Рішення № 22155570, 02.03.2012, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №2301|47|12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2012 року Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Терещенко Н.І.

при секретарі Руденко В.М.

з участю прокурораКоваленко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ватутіне справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»в особі Катеринопільського ВВ КП ЧОО БТІ, Ватутіська міська рада про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності,-

встановив:

Звенигородський міжрайонний прокурор в судовому засіданні частково змінив свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір дарування від 17.06.2011 року та додаткового договору до Договору дарування 11/100 частин комплексу нежитлових будівель і споруд від 12.07.2011 року, а саме нежиле приміщення мийки «а1», загальною площею 111,8 кв.м., висотою 4,10 м, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов*язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11/100 частин комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме нежиле приміщення мийки «а1»загальною площею 111,8 кв. м., висотою 4,10 м., отриманих за договором дарування; стягнути з відповідачів в солідарному порядку судовий збір в розмірі 777 гривень 05 копійок, посилаючись на те, що Ватутінським міським судом Черкаської області 27.10.2009 року ухвалено рішення по справі № 2-426/09, яким визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно забудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 а саме: реконструйовану частину нежитлової будівлі приміщення розміром 9,30 м. на 6,29 м. до якого виконано добудови розміром 6,29 м. на 4.09 м., 6,29 м. на 1,84 м. та на побутове приміщення розміром 4,09 м. на 4,01 м., загальною вартістю 78293 гривень. 24.03.2011 року Звенигородським міжрайонним прокурором винесено апеляційну скаргу на рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року до Апеляційного суду Черкаської області. В даній апеляційній скарзі прокурором поставлено питання про скасування рішення Ватутінського міського суду та закриття провадження по справі, яка б мала розглядатися в господарському суді. 25.05.2011 року апеляційний суд Черкаської області апеляційну скаргу Звенигородського міжрайонного прокурора задовільнив частково, рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року скасував та ухвалив нове рішення у справі, яким відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно.

Апеляційний суд черкаської області, ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги та ухвалюючи нове рішення у справі, не вирішив відповідно до ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання рішення. У зв*язку з цим та на виконання завдання прокуратури області Звенигородським міжрайонним прокурором проведено додаткові перевірки з метою встановлення власника спірного майна з метою додаткових цивільно-правових заходів, зокрема подання про поворот виконання рішення, про передачу майна комунальної чи державної власності, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання угод недійсними чи витребування майна. В результатіт проведено перевірки встановлено, що згідно до інформації Катеринопільського відділку КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»11/100 частина комплексу нежитлових будівель і споруд за адресою Черкаська область АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за гр. ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.06.2011 року та додаткового договору до Договору дарування 11/100 частин комплексу нежитлових будівель і споруд від 12.07.2011 року. Зі змісту вказаного договору дарування та додаткового договору до договору дарування вбачається, що на момент дарування комплекс нежитлових будівель і споруд належав 5/100 частин дарувальнику ОСОБА_1 та 6/100 частин дарувальнику ОСОБА_2, а всього 11/100 частин на праві власності. Відчужена частина нежилового приміщення належала дарувальникам на підставі рішення ватутінського міського суду Черкаської області від 27.10.2009 року по справі за № 2-426/09, ОСОБА_2 на підставі рішення Ватутінського міського суду від 28.03.2008 року по справі № 2-88/08, ОСОБА_1 договору купівлі-продажу посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу 29.05.2007 року за реєстром № 2630, зареєстрованих в реєстрі прав на нерухоме майно реєстраційним номером 18060108 в книзі 1 запис 469, що підтверджується витягом про реєстрацію права на нерухоме майно, виданого Катеринопільським ВП Черкаського ЧОО БТІ 04.01.2010 року № 24973356. Відповідно до відомостей викладених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Катеринопільським ВВКП ЧО БТІ 15.06.2011 року № 30308142, вартість частини нерухомого приміщення, що відчужується, з урахуванням індексів вартості нерухомого майна, становить 77705 гривень.Рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року, яке стало підставою виникнення права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно у гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2 було скасоване як незаконне, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинне будівництво ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В даному випадку незаконність набуття права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно забудовані будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, встановлена судом.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов*язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. В зв*язку з тим, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на самовільно збудовані будівлі за адресою: АДРЕСА_1, отримано незаконно, договір дарування та додатковий договір до договору дарування цього самочинно забудованого нерухомого майна слід визнати недійсним.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчинили самочинне будівництво нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які стали предметом вищевказаного договору дарування, то відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України вони не набули право власності на них, тому самочинно збудовані будівлі не можуть бути предметом договору дарування. За таких обставин оспорюваний договір дарування слід визнати недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України із застосуванням правових наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, оскільки він укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки сторони мали намір обійти встановлений чинним законодавством порядок здійснення будівництва об*єктів містобудування, прийняття їх в експлуатацію та набуття на них права власності, уникнути пов*язаних з цим виплат на користь бюджету, зокрема участі в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ватутіне, обійти встановлений чинним законодавством порядок врегулювання самочинного будівництва.

