Постанова № 22132089, 20.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11538/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

за участю секретаря - Недашківської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віка"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001872301 від 07.06.2011 р.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віка" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.06.2011 року № 0001872301, яким за порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.7.6.1, п.п.7.6.4 п.7.6 ст. 7, п.п. 5.2.1, п.5.2 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 382289,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно прийняте оскаржуване повідомлення-рішення, оскільки висновок щодо невключення товариством до складу валових доходів доходів від простроченої кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності та яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності зроблений без врахування укладених товариством з контрагентами додаткових угод щодо продовження строків розрахунків; висновок щодо невключення товариством до складу валового доходу суми фінансового результату від проведення операцій з цінними паперами згідно договору № Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року не ґрунтується на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; висновок про віднесення товариством в 3-му, 4-му кв. 2008 року до складу валових витрат витрат, які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами на суму 38335,00 грн. зроблений без врахування положень п.44.6 ст.44, п.85.9 ст. 89 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що за результатами перевірки позивача ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення - рішення від 07.06.2011 року № 0001872301, яким за порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.7.6.1, п.п.7.6.4 п.7.6 ст. 7, п.п. 5.2.1, п.5.2 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 382289,00 грн.

На думку представника відповідача, укладені позивачем додаткові угоди до зовнішньоекономічних контрактів щодо продовження строків розрахунків не відповідають вимогам законодавства, а тому в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем до складу валових доходів не включено доходи від простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності та яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, яка згідно пп.1.25 визначається як безнадійна заборгованість по зобовязаннях за якою минув строк позовної давності та пп.1.22.1 визначається безповоротною фінансовою допомогою.

Також , представник відповідача зазначив, що в порушення п.4.1 ст.4, пп.7.6.1, пп.7.6.4

п.7.6 ст. 7 закону України Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено до складу валового доходу суму при визначенні фінансового результату від проведених операцій з цінними паперами, а саме: продаж цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року на загальну суму 83000,00 грн. При цьому , представник відповідача зазначив, що датою отримання позивачем доходу слід вважати дату виконання умов договору, тобто з 13.07.2009 року з дати підписання акту прийому - передачі цінних паперів.

Також , представник відповідача зазначив, що в порушення п.п. 5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач відніс до складу валових витрат підприємства витрати на загальну суму 38335,00 грн, з яких за 3-й кв.2008 року 30000,00 грн., за 4-й кв. 2008 року 8335,00 грн., витрати не підтверджені оригіналами первинних документів за послугами, отриманими від ПП ОСОБА_1, код НОМЕР_2, м. Житомир.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт від 19.05.2011 року № 2274/23-1/22044044/0110 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0001872301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 382289,00 грн. за порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.7.6.1, п.п.7.6.4 п.7.6 ст. 7, п.п. 5.2.1, п.5.2 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіряючи правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, судом враховується наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, окрім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Приписами ст. 14 вищезазначеного Закону України передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначити форму розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, які не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При дослідженні зовнішньоекономічних контрактів з додатками та встановлено, що :

·строк виконання зобовязання по контракту № 18-03 від 18.03.2001 року, укладеного товариством з «Braye Assciates», Великобританія, продовжено згідно Додатку № 2 від 09.05.2001 року до 09.05.2012 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 23/04 від 18.04.2001року, укладеного товариством з «Braye Assciates», Великобританія, продовжено згідно Додатку № 1 від 08.05.2001 року до 08.05.2012 року;

· строк виконання зобовязання по контракту № 01002 від 17.10.2001 року, укладеного товариством з ТОВ «Гран-Інвест», Олава, Польша, продовжено згідно додаткової угоди № 2 від 25.12.2008 року до 25.12.2012 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № М-03 від 20.11.2003 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США , продовжено згідно додаткової угоди № 2 від 31.12.2010 року до 31.12.2013 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 05-ROA від 11.11.2003 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США , продовжено згідно додаткової угоди № 2 від 01.12.2003 року до 01.12.2012 року;

· строк виконання зобовязання по контракту № М-05 від 29.06.2004 року, укладеного товариством з «Marini Quarries Group S.r.l. Unipersonale», м. Вілладоссола, Італія, продовжено згідно додаткової угоди № 2 від 27.12.2010 року до 27.12.2011 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № В1 від 09.04.2003 року, укладеного товариством з “ZED s.r.l. Italy”, Верона, Італія, продовжено згідно додаткової угоди № 5 від 26.12.2007 року до 26.12.2011 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 03 від 23.05.2005 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США , продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 01.12.2005 року до 01.12.2012 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 2 від 07.10.2005 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США, продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.2005 року до 31.12.2012 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 1 від 07.02.2005 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США, продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 14.04.2006 року до 14.04.2012 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 02 від 04.05.2005 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США , продовжено згідно додаткової угоди № 2 від 01.12.2005 року до 31.12.2011 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 3 від 10.05.2006 року, укладеного товариством з «IMEX INTERNATIONAL INCORPORATED», Джоржія, США, продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.3006 року до 30.12.2011 року;

·строк виконання зобовязання по контракту № 11 ROA від 11.07.2007 року, укладеного товариством з “Rock of Ages Cjrporation”, Барре, США, продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.2005 року до 31.12.2012 року.

