Постанова № 22134941, 15.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/549/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЖурбіЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/549/2012

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

доДержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від22.08.2011 №0002311720 та від22.08.2011 №0002321720, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (даліФОПОСОБА_2) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (даліДПІ у м.Чернігові) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від22.08.2011 №0002311720, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 19068,48грн.

від22.08.2011 №0002321720, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 22843,00грн. (за основним платежем 17866,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4977,00грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОПОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з01.07.2008 по31.03.2011 (Акт від10.08.2011 №1876/17/НОМЕР_3), якою встановлені порушення на підставі яких донараховано податок на доходи фізичних осіб та ПДВ, в результаті чого прийняті податкові повідомлення-рішення від22.08.2011 №0002311720 та від22.08.2011 №0002321720, з якими позивач не може погодитись.

При цьому, позивач наголосив, що знайшовши помилку у звіті платника єдиного податку за 1квартал 2011року, 28.04.2011 подав уточнюючий звіт платника єдиного податку за 1квартал 2011року та заяву від28.04.2011 про проведення документальної перевірки господарської діяльності за 1квартал 2011року, що була написана ним на вимогу інспектора ДПІ у м.Чернігові, оскільки в іншому випадку, за словами інспектора, такий уточнюючий звіт не буде прийнятий. Крім того, звернувши увагу, що відповідачем проведена перевірка згідно поданої позивачем заяви від28.04.2011 за значно більший період з01.07.2008 по31.03.2011.

Так, позивач зазначив, що враховуючи виявлення перевищення граничного розміру річної виручки від реалізації товарів у 2010році, яке зазначено в Акті перевірки, він фізично не міг вчасно подавати декларацію про доходи з фізичних осіб, самостійно визначати дохід та витрати за даний період і нараховувати податок на дохід, оскільки перебував у 2010році на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок. Тому, на думку позивача, в Акті перевірки невірно визначено його реальний дохід та витрати за 1квартал 2011року (дохід у сумі 83682,97грн., витрати у сумі 75808,07грн.) (а.с.6), що підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками. Окрім цього, з твердженням зазначеним в Акті перевірки про те, що ФОПОСОБА_2 в ході перевірки не надала документального підтвердження факту отримання податкових накладних від контрагентів в тому періоді, коли відобразила їх у складі податкового кредиту звітного періоду, позивач не може погодитись, оскільки суми були зараховані в наступних звітних податкових періодах з причин неможливості зарахувати їх в періоді виписки податкових накладних, у звязку з надсиланням їх контрагентами поштою із запізненням. Таким чином, позивач вважає, що ним були правомірно включені до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку по отриманим від контрагентів податковим накладним із запізненням, тому донарахування відповідачем ПДВ вважає неправомірним.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки зазначені ДПІ у м.Чернігові в Акті перевірки від10.08.2011 №1876/17/НОМЕР_3 є протиправними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від22.08.2011 №0002311720 та від22.08.2011 №0002321720 неправомірними та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову та додаткові письмові пояснення представник відповідача зазначив, що позивачем було виявлено помилку в поданому до ДПІу м.Чернігові звіті платника єдиного податку за 1квартал 2011року, а оскільки окремої форми уточнюючого звіту по єдиному податку не передбачено, ФОПОСОБА_2 було подано разом з таким звітом заяву від28.04.2011 про проведення документальної перевірки господарської діяльності за 1квартал 2011року. Так, відповідач зазначив, що оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності позивач здійснював на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку та ПДВ, а в ході перевірки встановлено перевищення граничного розміру річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500000,00грн. протягом 2010року на суму 23311,00грн., чим порушено ст.1 Указу Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у звязку з чим з01.01.2011 ФОПОСОБА_2 повинна застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому, відповідач вказав, що на перевірку книгу обліку доходів і витрат позивачем не надано, тому визначити собівартість реалізованих у 2010році товарів, оплата за які надійшла в січні-березні 2011року не має можливості, а в наданих на перевірку актах звірки взаємних розрахунків між ФОПОСОБА_2 та ТОВ«ВТП«Промтехбуд» за31.12.2010 та за період з03.01.2011 по31.03.2011, згідно з якими була встановлена кредиторська заборгованість останнього перед позивачем та звірено факти проведення у 2011році оплати за поставлений товар у 2010році, не вказано згідно яких накладних на реалізацію товару встановлювалась така заборгованість та проводилась оплата. У звязку з наведеним визначити витрати січня-березня 2011року, в якому визнано загальний оподатковуваний дохід від реалізованого у 2010році товару не можливо.

