Постанова № 22131328, 22.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2012 р. Справа №2а-2488/10/6/0170 (10 г. 09 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-Турістичний центр в Парковом»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим,

3-я особа, Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколого-Туристичний центр в Парковом» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим, про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень № 0000294002/0 від 09.02.2010 р., № 0000324002/0 від 09.02.2010 р. та № 0000334002/0 від 09.02.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 24/20-02/35003031 від 03.02.2010 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності, нормам Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Ухвалою суду від 20.04.2010 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою від 28.11.2011 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 06.02.2012 року залучено Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 12.03.2012 року залишено без розгляду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криммолоко» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000334002/0 від 09.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень № 0000294002/0 від 09.02.2010 р. та № 0000324002/0 від 09.02.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про розгляд справи сповіщений належним чином, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом» зареєстровано як юридична особа 13.03.07 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

03.02.2010 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було складено акт № 24/20-02/35003031 про результати планової позачергової виїзної перевірки ТОВ «ЕТЦ в Парковом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.06.2007 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 16.06.2007 р. по 30.09.2009 р.

Згідно з висновком вказаного акту перевіркою встановлено порушення:

- п.1.32,ст.1, п.5.1 п.п 5.2, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п. 6.1 ст.6, п.8.1.3 п.8.1,п.п.8.2.2 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР платником податків за період з 14.03.2007 р. по 30.09.2009 р. донараховано податку на прибуток у 123270 грн. ( у т.ч. 1 кв. 2008 р. -5650 грн., 2 кв.2008 р. 9000 грн, 4 кв. 2008 р. 39354 грн., 2 кв.2009 р. 50608 грн., 3 кв. 2009 р. 18758 грн.) зменшено збитки за 4 квартал 2007 р. на 12100 грн.

- п.3.1.1 ст.3, п.п. 7.31 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) зниження податкових зобовязань на суму 33 грн., у тому числі: за червень 2008 року в сумі 8 грн., за червень 2009 року в сумі 25 грн.

- ст. 5 Закону України № 1963-ХІІ несвоєчасно надано розрахунок податку з власників транспортних засобів на придбані автомобілі.

На підставі акту перевірки від 03.02.2010 року № 24/20-02/35003031 СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000294002/0 від 09.02.2010 р., № 0000324002/0 від 09.02.2010 р. та № 0000334002/0 від 09.02.2010 р.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Еколого-Турістичний центр в Парковом» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000294002/0 від 09.02.2010 р. та № 0000324002/0 від 09.02.2010 р..

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим № 0000294002/0 від 09.02.2010 р. та № 0000324002/0 від 09.02.2010 р., суд зобовязаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Так, судом встановлено, що згідно з викладеним у розділі 3.1.2. Акту перевірки перевіркою повноти визначення скорегованих валових витрат за період з 16.06.2007 р. до 30.09.2009 р. встановлено завищення валових затрат на суму 381600 грн., у тому числі по періодах:

4 квартал 2007 року 12100 грн.;

1 квартал 2008 року 10500 грн.;

2 квартал 2008 року 36000 грн.;

3 квартал 2008 року 42000 грн.;

4 квартал 2008 року 83000 грн.;

1 квартал 2009 року 96000 грн.;

2 квартал 2009 року 51000 грн.;

3 квартал 2009 року 51000 грн.;

Ці затрати були понесені ТОВ «ЕТЦ в Парковом» у звязку з придбанням та оплатою вартості інформаційно-консультативних послуг з юридичних питань згідно договорам з такими контрагентами:

1) СПД-ФО ОСОБА_1 (договір №14 від 01.10.2007 р. термін дії до 01.10.2008 року, договір №1 від 01.01.2009 року термін дії по теперішній час) загальна сума витрат склала 278600 грн.;

2) СПД-ФО ОСОБА_2 (договір №4 від 20.10.2008 р. строк дії до 31.12.2008 року) загальна сума становить 103000 грн.

Положення вказаних договорів повністю відповідають вимогам Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-ІV (далі ЦКУ), у тому числі в частині змісту та ціни договору. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається у процесі певних дій або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцю послугу (ч.1 ст.901 ЦКУ). У повній відповідності з відповідними положеннями про договор надання послуг виконавці СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_2 надавали замовнику ТОВ «ЕТЦ в Парковом» інформаційно-консультативні послуги з юридичних питань, які виникали у ході здійснення господарської діяльності. Факт надання послуг підтверджений первинними документами актами прийомки-передачі наданих послуг, перелік яких наведений в Акті перевірки.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94) господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Факт відповідності здійснюваної ТОВ «ЕТЦ в Парковом» діяльності терміну «господарська діяльність» підтверджена документально, у тому числі наявністю позитивного обєкта оподаткування податком на прибуток за проведенні періоди, та в Акті перевірки не оскаржується.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду. На підставі п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не підлягають включенню до складу валових такі витрати:

1) витрати на виплату винагород або інших видів заохочень повязаними з платниками податку фізичним або юридичним особам у разі, якщо відсутні документальні докази того, що такі виплати були здійсненні як компенсація за фактично надану послугу;

2) будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Первинні документи, перелік яких наведено в Акті перевірки та якими підтверджено факт надання інформаційно-консультаційних послуг з юридичних питань виконавцями СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_2 замовнику ТОВ «ЕТЦ в Парковом», є доказом того, що виплати на користь цих підприємців були здійснені як компенсація за фактично надану послугу. Витрати ТОВ «ЕТЦ в Парковом» на виплату вартості інформаційно-консультативних послуг з юридичних питань підтвердженні відповідними розрахунковими та платіжними документами договорами про надання таких послуг, актами, які підтверджують повне виконання сторонами взятих на себе зобовязань, платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів в оплату за надані послуги. Розмір таких витрат обумовлений відповідною домовленістю між сторонами договору виконавцями СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_2 та замовником ТОВ «ЕТЦ в Парковом».

Встановлення додаткових обмежень відносно віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, які встановленні Законом №334/94, не допускається (п.5.11 ст.5 Закону №334/94).

Згідно викладеному у розділі 3.1.3 Акта перевірки перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 16.06.2007 р. по 30.09.2009 р. встановлено їх завищення на суму 111480 грн., у тому числі по періодам:

4 квартал 2008 року 32416грн.;

1 квартал 2009 року 29175грн.;

2 квартал 2009 року 26257грн.;

3 квартал 2009 року 23632грн.

Даний висновок є безпідставним та суперечить нормам діючого законодавства з наступних підстав.

Згідно з п.п.8.1.2 п.8.1 Закону №334/94 витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання підлягають амортизації. Згідно з формулою, яка наведена у п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону №334/94 сума витрат, які понесені у звітному періоді, зокрема, на придбання основних фондів, збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів. Сума амортизаційних відрахувань кожного розрахункового кварталу визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості відповідних груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Відповідно до норми п.п.8.3.5 п.8.3 ст.8 Закону №334/94 облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 та 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від дати введення до експлуатації таких основних фондів.

Судом встановлено, що у липні 2008 року ТОВ «ЕТЦ в Парковому» були понесені витрати на придбання основних фондів 23.07.2008р. в ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» був придбаний обєкт основних засобів «Комунальна машина КО-505А». Зазначена машина придбана ТОВ «ЕТЦ в Парковому» для власного виробничого використання та задля запобігання можливих надзвичайних становищ техногенного характеру, оскільки система централізованої каналізації на території Сімеїзської селищної ради відсутня.

Вартість витрат на придбання цієї машини у 3-му кварталі 2008 року у повній відповідності з п.п.8.3.5. ст. 8 Закону № 334/94 була віднесена на збільшення балансової вартості основних фондів групи 2 - незалежно від дати вводу до експлуатації таких основіних фондів.

Суми амортизаційних відрахувань з витрат на придбання комунальної машини у межах, встановлених ст. 8 Закону № 334/94, та у повній відповідності з нормами ст.8 Закону віднесені ТОВ «ЕТЦ в Парковом» на зменшення обєкту оподаткування у наступних звітних періодах:

у 4-му кварталі 2008 року у сумі 32416 грн.

у 1-му кварталі 2009 року у сумі 29175 грн.

у 2-му кварталі 2009 року у сумі 26257 грн.

у 3-му кварталі 2009 року у сумі 23632 грн.

