рішення № 22159041, 05.03.2012, Миронівський районний суд Київської області

05.03.2012 Справа № 2/1017/90/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2012 року Миронівський районний суд Київської областів складі:

головуючого суддіЧирки С.С.

при секретарі Семерей Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Миронівського району в інтересах держави в особі комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2011 року до суду з даним позовом звернувся прокурор Миронівського району посилаючись на те, 25 вересня 2011 року біля 1 години 20 хвилин неповнолітній ОСОБА_2, не маючи посвідчення водія, керуючи автомобілем " Шкода Феліція" д.н з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 рухаючись автодорогою Київ-Луганськ в с.Яхни Миронівського району у напрямку с.Іванівка Богуславського району на 115 км + 987 м автодороги, в порушення вимог п. 2.3.б) діючих правил дорожнього руху, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; вимог п. 1.2 Правил згідно якого в Україні встановлено правосторонній рух, вимог п. 11.2 Правил, згідно якого нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини; вимог п.12.1 Правил дорожньго руху згідно якого при виборі безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним; пЛ. 10 Правил термін "узбіччя" виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташованой з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, не уважно контролював дорожню обстановку, не обрав відповідні до дорожніх умов прийоми управління автомобілем та у встановлених межах безпечну швидкість руху, що позбавило його можливості постійно контролювати рух свого автомобіля, не впорався з керуванням, з'їхав за межі дороги на узбіччя, де автомобіль під його керуванням став некерованим у звязку з чим його перевернуло на дах і викинуло на зустрічну смугу руху, після чого автомобіль став на колеса та зупинився.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля “Шкода Феліція" д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої тімяної кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 42 від 21.11.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння; перелому правої сідничної кістки, правої вертлужної западини, які згідно висновку СМЕ №42 від 21.11.2011 року відносяться до ушкоджень середньої тяжкості; забою головного мозку, субарахноідального крововиливу, садна та гематоми, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, перелому основи та склепіння черепа, забою обох лобних та правої скроневої часток головного мозку, епідурального крововиливу лівої тьмяно-потиличної ділянки, гематосинус справа, субконьюктивний крововилив садна обличчя, які ускладнились лівобічного сенсоневральною приглухістю.які згідно висновку СМЕ № 41 від 21.11.2011року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,які небезпечні для життя в момент заподіяння.

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно довідки комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»№4241 від 30.11.2011 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі охорони здоров'я у ВРІТ та центрі нейрохірургії КЗ КОР з 26.09.2011 року по 20.10.2011 року, де на його лікування було витрачено 14622 гривні 47 копійок, з яких хворим було сплачено 885 гривень 78 копійок. Таким чином різниця до сплати становить 13736 гривень 69 копійок.

Згідно довідки комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»№4241 від 30.11.2011 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі охорони здоров'я в центрі нейрохірургії КЗ КОР з 25.09.2011 року по 14.10.2011 року, де на його лікування було витрачено 6287 гривень 71 копійку, з яких хворим було сплачено 100 гривень 31 копійку. Різниця до сплати складає 6187 гривень 40 копійок.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1-законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 на користь комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» 19924 гривень 9 копійок.

В судове засідання прокурор не зявився, надав до суду заяву у якій просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав, послався на обставини викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх.

Відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги визнав повністю, просив слухати справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі ст.104 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, що стверджується копією вироку Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2011 року (а.с.8,9).

На лікування потерпілого ОСОБА_4 з 26.09.2011 року по 20.10.2011 року комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»було потрачено 14622 гривні 47 копійок, з яких хворим було сплачено 885 гривень 78 копійок. Таким чином різниця до сплати становить 13736 гривень 69 копійок.

На лікування потерпілого ОСОБА_5 з 25.09.2011 року по 14.10.2011 року комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»було потрачено 6287 гривень 71 копійку, з яких хворим було сплачено 100 гривень 31 копійку. Таким чином різниця до сплати становить 6187 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного Кодексу України видатки на фінансування лікарні здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ч.1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Ч. 2 ст.1206 ЦК України передбачено, що якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1179 ЦК України неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Ч. 2 ст.1179 ЦК України передбачено, що у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Злочин, внаслідок вчинення якого лікувальний заклад поніс витрати на лікування потерпілих, вчинено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особою неповнолітнього віку. ОСОБА_2 заробітку чи доходу не має, не має майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, а тому така шкода повинна відшкодовуватися його батьками.

Відповідач ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, що підтверджується відміткою в його паспорті. Отже він є його законним представником, а тому саме він повинен нести відповідальність за завдану його неповнолітнім сином шкоду.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та його задоволення.

Керуючись ст.ст.5,6,10,11,60,208,209,212-215,218,223 ЦПК України, ст.1206 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

позовну заяву прокурора Миронівського району в інтересах держави в особі комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»(р/р 3548001000113 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 01993701) витрати за стаціонарне лікування потерпілих від злочину в сумі 19924,09 гривень (девятнадцять тисяч девятсот двадцять чотири гривні девять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:підпис С.С. Чирка

згідно з оригіналом

Суддя: С.С. Чирка