Постанова № 22135002, 21.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.03.12Справа №2а-421/12/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: судді Дудкіної Т.М.;

за участю секретаря Прокопенко О.О.,

за участю представників:

відповідача (Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя) -

Андрющенко Т.Б.,

відповідача (Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі) Дровосекової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення 12320,27 грн.

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, про: визнання дій Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя по утриманню податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн. неправомірними; зобовязання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (код ЄДРПОУ 23895637, м. Севастополь, 99011, вул. Балаклавська, 8, повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя незаконно утриману з ОСОБА_3, суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн.; стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_3, незаконно утриманої з неї суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Територіальним управлінням державної судової адміністрації м. Севастополя, з сум щомісячного грошового утримання позивачки за період з лютого по грудень 2011 року безпідставно утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн.

Відповідач Територіальне управління державної судової адміністрації м. Севастополя, надав суду письмові заперечення проти позову, у яких з заявленими вимогами не погодився, зазначив: перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, встановлено статтею 165 розділу ІV Податкового кодексу України; доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів, визначених статтею 165 Податкового кодексу України, у звязку з чим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, надав суду письмові заперечення проти позову, у яких з заявленими вимогами не погодився, зазначив, що права та інтереси позивачки не порушував.

05.03.2012 від позивачки до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Представники відповідачів у судовому засіданні 21.03.2012 проти позову заперечували, просили у позові відмовити.

Вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з записами у трудовій книжці, ОСОБА_3 з 26.06.1990 по теперішній час займає посаду голови Гагарінського районного суду м. Севастополя /а.с.8-12/.

Згідно з довідкою Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя від 15.02.2012, за вих. №238/3-55, позивачці з березня 2002 року по грудень 2011 року проводилось нарахування та виплата щомісячного грошового утримання працюючого судді /а.с.6/.

Згідно з довідкою Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя від 07.02.2012, за вих. №195/3-55, позивачці за період з січня 2011 року по листопад 2011 року нараховано та сплачено грошового утримання працюючого судді у розмірі 79394,35 грн., з якого утримано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн. /а.с.7/.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI з наступними змінами (далі - Закон) суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі; судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Як вбачається зі змісту Закону, у ньому розрізняється правове становище судді, який здійснює правосуддя, та судді у відставці. У статті 138 Закону передбачено підстави набуття суддею у відставці права на пенсію або на щомісячне довічне грошове утримання.

Положення частин першої, другої, третьої, четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року N 2862-XII з наступними змінами, Закон, Постанова Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 3 вересня 2005 року N 865 з наступними змінами містять приписи щодо винагороди, матеріального і соціального забезпечення суддів, в тому числі щомісячного грошового утримання.

Особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді. Виходячи з системного аналізу положень Закону це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу.

Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).

Податковим кодексом України (далі Кодекс) передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання (підпункт "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Аналіз наведених положень Кодексу, Закону та зазначеної позиції Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою.

Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 11 березня 2010 року N 7-рп/2010, окреме фінансування кожного суду загальної юрисдикції та Конституційного Суду України забезпечує умови для конституційних гарантій їх самостійності та незалежності суддів при здійсненні правосуддя, оскільки унеможливлює негативний вплив на них через механізми виділення та розподілення належних їм відповідно до закону коштів Державного бюджету України; таке фінансування повинне забезпечуватися державою виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини, абзац другий пункту 1 резолютивної частини).

Фінансування судів включає також фінансування діяльності суддів, яке повинне забезпечуватися державою виключно з Державного бюджету України. За частиною п'ятою статті 138 Закону щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, відмінність щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці полягає у тому, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 138 Закону).

Пенсійний фонд України є уповноваженим державою органом, зокрема, щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (абзац восьмий підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 6 квітня 2011 року N 384).

З огляду на вказані вище положення законодавства Конституційний суд України у рішенні від 14.12.2011, № 18-рп/2011 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України") дійшов висновку, що поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивачки, відповідачі суду не надали.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Постанова складена у повному обсязі 26.03.2012.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 26265115) по утриманню з ОСОБА_3 (99033, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з щомісячного довічного грошового утримання за період січень листопад 2011 року, податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн., протиправними.

Зобовязати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 26265115) незаконно утриману з ОСОБА_3 (99033, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), суму податку з доходів фізичних осіб з щомісячного довічного грошового утримання за період січень листопад 2011 року, у розмірі 12320,27 грн. (дванадцять тисяч триста двадцять грн. 27 коп.).

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 26265115) на користь ОСОБА_3 (99033, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно утриману з щомісячного довічного грошового утримання за період січень листопад 2011 року, суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12320,27 грн. (дванадцять тисяч триста двадцять грн. 27 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна