Рішення № 22157802, 22.02.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-714/11

РІШЕННЯ

іменем України

"22" лютого 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарях судового засідання - Попенко О.В., Сиверин Л.А.

за участю відповідача ОСОБА_1 третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2011 року представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна»звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача позивач зазначав, що 18.01.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №ML-402/014/2008. З метою забезпечення зобовязань 18.01.2008 року був укладений договір іпотеки між банком та відповідачем ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку позивачу житловий будинок АДРЕСА_1.

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняв право вимоги за даним кредитним договором від ПАТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк».

Посилаючись на те, що банк виконав всі умови кредитного договору, а ОСОБА_2 не виконує кредитні зобовязання, що дає право позивачу вимагати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, представник позивача просив звернути стягнення з ОСОБА_1 на предмет іпотеки житловий будинокАДРЕСА_1, а кошти від реалізації направити на погашення загальної заборгованості, яка в гривневому еквіваленті складає 413131,45 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, на адресу суду направив заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що кредитна заборгованість виникла не з її вини, банк не повідомляв її належним чином, про звернення стягнення на житловий будинок.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що кредитний договір був укладений з ЗАТ ОТП Банк, тому всі кредитні зобовязання повинні бути саме перед цим банком, крім того заборгованість по кредиту виникла з вини самого банку.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі слідуючого.

В судовому засіданні було встановлено, що 18 січня 2008 року між ЗАТ ОТП Банк, правонаступником усіх прав та обовязків якого є Публічне акціонерне товариство ОТП БАНК, у відповідності до ст..1 Статуту АТ ОТП Банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-402/014/2008, згідно якого позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 26096,10 швейц.франків зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.08.2019 року.

Згідно умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10 грудня 2010 року та договору відступлення права вимоги Публічне акціонерне товариство ОТП Банк відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором.

18 січня 2008 року в якості забезпечення зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що позивачем, умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

В свою чергу третя особа ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору та відповідно до розрахунку заборгованість по кредитному договору станом на 24.02.2011 року розмір заборгованості становив 26998,10 швейц.франків, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 228798,10 гривень, крім цього нарахована пеня розмір якої становить 184333,35 гривень.

За ст. 2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

За частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, ст.47 Конституції України передбачає право кожного на житло, а держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ст.48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає і житло.

В судовому засіданні було встановлено, що третя особа ОСОБА_2 дійсно допустив порушення умов укладеного з позивачем кредитного договору, що виразилося у невиконання обов`язку щодо своєчасного та повного погашення щомісячних платежів банку. Але згідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»в разі порушення основного зобовязання іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань , вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні було встановлено, що 01.10.2009 року позивачем була направлена досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, але вказана вимога була отримана третьою особою ОСОБА_2 02.10.2009 року, в своїх поясненнях останній зазначив, що відповідачу ОСОБА_1 він не повідомляв про отримання вказаної вимоги.

Таким чином оскільки позивачем не надано доказів про отримання відповідачем ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60,88,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні під час оголошення рішення, мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Ротар М.М.