Витрати на придбання комунальної машини не є витратами з будівництва, тому той факт, що витрати на будівництво обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і обєкт «Еколого-туристичний центр» в смт.Паркове на кінець перевіряємого періоду не введений в експлуатацію, не можуть служити підставою для висновку про порушення п.п.8.1.3 п.8.1, п.п.8.2.2 п. 8.2. та п.8.6. ст.8 Закону України № 334/94. Порядок первозу основних засобів до складу виробничих діючим законодавством не визначено, тому твердження про те, що основні засоби не переведені до складу виробничих, тому не використовується в господарській діяльності ТОВ «ЕТЦ в Парковом», не обґрунтовано нормами діючого законодавства.

Нормою п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України № 334/94 встановлені правила розподілу основних фондів по групам. Автомобільний транпосрт віднесений до групи 2, комунальная машина є саме автомобільним транспортом, тому суть порушення у п.п.8.2.2 п.8.2 .ст. 8 Закону України № 334/94, допущеного ТОВ «ЕТЦ в Парком» та встановленого посадовою особою СДПІ, незрозуміла, оскільки сума витрат на придбання комунальної машини була віднесена платником податків саме у збільшення балансової вартості основних фондів групи 2. У звязку з цим також необґрунтованим є висновок про порушення п.8.6 ст.8 Закону № 334/94, оскільки цим пунктом встановлені норми амортизації для кожної з груп основних фондів. Так для груп 2 встановлена норма амортизації 10 %, саме вказана норма амортизації була застосована платником податків до витрат на придбання комунальної машини.

Таким чином, амортизаційні вдрахування у сумі 111480 грн. відносно витрат на придбання комунальної машини, понесених ТОВ «ЕТЦ в Парковом» у 3-му кварталі 2008 року, нараховані у повній відповідності з нормами п.п. 8.1.3 п.8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 и п.8.6 ст. 8 Закону № 334/94.

Згідно викладеному у розділі 3.2.2 акту перевірки у порушення п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 п.п.7.3.1 п.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, встановлено заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 33 грн., у тому числі за червень 2008 року на 8 грн., за червень 2009 року на 25 грн.

Податкові зобовязання за червень 2008 року та за червень 2009 року були зменшені на суми податкового кредиту за відповідні звітні податкові періоди, внаслідок чого у ТОВ «ЕТЦ в Парковом» не виникали зобовязання по сплаті цих сум ПДВ до бюджету.

Судом встановлено, що у червні 2008 року ТОВ «ЕТЦ в Паковом» була здійснена операція поставки товарів на адресу ТОВ «СТС» - останньому був проданий папір MAESTRO А-4/80/500 арк. у кількості 2 пачки за ціною 24,90 грн. ( утому числі ПДВ за ставкою 20%) на загальну суму 49,80 грн., у тому числі ПДВ 8,30 грн. Підтвердженням цієї операції є видаткова накладна № РН 0000001 від 13.06.2008 р., податкова накладна № 1 від 13.06.2008 р. Грошові кошти на сплату за проданий товар надійшли на поточний рахунок ТОВ «ЕТЦ в Парковом» 13.06.2008 р.

Крім того, у червні 2009 року на адресу СПД ОСОБА_3 був проданий папір MAESTRO А-4/80/500 арк. у кількості 5 пачок за ціною 30,00 грн. (у тому числі ПДВ за ставкою 20 %) на загальну суму 150,00 грн., у тому числі ПДВ 25,00 грн. Підтверджанням даної операції є видаткова накладна № РН-0000001 від 30.06.2009 р., податкова накладна № 1 від 30.06.2009 р. Грошові кошти на сплату за проданий товар надійшли на поточний рахунок ТОВ «ЕТЦ в Парковом» 16.07.2009 р.

У відповідності з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 167-ВР зазначені операції є обєктом оподаткування податком на додану вартість як операції постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України. У повній відповідності із вказаною нормою відносно цих операції платником податків сфоромовані податкові зобовязання у сумі 8,25 грн. відповідно, ці операції належним чином відображені у деклараціях за відповідні звітні податкові періоди червень 2008 року та липень 2009 року відповідно. Нормою п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України № 168/97 встановлено правило визначення дати виникнення податковихзобовязань «Датою виникнення податковх зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зрахуваня коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткуваня в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)платником податку».