Крім цього, відповідач наголосив, що за період з01.01.2011 по31.03.2011 позивач не внесений до реєстру платників ПДВ та не подав до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації по ПДВ за січень, лютий, березень 2011року, також, позивач надав на перевірку податкові накладні, які не відповідають вимогам правильності складання податкових накладних.

Так, відповідач вказав, що за результатами перевірки позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19068,48грн. та ПДВ у розмірі 17866,00грн.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що ДПІ у м.Чернігові були правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від22.08.2011 №0002311720 та від22.08.2011 №0002321720.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

ФОПОСОБА_2 (ід.н.НОМЕР_3) як фізична особа-підприємець 25.03.1999 зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серіїНОМЕР_5, а.с.13), внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від20.01.2012 серіїНОМЕР_4, а.с.14) і взята на облік до ДПІ у м.Чернігові як платника податків з30.03.1999.

Основним видом діяльності ФОПОСОБА_2 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД51.53).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.2 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України від02.12.2010 №2755, відповідно до направлення від28.07.2011 №2303 (а.с.197) та наказу від27.07.2011 №3651 (а.с.43), виданих ДПІ у м.Чернігові, та згідно поданої заяви ФОПОСОБА_2 від28.04.2011 про проведення документальної перевірки господарської діяльності за 1квартал 2011року (а.с.49), ДПІ у м.Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОПОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з01.07.2008 по31.03.2011.

ФОПОСОБА_2 з направленням від28.07.2011 №2303 на проведення перевірки ознайомлена та копію наказу від27.07.2011 №3651 отримала особисто 28.07.2011. Перевірку проведено з відома ФОПОСОБА_2

Перевірка проводилась з28.07.2011 по03.08.2011, за результатами якої складено Акт від10.08.2011 №1876/17/НОМЕР_3 (а.с.15-27).

Перевіряючи правомірність проведення перевірки, суд зазначає, що в силу пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

При цьому в силу п.78.2 ст.78 Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Отже, згідно п.78.4 ст.78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким шляхом, на підставі зазначених правових норм встановлено правомірність проведеної перевірки за встановленого факту добровільної згоди платника податку на проведення перевірки за Іквартал2011року. (а.с.49, 197).

Щодо дослідження фактичних обставин спору, судом встановлено наступне.

В розділі«Висновок» Акту перевірки від10.08.2011 №1876/17/НОМЕР_3 встановлено наступні порушення (а.с.27):

-ст.1 Указу Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме: ФОПОСОБА_2 занижено обсяг виручки за 2010рік на 24058,00грн. в результаті неповного відображення в звіті платника єдиного податку за 2010рік виручки, яка надійшла на розрахунковий рахунок;

-ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.5.2 ст.5 Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.177 Податкового кодексу України від02.12.2010 №275, а саме: ФОПОСОБА_2 занижено чистий дохід за 2010рік на 14569,06грн., за січень-березень 2011року на 100419,56грн.;

-п.6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від22.12.2010 №978;

-пп.«г», «д», «е» пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: ФОПОСОБА_2 занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 17866,00грн., в т.ч. за жовтень 2008року на 2731,00грн., за листопад 2008року на 8767,00грн., за червень 2009року на 421,00грн., за серпень 2009року на 5488,00грн., за вересень 2009року на 408,00грн., за грудень 2010року на 51,00грн.;

-пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України від02.12.2010 №275, а саме: ФОПОСОБА_2 не подано до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації по ПДВ за січень, лютий, березень 2011року.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м.Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення:

від22.08.2011 №0002311720, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 19068,48грн. (а.с.11);

від22.08.2011 №0002321720, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ у розмірі 22843,00грн. (за основним платежем 17866,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4977,00грн.) (а.с.12).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОПОСОБА_2 оскаржила їх в адміністративному порядку, подавши первинну скаргу до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, рішенням від11.11.2011 №335/б/25-020 якої скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від22.08.2011 №0002311720 та від22.08.2011 №0002321720 без змін.

