Постанова № 22158795, 16.03.2012, Миронівський районний суд Київської області

16.03.2012 Справа № 2-а/1017/5027/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1017/5027/2012

14 березня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миронівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

У С Т А Н О В И В :

директор Миронівського районного центру зайнятості звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що з 7 липня 2010 року відповідач на підставі поданої заяви, в якій вказав, що не працює, не отримує пенсії та не зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності, отримав статус безробітного. За період з 7 липня 2010 року по 19 травня 2011 року йому була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 3686, 45 грн. В результаті ревізії фінансово-господарської діяльності було встановлено, що на час призначення та отримання допомоги відповідач був зареєстрований як фізична особа підприємець. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності мала місце за судовим рішенням 18 жовтня 2011 року. Вказані встановлені обставини свідчили про отримання відповідачем допомоги по безробіттю обманним шляхом, в зв»язку з чим йому було запропоновано повернути отриману допомогу. Оскільки в добровільному порядку кошти, отримані обманним шляхом не повернуті, позивач просив стягнути з відповідача 3686, 45 грн. отриманої допомоги по безробіттю в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги та в їх обґрунтування послалась на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Відповідач та його представник позов визнали частково. Вважають, що стягненню підлягає отримана допомога по безробіттю за період з 7 липня 2010 року по 1 жовтня 2010 року, коли державним реєстратором до ЄДР був внесений запис про судове рішення.

Представник відповідача суду пояснив, що відповідач припинив підприємницьку діяльність наприкінці 2008 року, про що у березні 2010 року повідомив податкову інспекцію. За заявою позивача 18 травня 2010 року було прийнято судове рішення, яким скасовано державну реєстрацію підприємницької діяльності відповідача. Вказане рішення було одержано державним реєстратором 1 жовтня 2010 року. Державний реєстратор зобов'язаний був не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису. Своєї вини у несвоєчасному внесенні відповідних відомостей до державного реєстру не вбачає. На підставі вказаних обставин вважає, що допомогу по безробіттю отримував не обманним шляхом.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процессу, дослідивши надані

ними документи і матеріали, всебічно та повно з»ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об»єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, установлених законом.

За змістом ч. 4 ст. 50 КАС субєкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

За ч. 1 ст. 18 Закону від 1 березня 1991 р. № 803-XII «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається, в тому числі, з районних у містах центрів зайнятості.

У ст. 19 цього Закону визначено обовязки та права державної служби зайнятості, зокрема, зазначена служба має право розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю субєкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 30 червня 2010 року звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В заяві навів обставини про те, що не зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

На підставі поданої заяви відповідач отримав статус безробітного. З 7 липня 2010 року по 19 травня 2010 року йому була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 3686, 45 грн.

З 19 травня 2010 року виплату відповідачу допомоги по безробіттю було припинено в зв»язку з невідвідуванням центру зайнятості, його з обліку знято.

Вказані обставини підтверджуються копією заяви відповідача, складеної на його ім»я персональної картки, довідкою позивача № 334/03 від 20 грудня 2011 року, витягами з наказів № НТ 100707 від 7 липня 2010 року та № НТ 110708 від 8 липня 2011 року.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності, в тому числі використання коштів Фонду загальнообов»язкового соціального страхування на випадок безробіття в Миронівському районному центрі зайнятості за 2009-2010 роки та завершений звітній період 2011 року № 24-31/58, складеному 15 грудня 2011 року контрольно-ревізійним відділом в Миронівському районі було засвідчено виявлений ревізією факт подання відповідачем недостовірних даних для одержання допомоги по безробіттю та отримання такої допомоги незаконно.

Підставою для такого висновку була довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27 жовтня 2011 року, з якої слідує, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа підприємець 23 грудня 2005 року. 1 жовтня 2010 року до Єдиного державного реєстру було внесено судове рішення про припинення його підприємницької діяльності, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності вказаної особи за судовим рішенням, що не пов»язано з її банкрутством, мала місце 18 жовтня 2011 року.

В силу ч. 2 ст. 51 ГК України порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 59 цього Кодексу суб»єкт господарювання ліквідується, в тому числі, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця передбачено ст. 49 вказаного Закону. Відповідно до викладених у ній положень суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

За вказаними процедурами для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи певний перелік документів, зокрема паспорт, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідки відповідного органу державної податкової служби та органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості. За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України встановлюється статтею 51 цього Закону, відповідно до якої Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Припинено підприємницьку діяльність відповідача постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у зв»язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Із листа Державного реєстратора від 7 березня 2012 року та наданої ним копії супровідного листа Київського окружного адміністративного суду вбачається, що рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача було надіслано державному реєстратору 28 вересня 2010 року та отримано ним 1 жовтня 2010 року. Тоді ж Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру було внесено судове рішення про припинення його підприємницької діяльності відповідача. Повідомлення про внесення відповідного запису до ЄДР було направлено відповідачу за місцем його проживання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа підприємець 23 грудня 2005 року, 1 жовтня 2010 року до Єдиного державного реєстру було внесено судове рішення про припинення його підприємницької діяльності, запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності вказаної особи, який є датою державної реєстрації припинення її підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов»язано з банкрутством, був внесений до Єдиного державного реєстру 18 жовтня 2011 року.

Відповідач не спростував тих обставин, що ним після одержання повідомлення про внесення запису про судове рішення ним не дотримано порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності згідно процедур, встановлених частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Вказані процедури він здійснив після зняття з обліку в Миронівському районному центрі зайнятості.

Встановлені обставини свідчать про те, що на час звернення за наданням статусу безробітного та в період отримання допомоги по безробіттю, який тривав з 7 липня 2010 року по 19 травня 2011 року, відповідач був зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності та зловживав своїми обов»язками при отриманні матеріального забезпечення.

Згідно п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов»язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 передбачено, що в разі, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Відповідно до довідки Миронівського районного центру зайнятості № 334/03 від 20 грудня 2011 року сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю становить 3686,45 грн.

Вказана сума коштів не була повернута відповідачем на претензію позивача № 337-27/03 від 21 грудня 2011 року, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

Посилання відповідача, якими обґрунтовані йог заперечення проти позову, не являються обґрунтованими, оскільки з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону, за якою з вказаної дати забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Припинення підприємницькою діяльності з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення не настає.

На підставі викладеного, ст. 51, 59, 60 Господарського Кодексу України, ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 2,18,19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року, ст. 46,47,49,51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», керуючись Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, ст.ст. 6, 8, 9, 17, 89, 99, 100, 158 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миронівського районного центру зайнятості (розрахунковий рахунок 37173001002118 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 22208540) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3686,45 грн. ( три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 45 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського Апеляційного адміністративного суду через Миронівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя підпис Л.О.Капшук