Ухвала суду № 22157127, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13549/11

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Рабцуна В.М., Лисяк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Славутський покрівельний завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452301 від 14 липня 2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що тим, що Славутською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Славутський покрівельний завод" з питань дотримання правомірності декларування відємного значення з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року. За наслідками перевірки податковим органом складено акт перевірки від 24.06.2011 року № 421/23/35891363. Перевіркою було виявлено порушення ТОВ "Славутський покрівельний завод" пункту 198.6 ст. 198, пункту 201.10 ст. 201, п. 11 розділу 20 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутський покрівельний завод» безпідставно завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року в розмірі 804237 грн., та завищено суму відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) та значення р. 20.2 зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 804237 грн. На підставі висновків акту перевірки Славутською ОДПІ прийняв податкове повідомлення рішення № 0000452301 від 14 липня 2011 року, яким ТОВ "Славутський покрівельний завод" визначено суму завищення відємного значення з податку на додану вартість всього в сумі 804237 грн., та штрафні санкції в сумі 1 грн. Вважаючи висновки податкового органу неправомірними, а рішення, прийняті на їх підставі - незаконними, просили визнати податкове повідомлення-рішення нечинним та скасувати його.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Колегія суддів, заслухавши думку представників позивача, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2008 року ТОВ «Славутський покрівельний завод» зареєстроване як юридична особа. Товариство перебуває на податковому обліку в Славутській ОДПІ з 08.05.2008 року за №1176, та являється платником ПДВ, свідоцтво від 01.02.2009 року №100161650 (а.с. 6, 49).

Славутською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Славутський покрівельний завод» з питань дотримання правомірності декларування відємного значення з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки від 24.06.2011 року № 421/23/35891363 (а.с. 5-12), з якого вбачається, що перевіркою виявлено порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198, пункту 201.10 ст. 201, п. 11 розділу 20 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, внаслідок чого товариством з обмеженою відповідальністю «Славутський покрівельний завод» безпідставно завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року в розмірі 804237 грн., та завищено суму відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) та значення р. 20.2 зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 804237 грн.

На підставі акту перевірки Славутською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000452301 від 14 липня 2011 року (а.с. 18), яким позивачу визначено суму завищення відємного значення з податку на додану вартість всього в розмірі 804237 грн., крім того нараховано штрафні санкції в сумі 1 грн. За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення №0000452301 було залишено без змін, а скарги ТОВ «Славутський покрівельний завод» - без задоволення (а.с. 26-31).

Висновки акту перевірки мотивовано тим, що, на думку податкового органу, перевіркою поданої декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року № 9003354501 від 18.05.2011 року ТОВ «Славутський покрівельний завод» та копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлено, до складу податкового кредиту (в реєстрі отриманих податкових накладних за порядковим номером 93) підприємством віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 804236, 60 грн., за податковою накладною № 4010825 від 21.04.2011 року на загальну суму 4825120 грн., по контрагенту ПП «Лукойл Україна».

Перевіркою інформації Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкова накладна № 4010825 від 21.04.2011 року по контрагенту ПП «Лукойл Україна» на суму 4825420 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 804236,67 грн., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.04.2011 року. До декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, ТОВ «Славутський покрівельний завод» не подав.

Судом першої інстанції було встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Славутський покрівельний завод» та підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» уклали між собою договір поставки нафтопродуктів № 228 від 01 січня 2011 року (а.с. 35-37). В подальшому ТОВ «Славутський покрівельний завод» платіжним дорученням № 666 від 07 квітня 2011 року на підставі рахунку перерахувало постачальнику - підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» 4825420 грн., як оплату за бітум в тому числі податок на додану вартість в сумі 804236,67 грн. (а.с. 34)

На вимогу покупця - ТОВ «Славутський покрівельний завод», постачальник - підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» надав ТОВ «Славутський покрівельний завод» податкову накладну № 4010825 від 21.04.2011 року (а.с. 33), на загальну суму 4825420 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 804236,67 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що платник податку на додану вартість зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну заповненою за правилами встановленими ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Інформація яка обовязково повинна зазначатися у податковій накладній визначена пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

На виконання вказаної норми ДПА України своїм наказом № 969 від 21.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 затвердила форми Податкової накладної та Порядку її заповнення.

ТОВ «Славутський покрівельний завод», отримавши від підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» податкову накладну № 4010825 від 21.04.2011 року внесло її в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року (а.с. 63-67), а суму податку на додану вартість віднесло до податкового кредиту за квітень 2011 року, що було задекларовано податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року (а.с. 60-61).

Згідно із пунктами 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг), що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відтак, право платника податків на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при поставці замовленого товару може виникнути за умови придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та отримання від постачальника належно оформленої податкової накладної без порушення вимог.

Пунктами 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обовязку включення суми податку додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобовязань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

До декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року заяву про порушення постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, з копіями розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, ТОВ «Славутський покрівельний завод» не подав.

Податкова накладна № 4010825 від 21.04.2011 року підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» на суму 4825420 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 804236,67 грн., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.04.2011 року (а.с. 48).

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про помилковість висновку Славутської ОДПІ, неправомірність оскаржуваного рішення, і, як наслідок - наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.