Також, не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про результати розгляду від11.11.2011 №335/Б/25-020 та спірними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОПОСОБА_2 подала повторну скаргу від24.11.2011 (вх.№Б/1765 від28.11.2011) до Державної податкової служби України, рішенням від18.01.2012 №2467/Б/10-2315 якої скаргу залишено без розгляду та повернуто позивачу, оскільки ним пропущено строк звернення зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (а.с.37).

Так, перевіркою правильності визначення обсягу виручки, відображеного в звітах платника єдиного податку, з даними про суми обсягу виручки, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності, а саме: ФОПОСОБА_2 перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500000,00грн. протягом 2010року на суму 23311,00грн., чим порушено ст.1 Указу Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», та у звязку з чим з01.01.2011 позивач повинен застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Також, в Акті перевірки зазначено, що на перевірку книгу обліку доходів і витрат ФОПОСОБА_2 не надано, тому визначити собівартість реалізованих у 2010році товарів, оплата за які надійшла в січні-березні 2011року не має можливості,

В наданих на перевірку актах звірки взаємних розрахунків між ФОПОСОБА_2 та ТОВ«ВТП«Промтехбуд» за31.12.2010 та за період з03.01.2011 по31.03.2011, згідно з якими була встановлена кредиторська заборгованість останнього перед позивачем та звірено факти проведення у 2011році оплати за поставлений товар у 2010році, не вказано згідно яких накладних на реалізацію товару встановлювалась така заборгованість та проводилась оплата. Таким чином, ДПІ у м.Чернігові дійшла висновку, що визначити витрати січня-березня 2011року, в якому визнано загальний оподатковуваний дохід від реалізованого у 2010році товару не можливо.

Перевіркою встановлено, що станом за період з01.01.2011 по31.03.2011 ФОПОСОБА_2 не внесена до реєстру платників ПДВ так як не подала до ДПІ у м.Чернігові заяву про реєстрацію платником ПДВ, у звязку з цим не подала до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації по ПДВ за січень, лютий, березень 2011року.

Крім цього, згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, перевіркою встановлено заниження ФОПОСОБА_2 податковий зобовязань в жовтні 2009року на суму 3583,36грн. (контрагент ТОВ«Брас»). Розбіжність виникла у звязку з включенням до складу податкових зобовязань податкових накладних від10.08.2009 №48 (ПДВ 833,34грн.), від17.08.2009 №52 (ПДВ 666,67грн.), в серпні 2009року та податкової накладної від23.09.2009 №64 (ПДВ 2083,35грн.) в вересні 2009року. При цьому, встановлено, що ФОПОСОБА_2 в січні-березні 2011року отримала на розрахунковий рахунок грошові кошти за товари, відвантажені у 2010році, а по даті відвантаження зазначені кошти включені до податкових зобовязань у 2010році.

Також, в Акті перевірки зазначено, що ФОПОСОБА_2 до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкових накладних виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) в іншому ніж його звітний (податковий) період. Окрім цього зазначено, що ФОПОСОБА_2 в ході перевірки не надала документального підтвердження факту отримання даних податкових накладних в тому періоді, коли відобразила їх у складі податкового кредиту звітного періоду, а також надала податкові накладні, що не відповідають вимогам правильності їх складання, а саме: не зазначено індивідуальний податковий номер покупця, місцезнаходження, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця), номенклатуру (опис) поставлених товарів (робіт, послуг).

Таким шляхом, ДПІ у м.Чернігові дійшла висновку, що позивачем порушено вимоги ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, пп.«г», «д», «е» пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, ст.177, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

Усього за Актом перевірки від10.08.2011 №1876/17/НОМЕР_3 (а.с.15-27) ФОПОСОБА_2 донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19068,48грн. та ПДВ у розмірі 17866,00грн.

В судове засідання відповідачем надано розрахунок податку на доходи фізичних осіб (а.с.22, 194):

Обсяг виручки за 2010рік за даними перевірки 523311,00грн.

