Рішення № 22154019, 14.03.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-39/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Матійчук Г. О.,

при секретарі Шишкарьова М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки та приєднаною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ВАТ “Кредитпромбанк” (після зміни найменування ПАТ) 18.08.2009 року звернувся до суду з зазначеним позовом, уточненим в судовому засіданні, в якому просить стягнути з відповідачів 899481,35 євро заборгованості за кредитним договором № 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р., обґрунтовуючи це тим, що відповідач ОСОБА_1, згідно укладеного кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту, плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості та нарахування штрафних санкцій (пені), які підлягають солідарному стягненню з відповідачів, оскільки ОСОБА_2 являється поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов зазначеного кредитного договору, а також стягнути судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою, уточненою в судовому засіданні, до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, посилаючись на те, що вона дійсно 31.05.2006 р. підписала зі своєї сторони підготовлені банком примірники договору №49.4/48/06-Z про надання їй споживчого кредиту у розмірі 650 000,00 євро, який планувала використати на власні потреби та потреби родини; крім того для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, того ж дня уклала з ВАТ «Кредитпромбанк» три іпотечних договори: №49.8/48/380/06, №49.8/48/381/06, №49.8/48/382/06, згідно яких передала в іпотеку банку три земельних ділянки, які є її власністю; зі сторони ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» ці документи підписано не було з причини відсутності керівництва та було залишено в банку для перевірки та підпису керівництвом; віповідно грошові кошти, передбачені кредитним договором №49.4/48/06-Z, з каси банку їй також не видавалися. Через декілька днів їй стало відомо, що зазначений кредитний договір ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» був підписаний 01.06.2006 p., а вся сума кредиту за цим договором та документи були видані її чоловіку - ОСОБА_2, з яким банк 31.05.2006 p. уклав по ньому договір поруки. В свою чергу, ОСОБА_2 отримані від банку гроші їй не передав, а використав на свій розсуд на власні потреби - погашення заборгованості по іншому кредиту, розміщення їх на депозитному рахунку в банку та обслуговування отриманого кредиту шляхом сплати процентів згідно графіку платежів. За таких обставин вона попередила свого чоловіка та банк, що відмовляється сплачувати проценти та повертати отриманий чоловіком кредит, на що її запевнили, що все гаразд, оскільки чоловік є поручителем по кредиту, виконує умови договору, а також несе зобов»язання по його поверненню банку. Зазначає, що протягом трьох років не мала на руках документів та не сплачувала грошей банку по цьому кредиту, тому не вважає себе пов»язаною з ВАТ «Кредитпромбанк» жодними документами по кредитному договору та просить: визнати Кредитний договір №49.4/48/06-Z, укладений 31 травня 2006 року ВАТ «Кредитпромбанк» з ОСОБА_1 недійсним в частині позичальника - ОСОБА_1, та визнати позичальником за цим договором ОСОБА_2; визнати недійсним іпотечний договір № 49.8/48/380/06, укладений 31 травня 2006 року ВАТ «Кредитпромбанк» з ОСОБА_1; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону відчуження земельної ділянки, накладену 31.05.2006 р. в зв'язку з посвідченням іпотечного договору № 49.8/48/380/06; зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» передати ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201479, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2649 від 26.04.2006 p., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №32900233; визнати недійсним іпотечний договір №49.8/48/382/06, укладений 31 травня 2006 року ВАТ «Кредитпромбанк» з ОСОБА_1; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону відчуження земельної ділянки, накладену 31.05.2006 р. в зв'язку з посвідченням іпотечного договору №49.8/48/382/06; зобов'язати ПАТ «Кредитпромбанк» передати ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №584490, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 345 від 03.02.2006p., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №32900027 та покласти на ПАТ «Кредитпромбанк» судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2009 року було об»єднано справу за позовом, уточненим в судовому засіданні, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки з первісним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 31 травня 2006 року, між ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49.4/48/06-Z, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 650 000,00 євро, під 13,5% річних, з кінцевим терміном повернення 30.05.2011 р. На забезпечення зазначеного кредитного договору між Банком та ОСОБА_1 було укладено три іпотечних договори: №49.8/48/380/06, №49.8/48/381/06, №49.8/48/381/06, згідно яких вона передала в іпотеку Банку три земельних ділянки, які є її власністю; крім того, 31 травня 2006 року, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 49.4/48/06-Z Банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки, згідно якого він солідарно та повно відповідає перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_1 Просять визнати зазначений кредитний договір недійсним; визнати договір поруки від 31 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» недійсним; визнати договір іпотеки №49.8/48/380/06 від 31 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк» недійсним; визнати договір іпотеки №49.8/48/382/06 від 31 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк» недійсним та покласти на ПАТ «Кредитпромбанк» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, оскільки кредит надано в іноземній валюті, а банк не отримав індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу; а, по-друге, що наявність у банку банківської ліцензії та дозволу на право здійснення операцій із валютними цінностями, виданих НБУ, не є достатньою підставою для здійснення банком валютних операцій, зазначивши, що недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Представник позивача за первісним позовом - ПАТ «Кредитпромбанк» надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду не заперечував.