Одним із наслідків визнання недійсним оспорюваного договору дарування являється скасування державної реєстрації та витягу про реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_3 11/100 частини комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1

Представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області на розгляд справи не з*явився, надіслав в суд заяву в якій просить розглянути справу в його відсутності та надіслав в суд заяву, в якій зазначив, позовні вимоги Звенигородського міжрайонного прокурора підтримує, посилаючись на те, що об*єкт будівництва побудований (реконструйований) відповідачем, а в подальшому подарований, є об*єктом самочинного будівництва. Для подальшої законної експлуатації даного об*єкта необхідно здати його в експлуатацію. Для прийняття в експлуатацію об*єкта нерухомості, якщо він відповідає вимогам п. 1.1 Порядку № 91 та будівельні роботи проведені без порушень державних будівельних норм, стандартів і правил, відповідачам необхідно подати заяву про прийняття в експлуатацію об*єкта, а також документацію відповідно до п. 3.2 вказаного Порядку № 91. Самочинно збудовані нежилі приміщення по вул. Транспортна, 4 м. Ватутіне в експлуатацію прийняті не були.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на розгляд справи не з*явилися, подали до суду заяви в яких просять справу розглядати без їх участі, з позовними вимогами згідні повністю.

Представник третьої особи Ватутінської міської ради частково змінений позов Звенигородського міжрайонного прокурора визнав повністю і пояснив, що дійсно ОСОБА_1, ОСОБА_4 вчинили самочинне будівництво нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які стали предметом договору дарування, але відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особи які здійснили самочинне будівництво нерухомого майна, не набувають право власності на нього, отже вони не набули право власності на самочинне будівництво нежитлових приміщень, тому самочинно збудовані будівлі не можуть бути предметом договору дарування. За таких обставин оспорюваний договір дарування слід визнати недійсним.

Представник третьої особи КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»на розгляд справи не з*явився, надіслав в суд заяву в якій просить справу слухати в його відсутності та надіслав заперечення в якому просить суд відмовити Звенигородському міжрайонному прокурору в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області в задоволенні позову в частині зобов*язати Катеринопільський відділок КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»скасувати державну реєстрацію та витяг про реєстрацію права власності № 30716067, виданий 22.07.2011 року ОСОБА_3 на 11/100 частини комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований на підставі договору дарування від 17.06.2011 року та додаткового договору до договору дарування від 12.07.2011 року, посилаючись на те, що відносини, пов*язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майна всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року № 1952-1У, що визначено ст. 1 цього закону. Відповідно до п.7 ст. 3 КАС України БТІ є суб*єктом владних повноважень. Аналіз суб*єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб*єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб*єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Статею 50 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб*єкт владних повноважень, якщо інше не встановлене законом. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС суб*єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб*єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. З огляду на вищевикладене Звенигородським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області заявлено вимогу до суб*єкта владних повноважень КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації», яке виконує на основі законодавства делеговані повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов*язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а відтак даний спір відноситься до публічно-правових та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, спори щодо зобов*язання БТІ вчинити будь-які дії в частині державної реєстрації права власності відносяться до адміністративних спорів та повинні слухатися в судах відповідної компетенції, тому відкривши провадження у справі судом порушено ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме предметну підсудність. В даному випадку питання визнання договору дарування недійсним слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а питання щодо зобов*язання БТІ вчинити будь-які дії в частині державної реєстрації права власності розглядаються за правилами адміністративного судочинства в судах відповідної компетенції.

Суд, заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне частково змінений заявлений позов Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»в особі Катеринопільського ВВ КП ЧОО БТІ, Ватутіська міська рада про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, задовільнити повністю. Частково змінені вимоги Звенигородського міжрайонного прокурора законні, обгрунтовані і в судовому засіданні доведені.

В судовому засіданні було встановлено, що Ватутінським міським судом Черкаської області 27.10.2009 року ухвалено рішення по справі № 2-426/09, яким визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно забудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 а саме: реконструйовану частину нежитлової будівлі приміщення розміром 9,30 м. на 6,29 м. до якого виконано добудови розміром 6,29 м. на 4.09 м., 6,29 м. на 1,84 м. та на побутове приміщення розміром 4,09 м. на 4,01 м., загальною вартістю 78293 гривень.

24.03.2011 року Звенигородським міжрайонним прокурором винесено апеляційну скаргу на рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року до апеляційного суду Черкаської області. В даній апеляційній скарзі прокурором поставлено питання про скасування рішення Ватутінського міського суду та закриття провадження по справі, яка б мала розглядатися в господарському суді.

25.05.2011 року апеляційний суд Черкаської області ухвалив апеляційну скаргу Звенигородського міжрайонного прокурора задовільнити частково, рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно, що підтверджується рішенням від 25.05.2011 року (а.с.).