·строк виконання зобовязання по контракту № 12-Т від 06.11.2006 року, укладеного товариством з «Poly-Slovakia s.r.o.», Банска Бистріка, Словакія, продовжено згідно додаткової угоди № 1 від 10.07.2010 року до 10.07.2012 року;

Зі змісту досліджених зовнішньоекономічних контрактів та додатків до них вбачається, що строки розрахунків за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами продовжені шляхом укладення додаткових угод з контрагентами позивача, отже кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами на момент проведення перевірки не була простроченою, і строк позовної давності за цією кредиторською заборгованістю не минув.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не надані докази щодо визнання в установленому законом порядку недійсними вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів та додатків до них.

Неврахування відповідачем при проведенні перевірки змісту додаткових угод до зовнішньоекономічних контрактів, укладених позивачем, умовами яких продовжено строки виконання зобовязань за контрактами, не ґрунтується на вимогах закону.

За таких умов, суд вважає безпідставним висновок відповідача щодо неправомірного невключення позивачем до складу валових доходів доходів від простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності та яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, яка згідно пп.1.25 визначається як безнадійна заборгованість по зобовязаннях за якою минув строк позовної давності та пп.1.22.1 визначається безповоротною фінансовою допомогою.

Перевіряючи висновки податкового органу щодо невключення позивачем до складу валового доходу суми фінансового результату від проведення операцій з цінними паперами згідно договору № Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року не ґрунтується на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом встановлено.

Зокрема, 13.08.2009 року між позивачем та гр. ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/5.1/090813-46. Згідно п.1.1 цього договору позивач зобовязався передати гр. ОСОБА_2 у власність цінні папери, вказані в п.1.1.1 договору, а гр. ОСОБА_2 зобовязався прийняти цінні папери та оплатити їх вартість на умовах договору. Відповідно до п. 3.1 цього договору покупець зобовязався сплатити продавцю (позивачу) вказану в п. 1.2 вартість (83000,00 грн.) простих іменних акцій на протязі 90 банківських днів.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що гр. ОСОБА_2, який є покупцем за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року, свої зобовязання щодо оплати вартості акцій не виконав, грошові кошти в касу товариства не вносив, на поточний рахунок позивача грошові кошти не перераховував.

Судом встановлено, що доводи представника позивача підтверджуються документально, а саме: касовою книгою, дослідженою в судовому засіданні, та довідкою від 29.11.2011 року №162 за підписом директора та головного бухгалтера позивача, з яких слідує, що кошти за договором Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року на розрахунковий рахунок та в касу підприємства не надходили. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив той факт, що в ході перевірки не встановлено отримання позивачем коштів за вказаним договором на банківський рахунок або в касу товариства.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, оскільки вона ґрунтується на нормах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п.1.21 ст.1 вказаного Закону, під доходами з джерелом їх походження з України слід розуміти - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Отже, на підставі наведених норм Закону та враховуючи невиконання гр. ОСОБА_2, який є покупцем за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б/5.1/090813-46 від 13.08.2009 року умов вказаного договору, в частині сплати позивачу коштів за прості іменні акції на протязі 90 банківських днів, суд дійшов про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Судом також встановлено, що в рамках розслідування кримінальної справи № 10/079002 працівниками слідчого відділу податкової міліції ДПА у Житомирській області на підставі постанови про проведення виїмки документів від 22.02.2010 року у позивача були вилучені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, в т.ч. : акт здачі-прийняття робіт Б/н на суму 15000,00 грн від 29.08.2008 року, акт здачі-прийняття робіт Б/н на суму 22000,00 грн від 22.08.2008 року, акт здачі-прийняття робіт Б/н на суму 2000,00 грн від 27.08.2008 року, договір про надання послуг від 01.08.2008 року, податкова накладна № 10 від 08.08.2008 року; витяг з журналу ордерів, виписка від 08.08.2008 року.

Вилучені у товариства документи (договір, акти здачі прийняття робіт) підтверджують склад валових витрат в 3-му та 4-му кварталах 2008 року на суму 38335,00 грн.

Наведені обставини підтверджуються також змістом дослідженої в судовому засіданні справи № 0670/11537/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКА» до ДПІ у м. Житомирі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001882301 від 07.06.2011 року.

Представник відповідача вказані обставини не заперечував, однак зазначив, що позивач зобовязаний був вжити заходів щодо повернення вилучених первинних документів.

Суд не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 44.6 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Приписами п. 85.9 ПК України визначено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що саме на контролюючий орган закон покладає обовязок здійснення запитів щодо отримання вилучених документів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, контролюючий орган не може покладати на платника податків обовязок щодо здійснення запитів для отримання вилучених документів.

З наведеного вбачається, що висновок відповідача про віднесення позивачем в 3-му, 4-му кв. 2008 року до складу валових витрат витрат, які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами на суму 38335,00 грн. є безпідставним та таким , що не ґрунтується на законі.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Віка" про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Віка" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 07.06.2011 року №0001872301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 382279,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Лавренчук