Інші учасники судового розгляду до суду не з»явились про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в установленому законом порядку, тому суд, враховуючи думку представника позивача - ПАТ «Кредитпромбанк», вважає за можливе провести заочний розгляд справи у їхню відсутність, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічної та приєднаної позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2006 р. між позивачем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк”, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 647643 та витягом із Статуту від 22.03.10 № 7317/08-б.б.-08.1 ПАТ “Кредитпромбанк” (т.2,а.с.32,33), та відповідачем ОСОБА_1 (відповідач 1) укладено кредитний договір № 49.4/48/06-Z (в подальшому Договір), згідно п.1.1. якого Банк надає Відповідачу 1 кредит на споживчі цілі у сумі 650000 євро, під 13,5 % річних, терміном до 30 травня 2011 року, а Відповідач1 зобов'язався сплачувати проценти, згідно з п.3.3 Кредитного договору, та щомісяця частково погашати заборгованість за кредитом, згідно з п. 3.1 Кредитного договору у період з1-го до10-го числа кожного календарного місяця (т.1, а.с.7-9).

Позивач належним чином виконав свої зобов»язання за Договором, що підтверджується заявою про видачу готівки № 3_23 від 01.07.2006 р.(а.с.24).

Для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, 31.05.2006 р. сторони уклали три іпотечних договори: №49.8/48/380/06, №49.8/48/381/06, №49.8/48/382/06, згідно яких ОСОБА_1 передала в іпотеку банку три земельних ділянки, які є її власністю (т.1, а.с.94-105).

31 травня 2006 року між Позивачем та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2) було укладено договір поруки до Кредитного договору (надалі - Договір поруки). Згідно пункту 1.1 та пункту 1.3 Договору поруки Відповідач 2 зобов'язується солідарно відповідати перед Позивачем в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і Відповідач 1 (т.1, а.с.11-12). У разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором, Відповідач 1, згідно з п. 3.17. Кредитного договору, зобов'язаний достроково погасити всю суму заборгованості за Кредитним договором, а Позивач, згідно з п. 4.2, п. 4.3 Кредитного договору, має право у разі недотримання Відповідачем умов Кредитного договору вимагати дострокового повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних Позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору. Крім того, за невиконання зобов'язань за Кредитним договором Відповідач 1 зобов'язаний сплатити пеню на підставі п. 3.8 Кредитного договору та з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України, щодо спеціальної позовної давності. Згідно з п. 3.8. Кредитного договору, Відповідач 1, за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, взяв на себе зобов'язання сплачувати Позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченого платежу.

31 травня 2006 року між Відповідачем 1- ОСОБА_1 та Банком укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р. в якій п.3.1. Кредитного договору було викладено в новій редакції - із зазначенням графіку погашення заборгованості (т.1, а.с.10).

Свої зобов'язання щодо сплати процентів та часткового повернення кредиту Відповідач 1 систематично не виконував, що підтверджується: випискою з рахунку №НОМЕР_1, №НОМЕР_2 - простроченої заборгованості з часткового погашення кредиту; випискою з рахунку №НОМЕР_3- простроченої заборгованості зі сплати процентів (т.1, а.с.13-15).