Апеляційний суд черкаської області, ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги та ухвалюючи нове рішення у справі, не вирішив відповідно до ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання рішення. У зв*язку з цим та на виконання завдання прокуратури області Звенигородським міжрайонним прокурором проведено додаткові перевірки з метою встановлення власника спірного майна з метою додаткових цивільно-правових заходів, зокрема подання про поворот виконання рішення, про передачу майна комунальної чи державної власності, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання угод недійсними чи витребування майна. В результаті проведеної перевірки встановлено, що згідно до інформації Катеринопільського відділку КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»11/100 частина комплексу нежитлових будівель і споруд за адресою Черкаська область АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за гр. ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.06.2011 року (а.с.8-10) та додаткового договору до Договору дарування (а.с.4) 11/100 частин комплексу нежитлових будівель і споруд від 12.07.2011 року. Зі змісту вказаного договору дарування та додаткового договору до договору дарування вбачається, що на момент дарування комплекс нежитлових будівель і споруд належав 5/100 частин дарувальнику ОСОБА_1 та 6/100 частин дарувальнику ОСОБА_2, а всього 11/100 частин на праві власності. Відчужена частина нежилого приміщення належала дарувальникам на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27.10.2009 року по справі за № 2-426/09, ОСОБА_2 на підставі рішення Ватутінського міського суду від 28.03.2008 року по справі № 2-88/08, ОСОБА_1 договору купівлі-продажу (а.с.13) посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу 29.05.2007 року за реєстром № 2630, зареєстрованих в реєстрі прав на нерухоме майно реєстраційним номером 18060108 в книзі 1 запис 469, що підтверджується витягом про реєстрацію права на нерухоме майно, виданого Катеринопільським ВП Черкаського ЧОО БТІ 04.01.2010 року № 24973356 (а.с.12). Відповідно до відомостей викладених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Катеринопільським ВВКП ЧО БТІ 15.06.2011 року № 30308142, вартість частини нерухомого приміщення, що відчужується, з урахуванням індексів вартості нерухомого майна, становить 77705 гривень. Рішення Ватутінського міського суду від 27.10.2009 року, яке стало підставою виникнення права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно у гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2 25.05.2011 року апеляційним судом Черкаської області скасоване як незаконне, ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинне будівництво ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В даному випадку незаконність набуття права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно забудовані будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, встановлена судом.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов*язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. В зв*язку з тим, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на самовільно збудовані будівлі за адресою: АДРЕСА_1, отримано незаконно, договір дарування та додатковий договір до договору дарування цього самочинно забудованого нерухомого майна слід визнати недійсним.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчинили самочинне будівництво нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які стали предметом вищевказаного договору дарування, то відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України вони не набули право власності на них, тому самочинно збудовані будівлі не можуть бути предметом договору дарування. За таких обставин оспорюваний договір дарування слід визнати недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України із застосуванням правових наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, оскільки він укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки сторони мали намір обійти встановлений чинним законодавством порядок здійснення будівництва об*єктів містобудування, прийняття їх в експлуатацію та набуття на них права власності, уникнути пов*язаних з цим виплат на користь бюджету, зокрема участі в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ватутіне, обійти встановлений чинним законодавством порядок врегулювання самочинного будівництва.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне договір дарування від 17.06.2011 року та додатковий договір до договору дарування 11/100 частин комплексу нежитлових будівель і споруд від 12.07.2011 року, а саме нежиле приміщення мийки «а1», загальною площею 111,8 кв.м., висотою 4,10 м., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати недійсним, зобов*язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11/100 частин комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме нежиле приміщення мийки «а1» загальною площею 111.8 кв. м. , висотою 4,10 м., отриманих за договором дарування. Стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь держави код ЄДРПОУ суду 2623985 УДК в м. Ватутіне, Код за ЄДРПОУ 22809073 ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 р/р 31215206700005 код класифікаційних доходів бюджету 22030001 судовий збір в сумі 777 гривень 05 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 216 ЦК України суд, -

в и р і ш и в:

частково змінені позовні вимоги Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа КП «Черкаське обласне об*єднане бюро технічної інвентаризації»в особі Катеринопільського ВВ КП ЧОО БТІ, Ватутіська міська рада про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, задовільнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування від 17.06.2011 року та додатковий договір до договору дарування 11/100 частин комплексу нежитлових будівель і споруд від 12.07.2011 року, а саме нежиле приміщення мийки «а1», загальною площею 111,8 кв.м., висотою 4,10 м., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зобов*язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11/100 частин комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме нежиле приміщення мийки «а1»загальною площею 111.8 кв. м. , висотою 4,10 м., отриманих за договором дарування.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь держави код ЄДРПОУ суду 2623985 УДК в м. Ватутіне, Код за ЄДРПОУ 22809073 ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 р/р 31215206700005 код класифікаційних доходів бюджету 22030001 судовий збір в сумі 777 (сімсот сімдесят сім) гривень 05 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Н.І.Терещенко