Граничний розмір річної виручки від реалізації продукції для платників єдиного податку 500000,00грн.

Сума перевищення 23311,00грн.

Валовий доход за 2010рік 19425,42грн. (23310,51 3885,09 (сума ПДВ))

Валові витрати за 2010рік 4856,36грн. (19 425,42 * 25%(норма затрат))

Оподатковуваний дохід за 2010рік 14569,06грн. (19425,42-4856,36)

Податок з доходів фізичних осіб, отриманих у 2010році 2185,36грн. (14569,06 * 15%)

Валовий доход за січень-березень 2011року за даними перевірки 100419,56грн.

Валові витрати за січень-березень 2011року за даними перевірки - 0,00грн.

Оподатковуваний дохід за січень-березень 2011року 100419,56грн.

Десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року становить 9410,00грн.

За ставкою 15% оподатковується 9410,00грн.

Сума податку 1411,50грн. (9410* 15%)

За ставкою 17% оподатковується 91009,56грн. (100419,56 9410,00)

Сума податку 15471,62грн.(91009,56 * 17% )

Податок з доходів фізичних осіб, отриманих у січні-березні2011року 16883.12грн. (1411,50 + 15471,62)

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки -19068,48грн. (2185,36 +16883,12)

Згідно наданого розрахунку-таблиці по податку на додану вартість (а.с.195-196) відповідачем донараховано ПДВ на загальну суму 17866грн.

Вказана сума складається із включених до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкових накладних виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) в іншому ніж його звітний (податковий) період: на суму 16026грн., а також на суму 1839,97грн. включених до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкових накладних, які не відповідають правильності складанння податкових накладних.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобовязання, судом враховано, що відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено вище, основним видом діяльності ФОПОСОБА_2 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Також, судом встановлено, що ФОПОСОБА_2 з 04.05.1999 по31.12.2010 була зареєстрована як платник ПДВ і в цей період, при здійсненні господарської діяльності, застосовувала спрощену систему оподаткування (була платником єдиного податку).

При цьому, 15.12.2010 ФОПОСОБА_2 подана заява на право застосування спрощеної системи оподаткування у 2011році.

01.01.2011 ФОПОСОБА_2 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серіїНОМЕР_6 терміном дії на 2011рік (а.с.32).

Згідно рішення ДПІ у м.Чернігові від06.01.2011 №20 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ФОПОСОБА_2 №НОМЕР_7, відповідно до пп.«в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, анульовано 31.12.2010 (а.с.33).

15.03.2011 ФОПОСОБА_2 подано заяву до ДПІ у м.Чернігові про перехід на загальну систему оподаткування (а.с.47), на що нею отримано відповідь по перебування на загальній системі оподаткування з01.01.2011 (довідка від27.10.2011 №74307/Б/17-106, а.с.48).

29.03.2011 ФОПОСОБА_2 подано заяву до ДПІ у м.Чернігові про включення до реєстру платників ПДВ з ІІкварталу 2011року і отримано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від05.04.2011 №НОМЕР_8 (а.с.39).

Після переходу на загальну систему оподаткування (ІІквартал 2011року), ФОПОСОБА_2, знайшовши помилку у звіті платника єдиного податку за Іквартал 2011року (поданий 05.04.2011), - 28.04.2011 подано уточнюючий звіт платника єдиного податку за Іквартал 2011року та заяву від28.04.2011 про проведення документальної перевірки господарської діяльності за Іквартал 2011року (а.с.49).

Документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОПОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДПІ у м.Чернігові проведено за період з01.07.2008 по31.03.2011 (а.с.15-27).

11.05.2011 ФОПОСОБА_2 були надані документи, що свідчать про правильність уточнюючого звіту платника єдиного податку за Іквартал 2011року від28.04.2011, а саме: банківські виписки, що показали обсяг виручки за період з01.01.2011 по31.03.2011 (акт звірки взаємних розрахунків за Іквартал 2011року, а.с.40).