У відповідності до вимог чинного законодавства України Відповідачам 12.03.09 року було надіслано лист №8782/49.4.5.2-1931-49.66 з вимогою дострокового повернення кредиту із строком погашення заборгованості до 11.04.2009 року. Відповідач 1 та Відповідач 2 на вимогу не прореагували, умови договору не виконали, оскільки не повернули кредит та не сплатили проценти. Позивач повторно 26.06.09 року надіслав лист №20389/49.4.5.2-8492-49.66 з вимогою дострокового повернення кредиту із строком погашення заборгованості до 26.07.2009 року (т.1, а.с.16-23).

Станом на 22.07.09 року загальна сума боргу та пені за Кредитним договором, згідно розрахунку заборгованості №22866/49.4.5.2-8070-49 від 22.07.09, становить 804 296,93 євро, у тому числі:650000,00 євро сума заборгованості за кредитом; 72834,61 євро - сума заборгованості за відсотками; 81462,32 євро - загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредиту і сплати процентів. 15.03. 2010 року Банк уточнив свої позовні вимоги, збільшивши їх розмір, та просив стягнути з відповідачів 899481,35 євро заборгованості за Кредитним договором № 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р., з яких: 650 000,00 євро сума заборгованості за кредитом; 132065,85 євро сума заборгованості за відсотками; 117415,50 євро загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків (т.1, а.с.163-172).

01.03.2011 року ухвалою суду по справі було призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу, оскільки відповідачі не визнають вказану позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог заборгованість за Кредитним договором № 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р. в сумі 899481,35 євро та вважають, що вона не може перевищувати 303600,31 євро, однак відповідач 1 витрати на проведення експертизи не оплатила у зв»язку з чим експертиза проведена не була.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, слід зазначити, що ч. 2 вказаної статті наголошує, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Тому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з цим, згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобовязань. Частина 2 ст. 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором поруки.

Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем 1 кредитного договору, договором поруки, укладеним з відповідачем 2 та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.

Під час розгляду справи судом між сторонами було досягнуто домовленості про надання ОСОБА_2 дозволу на продаж земельної ділянки площею 1,5962 га, що знаходиться за адресою: Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, кадастровий № 3222484001:02:002:0103, яка була предметом іпотеки за договором іпотеки земельної ділянки №49.8/48/381/06 від 31.05.2006 pоку, для часткового погашення заборгованості по кредитному договору №49.4/48/06-Z від 16.03.2011 p.; вказана земельна ділянка була продана ОСОБА_2 з дозволу ПАТ «Кредитпромбанк» (т.4, а.с.36-37) та кошти в сумі 70272,32 євро внесені ОСОБА_1 на рахунок Банку, що підтверджується квитанцією № 1680 2 від 16.03.2011 р. (т.4, а.с.30).

За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідачів зобовязання перед позивачем не виконано, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобовязання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме: в сумі 829209,03 євро (899481,35 євро - 70272,32 євро).

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідачів, згідно із діючою на час звернення до суду ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню в рівних долях 1700,00 грн. у відшкодування судового збору та 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Разом з тим зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач 1 кредитних коштів не отримувала, суду не надано; із заявою про призначення почеркознавчої експертизи до суду не зверталась, а також спростовується укладеною в подальшому 31 травня 2006 року між Відповідачем 1 та Банком Додатковою угодою №1 до Кредитного договору 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р. (т.1, а.с.10) та приєднаним позовом, в якому відповідач 1 зазначає, що 31 травня 2006 року, між нею та Банком було укладено Кредитний договір № 49.4/48/06-Z, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 650 000,00 євро, під 13,5% річних, з кінцевим терміном повернення 30.05.2011 р.

Приєднаний позов також є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню, оскільки основним законодавчим актом, що регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій із валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету. У ВАТ «Кредитпромбанк» наявна як Банківська ліцензія № 174 (т.1, а.с.121), так і Дозвіл № 174-2 (т.1, а.с.122,123).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 614, 615, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 829209 (вісімсот двадцять дев»ять тисяч двісті дев»ять) євро 03 центи, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 8645345 (вісім мільйонів шістсот сорок п»ять тисяч триста сорок п»ять) грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором № 49.4/48/06-Z від 31.05.2006 р.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору та 30 (тридцять),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тобто: по 850 (вісімсот п»ятдесят) грн. у відшкодування судового збору та по 15 (п»ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки відмовити.

В задоволенні приєднаної позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

СуддяМатійчук Г. О.