У повній відповідності із зазначеною нормою податкові зобовязання з операції поставки ТОВ «СТС» визначені 13.06.2008 р. (податкова накладна № 1 від 13.06.2008 р.) з операції поставки СПД ОСОБА_4 30.06.2009 р. (податкова накладна № 1 від 30.06.2009 р.).

Порядок визначення суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету, встановлений п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України № 168/97- сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Судом встановлено, що у червні 2008 року ТОВ «ЕТЦ в Парковом» бул задекларовані податкові зобовязання у сумі 8 грн., податковий кредит у сумі 166970 грн. У червні 2009 року ТОВ «ЕТЦ в Парковом» були задекларовані податкові зобовязання у сумі 25 грн., податковий кредит у сумі 4197947 грн.

До складу загальної суми податкового кредиту у червні 2008 року (166970 грн.) була включена сума ПДВ, яка нарахована (включена) постачальнику паперу ТОВ «Канцмаркет» та підтверджена податковою накладною № 6074 від 10.06.2008 р.

До складу загальної суми податкового кредиту у червні 2009 року (4197947 грн.) була включена сума ПДВ, яка нарахована (сплачена) постачальнику паперу ТОВ «Канцмаркет» та підтверджена податковою накладною № 10542 від 10.06.2009 р.

Як зазначено у акті перевірки, раніше проведеними позаплановими виїзними та невиїзними перевірками достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість суми податкового кредиту за всіма податковими накладними за всі звітні періоди у тому числі за червень 2008 року та червень 2009 року були визнані сплаченими у звязку із придбанням послуг з проектування та будівництва обєкту та внаслідок цього такими, що не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту. Такі висновки попередніх перевірок є безпідставними, що підтверджено відповідними рішеннями адміністративних судів. Більш того, у порядку, передбаченому п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97, на суми нарахованих ТОВ «ЕТЦ у Парковому» податкових зобовязань 8 грн. у червні 2008 року та 25 грн. у червні 2009 року були зменшені суми бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди.

Отже, виходячи з вищевикладеного, податкові зобовязання з операцій поставки в сумі 8 грн. за червень 2008 року та 25 грн. за червень 2009 року у повній відповідності з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97 відображені платником податків у представленій податковій звітності, у порядку, передбаченому п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97 зменшені на сплачені постачальнику товарів та віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ, та не підлягають додатковій сплаті до бюджету.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до висновку експерта №39 від 16.11.2011 року наданими первинними та бухгалтерськими документами заниження податку на прибуток у сумі 123270 грн. по ТОВ «Еколого-Туристичний центр в Парковом» за період з 14.03.2007р. по 30.09.2009р. не підтверджується.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

Таким чином, з матеріалів справи та висновку експерта № 39 від 16.11.2011 року вбачається, що висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, за актом перевірки від 03.02.2010р. № 24/20-02/35003031 про донарахування позивачем податку на прибуток у 123270 грн., у т.ч. 1 кв. 2008 р. -5650 грн., 2 кв.2008 р. 9000 грн., 4 кв. 2008 р. 39354 грн., 2 кв.2009 р. 50608 грн., 3 кв. 2009 р. 18758 грн., зменшення збитків за 4 квартал 2007 р. на 12100 грн. та зниження податкових зобовязань на суму 33 грн., у тому числі: за червень 2008 року в сумі 8 грн., за червень 2009 року в сумі 25 грн., первинними бухгалтерськими документами та податкового обліку ТОВ «Еколого-Туристичний центр в Парковом» не підтверджені та не знайшли свого підтвердження у суді.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням належного підтвердження позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим стосовно порушення позивачем п.1.32,ст.1, п.5.1 п.п 5.2, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п. 6.1 ст.6, п.8.1.3 п.8.1,п.п.8.2.2 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та п.3.1.1 ст.3, п.п. 7.31 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є непідтвердженими, тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 203,00 грн. та податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 168889,00 грн., а прийняті відповідні повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000294002/0 від 09.02.2010р. та № 0000324002/0 від 09.02.2010р. не можуть бути визнано такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є субєкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків субєкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.03.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 23.03.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000294002/0 від 09.02.2010р. та № 0000324002/0 від 09.02.2010р..

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків субєкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-Турістичний центр в Парковом».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.