По епізоду виявлення ДПІ у м.Чернігові під час перевірки перевищення граничного розміру річної виручки суд зазначає таке: ФОПОСОБА_2 від реалізації товарів у 2010році, не могла подавати декларацію про доходи з фізичних осіб, самостійно визначати дохід та витрати за даний період і нараховувати податок на дохід, оскільки перебувала у 2010році на спрощеній системі оподаткування і сплачувала єдиний податок.

При цьому за даними перевірки обсяг виручки за 2010рік склав 523311,00грн.

Однак в судовому засіданні встановлено і не заперечується представником відповідача, що суму перевищення у розмірі 23311,00грн. склала сума перерахованих по банку коштів поворотної фінансової допомоги, про що позивач неодноразово зазначала (а.с.208-210).

Помилкове віднесення вказаної суми відбулось у звязку із помилкої банківського оператора при визначенні платежу в квитанціях від09.07.2010 №4748, від09.09.2010 №1977, від04.10.2010 №4377, про що відповідними листами позивач повідомила Чернігівську філію АТ «Укрексімбанк» в м.Чернігові (а.с.208-210).

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що перевищення обсягу виручки за 2010рік фактично не відбулось.

А отже вказана сума у розмірі 23311,00грн. оподаткуванню не підлягає, і тому нарахований на вказану суму податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2185,36грн. підлягає виключенню із податкового повідомлення-рішення від22.08.2011 №0002311720, (19068,48грн. 2185,36грн.)

По епізоду визначення валового доходу за січень-березень 2011року у розмірі 100419,56грн. судом встановлено: в Акті перевірки невірно визначено реальний дохід та витрати ФОПОСОБА_2 за Іквартал 2011року, оскільки перевіряючими, за відсутності книги обліку доходів та видатків, не враховано надані на перевірку акти звірки взаємних розрахунків між ФОПОСОБА_2 та ТОВ«ВТП«Промтехбуд» за31.12.2010 та за період з03.01.2011 по31.03.2011, згідно з якими була встановлена кредиторська заборгованість останнього перед позивачем та звірено факти проведення у 2011році оплати за поставлений товар у 2010році.

Таким чином, ДПІ у м.Чернігові дійшла неправомірного висновку, що за відсутності книги обліку доходів та видатків, визначити витрати січня-березня 2011року не можливо, хоча при цьому встановила загальний оподатковуваний дохід від реалізованого у 2010році товару. Звертаючи увагу на обовязок ДПІ у м.Чернігові перевіряти всі обставини виникнення податкового зобовязання, що виконано не було, в судовому засіданні встановлено: згідно вказаних накладних на реалізацію товару обсяг виручки з ПДВ, які в свою чергу були предметом податкової перевірки, отриманий ФОПОСОБА_2 як кредиторська заборгованість у Ікварталі 2011року по контрагентам ПП«НВФ«РЕГМІК», ПСК«РМК», ТОВ«Тріумф», ТОВ«ВТП«Промтехбуд», складає 100419,56грн., яка підтверджується накладними, доданими до матеріалами справи та таблицею16, 19, 20 Акту перевірки (а.с.20-22).

Сума витрат з ПДВ безпосередньо повязані з отриманим ФОПОСОБА_2 доходом у Ікварталі 2011року по контрагентам ПП«НВФ«РЕГМІК», ПСК«РМК», ТОВ«Тріумф», ТОВ«ВТП«Промтехбуд», складає 89061,53грн., яка також підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.88-157).

Отже, суд виходив з наступного:

Валовий доход за січень-березень 2011року за даними перевірки 100419,56грн.

Валові витрати за січень-березень 2011року, встановлені в судовому засіданні за даними платника податку 89061,53грн.

Оподатковуваний дохід за січень-березень 2011року 11358,03грн.

Десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1січня звітного податкового року становить 9410,00грн.

За ставкою 15% оподатковується 9410,00грн.

Сума податку 1411,50грн. (9410* 15%)

За ставкою 17% оподатковується 1948,03грн. (11358,03грн. 9410,00)

Сума податку 331,16грн.(1948,03 * 17% )

Податок з доходів фізичних осіб, отриманих у січні-березні2011року 1742,66грн. (1411,50 + 331,16).

Таким чином суд встановив: за наслідками перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб, отриманих у січні-березні2011року у розмірі 16883,12грн. (1411,50 + 15471,62), однак за наслідками судового розгляду встановлено, що сплаті підлягає податок з доходів фізичних осіб, отриманих у січні-березні2011року у розмірі 1742,66грн. (1411,50 + 331,16).

А тому нарахований на вказану суму 11358,03грн. податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1742,66грн. (1411,50 + 331,16) у податковому повідомленні-рішенні від22.08.2011 №0002311720, суд визнає правомірним.

Таким шляхом суд прийшов до висновку про те, що усього за наслідками судового розгляду податкове повідомлення-рішення від22.08.2011 №0002311720 підлягає скасуванню у розмірі 17323,82грн. (19068,48грн. 2185,36грн. 15140,46), а в частині донарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1742,66грн. підлягає залишенню в силі.

Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від22.08.2011 №0002321720, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 22843,00грн. (за основним платежем 17866,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4977,00грн.), суд не може погодитись з твердженням представника відповідача про те, що ФОПОСОБА_2 в ході перевірки не надала документального підтвердження факту отримання податкових накладних від контрагентів в тому періоді, коли відобразила їх у складі податкового кредиту звітного періоду, оскільки суми були зараховані в наступних звітних податкових періодах з причин неможливості зарахувати їх в періоді виписки податкових накладних, у звязку з надсиланням їх контрагентами поштою із запізненням.

Враховуючи визначення термінів, вказних пп.14.1.156 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу: «податкове зобов'язання» - та «податковий борг», при цьому суд зазначає: оскільки в силу пп.9.1.2 та 9.1.3 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Кодексу), саме пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно абзацом «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Також, необхідно врахувати п.198.2 ст.198 Кодексу, якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

При цьому згідно п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. А відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Отже, щодо включених до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкових накладних виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) в іншому ніж його звітний (податковий) період: на суму 16026грн., суд зазначає: якщо платник не скористався правом подачі заяви, і не звернувся до податкової інспекції з скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненням, то сума ПДВ включається в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

Така ж позиція викладена і в листі ДПА України від11.08.2004 №15316/7/15-2417. Зокрема зазначено, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Щодо включення ПДВ на суму 1839,97грн. до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду за податковими накладнимих, які мають недоліки у складані податкових накладних, суд визнає дії позивача правомірним, оскільки відповідно до наказу ДПА України від21.12.2010 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначено у п. 2 цього Порядку.

Отже самі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема: відсутність номенклатури (опису поставленого товару) та не зазначення податкового номера, місцезнаходження та свідоцтва ПДВ покупця, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами ст.43 Господарського процесуального кодексу України, про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно донараховано ПДВ на загальну суму 17866грн.

Таким шляхом суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від22.08.2011 №0002321720 підлягає визнанню неправомірним та скасуванню повністю.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи безпідставність донарахування податкових зобовязань в частині, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст.19 Конституції України та ч.1 ст.11, ст.ст.71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від22.08.2011 №0002321720 підлягає скасуванню повністю у розмірі 22843,00грн., а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від22.08.2011 №0002311720 підлягає скасуванню в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17323,82грн. В іншій частині в розмірі 1742,66грн. повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від22.08.2011 №0002311720 підлягає залишенню чинним.

Судові витрати по справі згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог у сумі 401,67грн. (22843,00+17323,82 х 1%), а сума, надмірно сплаченого судового збору у розмірі 33,00грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від22.08.2011 №0002321720 повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від22.08.2011 №0002311720 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17323,82грн., в іншій частині в розмірі 1742,66грн. залишити чинним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід.кодНОМЕР_3) 434,67грн. (чотириста тридцять чотири гривні 67коп.) судового збору, а саме:

-у сумі 33,00грн. (тридцять три гривні 00коп.) як надмірно сплаченого за квитанцією від01.02.2012 №1/1, сплаченого на р/р31212206700002, отримувач: Державний бюджет, кодЄДРПОУ38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО853592;

-у сумі 401,67грн. (чотириста одна гривня 67коп.) відповідно до задоволених вимог за квитанцією від13.02.2012 №7/11, сплаченого на р/р31216206784002, отримувач: Державний бюджет, кодЄДРПОУ38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк